- рівень
загальної комунікації,
в рамках якого розробляється комунікативна
політика підприємства, визначаються
стратегічна цільова установка та базові
інструменти здійснення комунікацій.
Організація та управління комунікативним
процесом на цьому рівні покладаються
на менеджмент, вище керівництво фірми;
- рівень
структурних підрозділів,
на якому приймаються рішення щодо
використання арсеналу комунікативних
інструментів. Це підрозділи реклами,
стимулювання збуту, зв’язку з
громадськістю, внутрішньо фірмових
комунікацій, спонсорства тощо. Завданнями
цих відділів є планування та реалізація
відповідних інструментів комунікацій
в рамках прийнятої стратегії та тактики
здійснення інтегрованої концепції
комунікативної діяльності фірми.
Відповідальними за виконання завдань
на цьому рівні є керівники відповідних
підрозділів.
Для національних та зарубіжних комерційних підприємств виділяють два рівні комунікацій:
Етапи розвитку маркетингових комунікацій в світі |
||
Період, рр. |
Назва етапу |
Характеристика етапу |
1950-1960 |
Етап несистемних комунікацій |
Комунікативна політика не відіграє значної ролі, головним є концентрація на обсязі пропозиції товару, що забезпечує його постійний попит |
1960-1970 |
Етап товарних комунікацій |
Підприємства при організації продажів використовують комунікативні інструменти. На перший план виходять реклама, ЗМІ та симулювання продажу |
1970-1980 |
Етап комунікацій з цільовими групами |
Комунікації використовуються фірмами для спілкування з клієнтами при взаємодії з цільовими групами, що сприяє отриманню прибутку |
1980-1990 |
Етап конкурентних комунікацій |
Зміна комунікативних умов та зростання комунікативної конкурентної боротьби вимагають від підприємств пошуку оптимальних форм та засобів комунікацій |
1990-2010 |
Етап конкурентних та інтегрованих комунікацій |
Динаміка розвитку ринку рекламоносіїв призводить до формування медіапростору. Завантаженість інформацією покупця та «засилля реклами» вимагають переходу до інтегрованих комунікацій, які базуються на організованій взаємодії їх різноманітних форм, носіїв та процесів комунікацій завдяки їх плануванню та координації. |
Сукупність засобів передачі
(носіїв) комунікацій та засобів надання
(способів візуального зображення)
змісту об’єкту комунікацій розглядається
як єдиний комплекс та називається медіа
або каналом
комунікацій.
