Розділ 2. Функції та умови формування цін в ринковій економіці

Найважливішими елементами ринку є попит,пропозиція і ціна, яка виконують функцію урівноваження попиту і пропозиції. Теоретичні основи формування сукупного попиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення — головні проблеми сьогодення України,від якості вирішення яких залежать темпи і пропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення.

Складність і неоднозначність категорій попиту і пропозиції та їх взаємозв’язків, великий кластер чинників, що впливають на їх формування та рівновагу, зміна характеру цього впливу на різних етапах економічного розвитку, відмінні погляди різних економістів на можливості і методи макроекономічного регулювання попиту і пропозиції обумовили необхідність узагальнення великого теоретичного надбання у цій сфері з метою обґрунтування можливостей використання його положень в економічній практиці.

На ринку особливе значення має рівноважна ціна – результат взаємодії ціни попиту й ціни пропозиції. Розглянемо детальніше чинники що впливають на формування рівноважної ціни та проведемо аналіз функції попиту та пропозиції.

Попит — це залежність між кількістю товару, що його масовий споживач добровільно купує протягом певного періоду, і ціною цього товару. Ціна попиту на кожну кількість товару – це ціна, по якій певна кількість товару здатна залучити покупців протягом певного періоду часу. Ціна попиту на кожен товар зменшується в міру збільшення його пропозиції. Залежність між ціною і попитом характеризує крива попиту (Мал. 2.1). Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час та за певною ціною. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар.

Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники.

Д

А

Б

Д

0

Обсяг продажу товару

Мал. 2.1

Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта , обчисленого за такою формулою:

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділена на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від’ємне значення. Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде додатний, а знаменник – від’ємний, а в результаті матимемо від’ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде від’ємний, але знаменник – додатний, що знову дасть від’ємний коефіцієнт

[19, с.289].

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсотком зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4% викликає зростання попиту на 8%, то попит є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Зобразимо три випадки еластичності попиту(Мал. 2.2):

Ц

Ц

П

П

Об

Об

б

а

Ц

Ц

Об

в

Мал. 2.2. Цінова еластичність попиту: а – еластичний; б – нееластичний; в – одинично – еластичний попит.

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників.(Мал.2.3)

Чинники, що визначають попит

Економічні

Базовий рівень розвитку виробництва.

Обсяг реальних потреб та рівень їхнього задоволення

Середній рівень грошових доходів населення.

Структура і рівень ринкових цін.

Принципи розподілу доходів.

Соціальні

Рівень розвитку масової культури, духовних цінностей.

Соціальна структура суспільства.

Освітній ценз населення.

Поширений спосіб життя.

Демографічні

Ємність ринку зумовлена чисельністю населення.

Розміри та склад середньої сім’ї.

Статево - віковий склад населення.

Співвідношення міського та сільського населення.

Психолого – традиційні

Уподобання та смаки споживачів.

Поведінка продавця та відносини, що склалися між ним і споживачем.

Місцеві традиції та принципи виховання.

Сили і особливості релігійних звичаїв.

Естетичні

Привабливість зовнішніх якостей товару.

Реклама.

Форми продажу

Природно – кліматичні

Клімат.

Кількість опадів.

Середні та екстремальні температури.

Рельєф та місцезнаходження.

Флора і фауна.

Пропозиція показує кількість товарів і послуг, яка е у продажу за певною ціною. Вона представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в певний час. Пропозиція — це сукупність товарів, які представлені на ринку. Розрізняють пропозицію окремих товарів, певної групи товарів і сукупну пропозицію.

Між ціною товару та обсягом його пропозиції існує пряма залежність. Чим вищою є ціна на товар, тим більшу кількість його готові запропонувати постачальники. Від цього залежить їхній прибуток. Цю взаємозалежність ціни і пропозиції називають законом пропозиції.

P

Закон пропозиції — із зростанням цін виробники пропонують більше товарів, а із їх зниженням — менше. Залежність між обсягом пропозиції товарів та його ціною виражається кривою пропозиції. (Мал. 2.4)

S

В

А

Q

0

Графік пропозиції (крива пропозиції) показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати.

Основний чинник, що впливає на рух кривої пропозиції — це витрати виробництва. Як відомо товари, виготовляються фірмами заради прибутку.

Ціна пропозиції – це ціна, по якій товар надходить у продаж на конкретний ринок. У міру скорочення або зростання щорічної кількості товару ціна пропозиції може або підвищуватися, або знижуватися, вона може навіть поперемінно підвищуватися й падати. Ціна пропозиції даної кількості товару залежить від цін факторів його виробництва. Сума цих цін складе ціну пропозиції зазначеної кількості товару.

Концепція цінової еластичності стосується і пропозиції. Цінова еластичність пропозиції за ціною є відсотковою зміною пропонованої кількості продукту в результаті одновідсоткового збільшення ціни:

Еластичність пропозиції залежить від мобільності ресурсів, тобто можливості їх переміщення між різними альтернативними напрямками використання. Основним визначником, що впливає на еластичність пропозиції за ціною, є тривалість часу, який є в розпорядженні виробників, щоб відреагувати на цю зміну ціни продукту.

При аналізі пропозиції важливо виділити такі періоди тривалості часу: найкоротший ринковий період, короткостроковий ринковий період і довгостроковий ринковий період. Найкоротший ринковий період настільки короткочасний, що виробники не можуть відреагувати на зміну величини попиту і ціни. У короткостроковому періоді виробничі потужності індивідуальних виробників і окремих галузей залишаються незмінними. Довгостроковий період – це період часу, достатній для того, щоб фірми могли розширити (або скасувати) виробничі потужності, а з точки зору галузі – нові фірми могли ввійти в галузь або існуючі фірми її залишити [19, с.297 - 298].

П

Ц

Ц

П

Е

E

Об

Кількість

0

а

Кількість Об

б

0

Ц

П

Е

Об

в

0

Кількість

Мал.2.4. Час і еластичність пропозиції: а – найкоротший ринковий період; б – короткостроковий період; в – довгостроковий період.

Рівноважна ціна - ціна на конкурентному ринку, при якій кількість товарів і послуг, які бажають придбати споживачі, абсолютно відповідає кількості товарів і послуг, які виробники бажають запропонувати, тобто, величина попиту на певний товар дорівнює величині пропозиції на цей же товар. Зобразимо відповідну рівновагу на графіку (Мал. 2.5).

Р

S

D

Е

0

Q

Мал. 2.5 Рівновага між попитом і пропозицією.

Ринкова економіка перебуває під впливом об'єктивної саморегуляції, але поводить себе далеко не хаотично. Важливу роль при цьому відіграє ціновий механізм.

Ціновий механізм — формування і взаємодія цін як вільних сигналів, що координують діяльність ринкових суб'єктів під час прийняття остаточних рішень [11, с.155].

Саме за його допомогою розподіляються ресурси між різними галузями відповідно до потреб. Механізм цін ліквідує дефіцит через підвищення цін, що заохочує зростання запасів і зменшує попит, а також запобігає перевиробництву. Він вирішує три основні завдання економіки: розподіл товарів між споживачами, розподіл сировини між виробниками і розподіл ресурсів між продуктами. Ціновий механізм дає змогу кожному споживачу обрати свою систему споживчого вибору залежно від доходів; виробникам і споживачам діяти згідно зі своїми інтересами, робити те, що у них добре виходить. За відповідних умов ціновий механізм може задовольнити найскладніші вимоги ефективності виробництва. Вдосконалення механізму ціноутворення передбачає більш повну реалізацію функцій ціни, через які розкривається її сутність.

Види цін

При визначенні величини цін необхідно представляти загальний зміст системи цін, істотним елементом якої є взаємодія видів цін. Розглянемо основні види цін на продукцію підприємства, що поділяються ряду ознак.

У залежності від сфери обігу, виділяють внутрішні ціни підприємства і відпускні оптові ціни, за яким підприємства реалізують продукцію споживачам.

Внутрішні ціни – використовують для обігу засобів у середині підприємств,вони є основним інструментом внутрішньогосподарських відносин. Внутрішні ціни повинні відповідати наступним вимогам:

• забезпечувати ув’язування і порівнянність економічних показників, підрозділів і підприємств в цілому;

• сприяти збігу інтересів колективів і підрозділів підприємств;

• забезпечувати стимулюючи вплив на якість роботи виробничих підрозділів;

• нейтралізувати розходження в об’єктивних умовах виробництва.

Внутрішня ціна підприємства поділяється на наступні види: внутрішньогосподарські ціни, внутрішньо фірмові і трансферні ціни.

Внутрішньогосподарські ціни, по яких здійснюють внутрішні постачання цеху, ділянки, виробництва у середині одного підприємства.

Внутрішньофірмові ціни, по яких самостійні підприємства (юридичні особи) здійснюють постачання у середині об’єднання.

Трансферні – внутрішньо фірмові ціни, що обслуговують обіг між підрозділами, що знаходяться у різних регіонах.

Внутрішньогосподарська ціна – це сума перемінних витрат і прибутку підрозділу.

Внутрішньофірмові ціна включає перемінні витрати і доход, що йде на покриття постійних витрат підрозділу і фірми. Трансферна ціна включає внутрішньо фірмову ціну з урахуванням факторів регіонального характеру.

Відпускна (оптова) ціна виступає верхньою межею внутрішньої ціни, визначається виходячи з впливу як внутрішніх факторів так і зовнішніх, що характеризують кон’юнктуру ринку. Поряд із внутрішніми цінами підприємств й оптовими цінами, у залежності від характеру обороту виділяються закупівельні ціни, по яким реалізується сільськогосподарська продукція (колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами, населенням) державним і комерційним організаціям.

За роздрібними цінами товари реалізуються в роздрібну торгову мережу. За цими цінами звичайно реалізуються товари народного споживання населенню, у меншій мірі – підприємствам, організаціям, тощо. Роздрібна ціна звичайно вища за оптову на величину надбавки, за рахунок якої компенсуються витрати звернення в роздрібній торгівлі і створення прибутку організації і установлення роздрібної торгівлі.

По ступеню і способу регулювання розрізняють:

• регульовані ціни – їхня величина регулюється державними органами, однак регулювання носить обмежений, непрямий характер, здійснюється зо допомогою впливу на попит та пропозицію (податки, обмеження рентабельності і т. д.);

• фіксовані, тверді ціни – встановлюються органами ціноутворення чи іншими державними установами, вони призначаються по обмеженому колу товарів;

• Договірні ціни – величина яких визначена передуючою акту купівлі-продажу угодою, документально зафіксованими контрактом між продавцем і покупцем, при цьому може обмовлятися допустимість зміни закріплених контрактом цін у наслідок, наприклад, інфляції, прийняття нових законів, тощо;

• Вільні ціни – звільнені від цінового втручання державних форм під впливом кон’юнктури ринку, законів попиту та пропозиції.

Ринкове ціноутворення базується на принципах ринкового господарювання, до яких належать такі: домінування приватної власності, економічна свобода, конкуренція, автоматичне регулювання за допомогою механізму ринків та цін, невтручання держави. В таких умовах ціни відіграють особливу роль, яка проявляється в їхніх функціях.

Ціна компенсує виробникам їхні зусилля і витрати; подає сигнали, які спонукають продавців обирати певний варіант використання ресурсів, впливає на прибутковість альтернативних благ і послуг.

Роль і значення ціни в ринковій економіці визначається її інформаційною, стимулюючою, орієнтуючою, розподільчою функціями.

Функція ціни - це зовнішній прояв її властивостей в певній системі відносин, а, отже, це спосіб реалізації в реальній дійсності внутрішньої, глибинної суті ціни. Пізнання і чітке визначення функцій ціни дає змогу чіткіше усвідомити її роль і значення в економічному управлінні, а також окреслити коло економічних завдань, які можна розв'язувати за допомогою цін.

1. Інформаційна функція – полягає в тому, що ціна інформує про пропозицію товару, його величину і про те, скільки продавець хоче отримати за свій товар. Така є інформація формує позицію покупця, визначаючи розмір його попиту;

2. Стимулююча функція – виявляється у здатності заохочувати підприємців, які раціонально використовують виробничі можливості для отримання кращих остаточних результатів, застосовують постіндустріальну технологію і техніку;

3. Орієнтуюча функція – суть її в орієнтуванні продавця і покупця на формування пропозиції та вибору товару;

4. Розподільча функція – її специфіка виявляється в перерозподілі капіталу, спрямуванні їх в ефективніші і прибутковіші галузі [20, с.224-225].

Ціна демонструє ефективність підприємницької ді­яльності. В ній фокусуються, виявляються, зіштовху­ються та узгоджуються матеріальні інтереси індивіду­ального і сукупного попиту й пропозиції.