- •4. Заходи захисту населення і територій під час аварії на аес (рання фаза)
- •Евакуація населення
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Засоби індивідуального захисту
- •Йодна профілактика
- •Санітарно-медичний протирадіаційний захист
- •Санітарна обробка людей
- •Профілактика радіаційних уражень
- •Захист територій
- •Дезактивація
Укриття населення в захисних спорудах
У випадку виникнення труднощів чи неможливості проведення евакуації населення з місць уражальної дії радіоактивних речовин ефективним способом захисту населення є укриття в захисних спорудах.
Зазвичай укриття людей здійснюють як превентивний захід, який застосовується на початковій фазі аварії і послаблює радіаційний вплив на людей при проходженні хмари на ранній фазі аварії.
Захисними спорудами спеціального призначення є сховища та протирадіаційні укриття (ПРУ), поряд з ними успішно використовуються споруди подвійного призначення – підвали будинків, різноманітні підземні та цокольні приміщення, споруди індивідуального та колективного користування (гаражі, станції метрополітену, овоче- та фруктосховища, погреби, а також приміщення перших поверхів кам’яних будівель).
Сигналом до укриття є оповіщення населення про необхідність перебування в сховищах, а при їх відсутності - у спорудах подвійного призначення, у внутрішніх приміщеннях житлових будинків з використанням спеціальних і підручних засобів захисту органів дихання.
Плануючи захист населення в укриттях, беруть до уваги такі чинники:
чисельність населення, яке потребує захисту в укриттях;
наявність таких укриттів;
протирадіаційні та технічні характеристики укриттів;
тривалість перебування населення в укриттях;
способи та можливості подальшого вивезення населення з таких укриттів.
Доцільно заздалегідь інформувати населення, що серед укриттів, які не є стаціонарними сховищами, найефективнішими є будівлі, збудовані з щільних матеріалів, а в самій будівлі слід використовувати цокольні поверхи та підвали. Безпечніше знаходитись в приміщеннях, які розташовані в центральній частині будівель, бажано без вікон, а при наявності вікон - слід займати кути кімнат або інші місця, захищені від прямого денного світла. При цьому потрібно зачинити вікна і зовнішні двері, перекрити системи вентиляції та інші отвори, загасити вогонь у печах, закрити димові заслінки в них. Ступінь повітрообміну можна ще більше скоротити, ущільнивши шаром вологого паперу або тканини щілини дверей і вікон.
При укритті населення в захисних спорудах спеціального призначення враховується велика проникна здатність радіоактивних речовин, яка знижує ефективність роботи фільтраційних установок для очищення повітря, що поступає в укриття. Тому до моменту підходу радіоактивної хмари сховища повністю ізолюються, а ПРУ герметизуються, для чого закриваються заслінки всіх повітропроводів. Крім цього, в ПРУ і герметизованих житлових і виробничих приміщеннях населення використовує засоби індивідуального захисту. Такий режим захисту триває 2-3 години, що відповідає часу проходження радіоактивної хмари і осідання пилу та аерозолів при одноразовому викиді. Якщо викиди радіоактивних речовин продовжуються , режим захисту зберігається до зміни метеорологічних даних.
Якщо частина населення не встигла заховатися в укриття до початку випадання радіоактивних опадів, то після їх прибуття перед входом в захисну споруду необхідно витрусити одяг, витерти взуття і залишити його в спеціальному тамбурі для зберігання.
В укриття потрібно взяти з собою медичні засоби захисту, запас продуктів харчування і води, документи. В укриттях заборонено без потреби ходити, курити, вмикати (вимикати) освітлення, відчиняти (зачиняти) двері, торкати обладнання.
Тривалість перебування людей в захисних спорудах визначають відповідні місцеві штаби цивільного захисту залежно від радіаційного становища на місцевості.
