1. Припинити дію травмуючого фактору:

• Винести потерпілого з вогнища ураження в літній час на свіже повітря, зимою у добре провітрювану кімнату.

• при опіку полум’ям необхідно потушити вогонь водою, снігом, піском, або накинути на потерпілого щільну тканину ( ковдра, полотно), що менш бажано , так як при цьому виникають умови для більш тривалої дії високої температури.

2. Негайно звільнити обпечену ділянку від різко нагрітого чи тліючого одягу (краще розрізати по шву). Якщо одяг прилип до тіла , його обрізати, залишивши прилиплі частини на місці опіку.

3. Одночасно візуально визначати площу та глибину опіку.

4. Охолодження опіків, - єдиний ефективний спосіб першої допомоги.

Як можна швидше охолодити обпечену ділянку :

• при невеликих опіках - їх поливають струменем чистої холодної води 10-15 хв., при значних – прикласти міхур або поліетиленовий пакет з льодом , снігом , холодною водою.

• якщо неможливо застосовувати охолодження - то краще залишити опік відкритим на деякий час для охолодження повітрям.

5. Закрити опік.

Накласти суху асептичну пов’язку на рану ( при відсутності стерильного матеріалу можна використати свіжовипрасувану тканину.

• можна накласти пов’язку змочену проти опіковою рідиною ( анестезину 18 г, новокаїну – 9 г., ментолу 2,4г, фурациліну 0,6г, дикаїну 0,5г,спирту 900мл.)

• при опіку І ступеню тільки обробити шкіру спиртом 33%

можна накласти асептичну пов’язку з 1% розчином новокаїну.

Заборонено: розрізати чи зрізати міхурі,

• застосовувати мазі, присипки, розчин йоду, діамантової зелені, домашні засоби , одеколон.

6. Знеболити. В залежності від глибини і площі опіку дати в таблетках чи виконати ін’єкцію в\м аналгетику ( ненаркотичного чи наркотику) і десенсибілізуючого засобу ( димедрол).

7. Провести іммобілізацію - при обширних опіках кінцівок -.

7. При невеликих опіках в долікарську допомогу входить екстрена профілактика правця. При значних опіках її не проводять , відмічаючи це в направленні.

8. Термінове транспортування потерпілих в опіковий центр (краще, якщо є можливість, викликати швидку) або в найближчу лікарню, де є умови для лікування опіків.

Неглибокі опіки площею 1-2% - лікуються амбулаторно.

• Якщо є загроза розвитку опікової хвороби:

При глибоких опіках - площею  - 5- 10%, при поверхневих  –20% - розвивається - опікова хвороба. І період – опіковий шок.

В таких випадках при ПМД терміново розпочати протишокову терапію (чим раніше вона буде розпочата, тим кращі її результати).

Краще гіпердіагностика, чим недооцінка стану важкості.

• обов’язкове знеболення з антигістамінними препаратами - в\м

(наркотик 1 мл + димедрол або супрастин – 2 мл),

• при збудженні – седуксен 2 мл (дроперидол), кордиамін 2 мл, людям похилого віку - серцеві.

• в важких випадках вводиться гідрокортизон.

• бажано дати хворому чай, каву, лужну мінеральну воду, регідрон, тощо (боротьба із зневодненням), якщо немає блювання.

• при можливості розпочати інфузійну терапію кровозамінників: розчинів глюкози 5%, сольові, протишокові (поліглюкін, желатиноль), натрію гідрокарбонату 4% – 200 мл. (в перші 8 годин об’єм рідини, що вливається повинен складати і вираховуватись так: площа опіку + 00 (напр., S=20% V інфузії=2000 мл) , при чому половина об’єму - глюкоза 5% і сольові розчини.)

7. Термінове транспортування потерпілих в опіковий центр (краще, якщо є можливість, викликати швидку) або в найближчу лікарню, де є умови для лікування опіків.

• під час транспортування в реанімобілі дають наркоз закисом азоту і кисню.