Невідкладна лікарська допомога на догоспітальному етапі:

Алгоритм дій аналогічний, але з застосуванням більш широкого спектру фармпрепаратів, засобів при неможливості негайної госпіталізацйії:

• Новокаїнові футлярні і паранефральні блокади;

• Антибіотики широкого спектру дії;

• Інфузія в/в: реосорбілакт, сорбілакт, реополіглюкін – 400мл, натрію гідрокарбонат 4%-200-400мл, глюкоза 40% - 40мл з 16-32 ОД інсуліну, хлорид кальцію 10%-20мл, еуфілін 2,4%-5мл;

• Діуретики – по можливості краще діакарб (250мл);

• Кортикостероїди.

• Застосування дихальних аналептиків та серцевосудинних засобів;

• Інгаляційний наркоз;

Стаціонар (кваліфікована та спеціалізована допомога):

Клінічно розрізняють три періоди:

ранній (2-3 доби після звільнення) з переважанням симптомів травматичного шоку в торпідній фазі;

проміжний (від 3 до 12 діб) з переважанням гострої ниркової, печінкової та серцево-судинної недостатності;

пізній (2 тижні- 2 місяці) або період одужання.

Тактика лікування в стаціонарі

• Джгут знімають і кінцівку туго бинтують і обкладають її міхурами з льодом (для зменшення всмоктування продуктів розпаду клітин).

• Проводиться інтенсивна дезінтоксікаційна, симптоматична терапія та заходи ІТіР по боротьбі з ГНН та порушеннями гемодинаміки.

• Оперативне лікування – ПХО ран, некректомія, “лампасні” розрізи (фасціотомія) ушкодженої кінцівки для місцевої декомпресії і детоксикації (для створення відтоку),

• При неефективності лікувальних заходів, при наростанні токсикозу →- ампутація кінцівки.

• Джгут не знімають при важкому і вкрай важкому ступенях СТЗ з декомпенсованоюішемієюі некрозом кінцівки і невідкладно проводять ампутацію кінцівки.

Закриті ушкодження кісток і суглобів:

Загальні правила надання ПМД при вивихах

Вивих - порушення нормального співвідношення кісток у суглобі з розривом суглобової сумки і виходженням суглобової головки кістки з ушкодженого суглоба в навколишні тканини.

Ознаки вивиху: біль у суглобі, деформація суглобу, набряк, шкіра над ним синіє, активні рухи в суглобі відсутні, а пасивні - болючі, пружинні або і цілком неможливі.

ВПРАВЛЯТИ ВИВИХ ЗАБОРОНЕНО на догоспітальному етапі.

Алгоритм виконання

1. Забезпечити спокій потерпілому.

2. Провести знеболення:

• поверхнево – хлоретилом

• ввести р-н анальгіну 50%-2-4 мл + р-н димедролу 1% -1 мл (доза для дорослих)

3. Іммобілізувати суглоб шинами Крамера, на плечовий суглоб можна застосувати пов’язку Дезо.

4. Негайно викликати швидку допомогу або транспортувати потерпілого в травмпункт.

Загальні правила надання ПМД при переломах

Перелом – це часткове або повне порушення цілісності кістки.

За походженням переломи розрізняють:

травматичні - в результаті механічної травми;

патологічні - при ураженні кісток туберкульозом, остеомієлітом, пухлиною, а також у людей похилого віку переломи можливі і при незначних травмах –.

акушерські - в результаті родової травми;

природжені - виникають при неповноцінності внутрішньоутробного розвитку кісткового скелету у плода.

Переломи бувають закриті і відкриті – з раною, в яку може виступати уламок кістки; повні і неповні (в т.ч. тріщини), у дітей часті переломи по типу “вербової гілки” (окістя ціле).

Ще розрізняють переломи по механізму їх виникнення, по формі зламу, по виду зміщення, по наявності відламків, т.п.

Основні ознаки перелому:

• біль в місці ушкодження та при осьовому навантаженні.

• порушення функції та деформація кінцівки.

• ненормальна (патологічна) рухомість, а часом, навіть, хрускіт уламків кістки під час рухів внаслідок тертя їх між собою (симптом крепітації)

Два останні симптоми можна визначати тільки після знеболення, при неповному переломі кістки ці ознаки відсутні.

Остаточна діагностика проводиться з допомогою рентгенографії.