Лекція 2

Тема 2. Функції, показники та принципи креативного менеджменту

 

2.1. Функції та методи акумулювання ідей і прийняття рішень

2.2. Показники креативного менеджменту.

2.3. Принципи креативного менеджменту

 

2.1. Функції та методи акумулювання ідей і прийняття рішень

Функції креативного менеджменту:

• стимулювальна;

• інформаційно-аналітична;

• узгодження інтересів працівників із цілями організації;

У табл. 2.1. наведено матрицю відповідності методів акумулювання ідей і прийняття рішень базовим стратегіям пошуку креативних ідей і рішень в системі креативного менеджменту.

 

Табл. 2.1. Матриця відповідності методів акумулювання ідей і прийняття рішень базовим стратегіям пошуку креативних ідей і рішень [5]

 

	Базові стратегії пошуку креативних ідей і рішень
Групи методів пошуку креативних ідей і рішень	Випадковий пошук ідей за допомогою не керованих свідо­містю механізмів	Пошук варіантів на основі систематизації поля пошу­ку і систематичного аналізу у межах цього пошуку	Логічний пошук рішення
Організаційні методи	1	1	0
Фізіологічні методи	1	0	0
Психологічні (асоціативні) методи	1	0	0
Методи систематизації пошуку	0	1	0
Методи логічного алгоритмічного пошуку	0	0	1

Примітка: 1 - наявність відповідності між конкретною групою методів і пев­ною стратегією; 0 - відсутність відповідності між конкретною групою методів і пев­ною стратегією.

 

Організаційні методи є сукупністю способів генерування креативних ідей на засадах раціоналізації дій суб'єктів, залучених до творчого процесу. Найбільш поширеними методами цієї групи є впровадження організаційного розподілу пошуку нових рішень між різними групами суб'єктів (метод Едісона), а також застосування різних способів матеріального і морального моти­вування і стимулювання суб'єктів до творчого розвитку.

Методи, які належать до групи фізіологічних, полягають в інтенсифіка­ції креативних пошуків окремих осіб шляхом стимулювання роботи їхнього мозку різноманітними речовинами або полями. Конкретизація назв методів цієї групи залежить від речовини або поля, які застосовуються для отримання очі­куваних результатів. Найвідомішими фізіологічними методами акумулювання креативних ідей і прийняття рішень є використання наркотичних речовин, зас­тосування електромагнітних хвиль певного діапазону, спонукання суб'єктів, за­лучених до креативних пошуків, до різноманітних випадкових асоціацій.

Найширшою і часто використовуваною є група психологічних (асоці­ативних) методів. Л. Гліненко і А. Смердов стверджують: "...ці методи забез­печують збільшення хаотичності пошуку внаслідок вільного виходу ідей з підсвідомості у свідомість без свідомої оцінки." [5, с. 47]. До них належать: методи асоціацій (метод каталогу, метод фокальних об'єктів, метод гірлянд випадковостей і асоціацій) і методи мозкового штурму (традиційний мозко­вий штурм (звичайне засідання, проведення засідання за коловою системою, груповий метод поіменного висування пропозицій, зворотний мозковий штурм, конференція ідей, метод Хебо, "нарада піратів" або "корабельна нара­да", метод колективного блокнота) і синектика). Місце критики у процесі ге­нерування креативних ідей, а також права участі суб'єктів креативних пошу­ків у процесі генерування ідей та їх оцінювання є ключовими аспектами, яки­ми вказані методи мозкового штурму відрізняються один від одного.

Щодо методів систематизації перебору варіантів (метод систематизації пошуку), то їх сутність полягає у тому, що загальну сукупність висунутих ідей систематизують за певними ознаками з метою уникнення повторного ви­сунення ідей і забезпечення їх послідовної перевірки. Найпоширенішими ме­тодами цієї групи є: метод контрольних запитань, морфологічний аналіз, ме­тод проектування нових функцій. На відміну від інших груп методів акуму­лювання креативних ідей і рішень, методам систематизації перебору варіантів властиві керованість і спрямованість на отримання конкретного результату.

Під час акумулювання креативних ідей і рішень поширеними є також методи логічного алгоритмічного пошуку. Для розв'язання проблем, за допо­могою цієї групи методів, використовують моделі у вигляді суперечностей або вепольні моделі, тобто моделі задачі у вигляді трьох суперечливих еле­ментів. Варто зауважити, що під час формування креативних ідей методами логічного алгоритмічного пошуку ключовим є конкретизувати задачу, що підлягає розв'язанню. Виконання цього завдання, зазвичай, здійснюють на за­садах використання функціонально-вартісного аналізу, методу суміщення ланцюгів функцій, методів трансформації систем, методу диверсійного аналі­зу тощо. Однією з найважливіших характеристик цієї групи методів є їх уні­версальність стосовно об'єктів дослідження і обґрунтованість в обранні найкращого креативного рішення з ряду альтернативних.

Узагальнюючи сказане вище, доцільно відзначити, що система кре­ативного менеджменту є конкретною функцією управління в системі мене­джменту підприємства. З позиції системного підходу вона є підсистемою системи інноваційного менеджменту. Метою її формування є створення на підприємстві сприятливих умов для творчого розвитку як трудового колекти­ву, так і окремих осіб з метою акумулювання креативних ідей і рішень у фор­мі наукової і технологічної інформації, що може бути використана для вирі­шення виробничо-господарських проблем організації або отримання нових можливостей для розвитку. На відміну від системи інноваційного мене­джменту, система креативного менеджменту передбачає лише акумулювання ідей і їх критичний аналіз, а система інноваційного менеджменту охоплює та­кож реалізацію інноваційних рішень, зокрема управління процесом фінансу­вання розроблення і реалізації інноваційних рішень.

 

2.2. Показники креативного менеджменту

 

•        показники продуктивності праці працівників, які займаються висуненням і розвитком креативних ідей;

•        показники, які характеризують результати реалізації креативних ідей;

•        показники, які характеризують рівень впровадження креативних ідей;

Інформація та комунікації [13]:

•        за джерелами отримання (внутрішня, зовнішня);

•        за повнотою охоплення (повна, часткова, надлишкова);

•        за періодом дії (постійна, тимчасова);

•        за часом надходження і використання (ретроспективна, поточна, перспективна);

•        за об'єктивністю (об'єктивна, необ'єктивна);

•        за актуальністю (актуальна, неактуальна);

•        за станом оброблення (необроблена, на стадії обробки, оброблена);

•        за формою фіксування (документальна, недокументальна);

•        за формою подання (усна, письмова);

•        за способом передачі або отримання (з використанням технічних засобів, без використання технічних засобів);

•        за рівнем доступу до інформації (конфіденційна, з обмеженим доступом, за­гальнодоступна);

•        за видами діяльності на підприємстві (фінансова, маркетингова, виробнича, кадрова, інвестиційна, інноваційна тощо).

 

 

2.3. Принципи креативного менеджменту

 

Досягнення високого рівня результативності системи креативного менеджменту можливе за умови дотримання під час її побудови таких принципів:

•        системності (з позиції системного підходу управління підприємством є пев­ною складною системою, складовими елементами якої є локальні підсистеми управління конкретними видами діяльності. З огляду на це, побудова систе­ми креативного менеджменту має формуватись на засадах узгодження її ці­лей і методів їх досягнення із цілями і методами досягнення інших локаль­них підсистем управління, а також системи управління підприємством зага­лом);

•        каузальності (система креативного менеджменту, з одного боку, є елементом внутрішнього середовища організації, а з іншого боку, вона тісно пов'язана із зовнішнім середовищем, зокрема зміною попиту на машинобудівну продук­цію, кон'юнктурою ринку, зміною законодавства тощо. З огляду на це, про­цеси і явища, які відбуваються в системі креативного менеджменту доцільно оцінювати з позиції їх зв'язку із дією факторів внутрішнього і зовнішнього середовища організації. Враховуючи ці взаємозв'язки можливо істотно зни­зити зусилля керівників підприємства із формування і реалізації раціональ­них креативних управлінських рішень);

•        ієрархічності (креативний менеджмент є однією з конкретних функцій систе­ми управління підприємством. Метою реалізації конкретних функцій управ­ління є оптимізація результатів управління конкретними видами діяльності підприємства. Її виконання є умовою досягнення стратегічної цілі організа­ції. З огляду на це, цілі машинобудівного підприємства мають формуватись як чітко ієрархієзована система);

•        результативності (формування системи креативного менеджменту має бути спрямоване на досягнення конкретних результатів. Якщо з певних причин ці результати не отримані або отримуються із запізненням, то система потребує регулювання. Обсяг витрат на її формування має бути меншим за прибуток від реалізації креативних рішень);

•        кумулятивності креативної інформації (загальновідомо, що серед загальної сукупності креативних ідей раціональними виявляється незначна частка. Ра­ціональні рішення на певному етапі їх доведення до рівня готового продукту або технології часто не витримують результатів діагностики, тому кількість насправді ефективних рішень є незначною. Ключовим завданням аналітиків підприємства є врахувати безліч чинників, які визначають перспективність рішень. Ця аналітична робота є надзвичайно інтелектуаломісткою, вона ви­магає опрацювання великого масиву даних із внутрішнього і зовнішнього се­редовища підприємства. Для того, щоб оброблена інформація не втрачала своєї актуальності і полегшувала роботу аналітиків у майбутньому, доцільно формувати автоматизовані бази даних про можливі варіанти рішень конкрет­них проблем, чинники, які дослідники враховували під час аналізування цих варіантів, а також умови і результати їх застосування на практиці);

•        відповідальності за ухвалені креативні рішення (залежно від соціально-пси­хологічного клімату в організації, а також від обраного стилю керівництва організацією, складу працівників надкреативні ідеї можуть розроблятись ін­дивідуально або колективно. Залежно від цього, в організації доцільно про­пагувати індивідуальну або колективну відповідальність за ухвалені креатив­ні рішення. Усвідомлення відповідальності працівниками, а також їхня поін­формованість про можливі наслідки неповного або несвоєчасного досягнен­ня очікуваних результатів виконання рішення є важливим стимулом ретель­ності виконання покладених на них функцій і обов'язків);

•        цілеспрямованості (систему креативного менеджменту доцільно формувати на засадах досягнення конкретних економічних, технологічних, соціальних або інших ефектів чи їх сукупності. Із врахуванням цього доцільно ухвалюва­ти рішення щодо формування організаційної структури системи креативного менеджменту, застосування методів досягнення встановлених цілей тощо);

•        ліберальності (діяльність із висунення і розвитку креативних ідей є прита­манною для творчих особистостей. Загально відомо, що умовою забезпечен­ня їх продуктивності є можливість особистого прийняття рішень, відсутність адміністративного тиску, робота в умовах ненормованого робочого для то­що. З огляду на це, управління творчими колективами вимагає застосування ліберальних методів впливу на них);

•        інформаційної безпеки (керівники підприємства зобов'язані структурувати інформацію залежно від її значущості на загальну інформацію, інформацію з обмеженим доступом і конфіденційну інформацію. Креативні ідеї залежно від рівня їх розроблення, належать до другої і третьої груп. Призначення принципу інформаційної безпеки полягає у тому, щоб креативна інформація не витікала до конкурентів і не спричинила втрати ресурсів, затрачених на її розроблення).