3. "Золоте" правило короткотермінового фінансування (напишіть формулу).
Короткострокові активи/короткострокові пасиви ≥1, тобто, на відміну від довгострокових вкладень, короткострокові активи мають перевищувати короткострокові пасиви. Тим самим підтримується ліквідність.
4. Методи складання прогнозних фінансових документів.
Фінансове прогнозування включає складання таких бюджетів та фінансових звітів:· бюджетів поточної діяльності;· грошового бюджету;· прогнозних фінансових звітів.
|
Розробка фінансового планування |
бюджетування |
Упорядкування прогнозних фінансових документів |
Метод прогнозу обсягів реалізації (продажів) |
+ |
+ |
+ |
Метод балансу грошових надходжень (балансу грошових потоків) |
+ |
- |
- |
Метод бюджету готівки |
- |
+ |
- |
Метод бюджету додаткових вкладень капіталу |
- |
+ |
- |
Метод складання таблиці доходів населення і витрат (витрат) |
+ |
- |
+ |
Метод визначення потреби зовнішнього фінансування |
- |
- |
+ |
Метод регресійного аналізу |
- |
- |
+ |
Метод відсотка від продажу |
- |
- |
+ |
Метод прогнозованого балансу активів і пасивів підприємства |
+ |
- |
+ |
Метод розрахунку точки беззбитковості |
+ |
- |
+ |
5. Нарахування
складних відсотків відбувається за
формулою:
,
де S — нарощена сума платежу (боргу), P — початкова сума боргу, i — складна відсоткова ставка, n — число періодів нарахування відсотків. Величину (1 + і)n називають множником нарощення. Значення множника нарощення для цілих чисел n і і наведено в додатку 1.
6
. Ціна
(курс) цінних паперів, які емітуються
корпорацією - поточна ціна на фінансовому
ринку. Вона виражається:
б) у абсолютних сумах.
Білет № 8
1. Ціна капіталу.
Під вартістю (або ціною) капіталу розуміють відношення витрат з обслуговування залученого капіталу до величини цього капіталу. Виражається вартість капіталу у процентах і показує, яку суму потрібно заплатити за користування одиницею фінансових ресурсів з певного джерела, як правило, протягом року.
Важливість цього показника в контексті завдань фінансового менеджменту полягає в тому, що він не лише показує проценти, які потрібно заплатити власникам фінансових ресурсів, а й, водночас, характеризують цільову норму рентабельності інвестованого капіталу, яку обов'язково має забезпечити підприємство, щоб не зменшити свою ринкову вартість.
При цьому потрібно розрізняти вартість капіталу підприємства і вартість підприємства в цілому. Якщо перший показник є відносним вираженням річних витрат на обслуговування заборгованості перед власниками й інвесторами, то загальна вартість підприємства як суб'єкта на ринку капіталу залежить від величини власного капіталу, дохідності, рівня ризику, темпів інфляції та ін.
У момент продажу підприємства як цілісного майнового комплексу враховується величина "гудвілу", тобто вартісна оцінка його цінності, що залежить від часових та кон'юнктурних параметрів, іміджу підприємства і може бути як негативною, так і позитивною.
Методика визначення вартості капіталу залежить від джерела його залучення. Основними джерелами формування капіталу є банківські кредити, випущені підприємством облігації, акції та нерозподілений прибуток. Розглянемо особливості визначення вартості кожного з перелічених елементів капіталу.
Вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту
Оскільки проценти за користування банківською позикою виключаються з бази оподаткування прибутку, реальна вартість одиниці такого капіталу буде меншою, ніж ставка банківського проценту на величину податкової економії.
Отже, вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту, потрібно розглядати з урахуванням податку на прибуток. Для цього можна скористатися формулою:
ВКк = СП (1-Коп), (7.4)
де ВКК — вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту;
СП — ставка банківського процента за кредит;
Коп — коефіцієнт оподаткування прибутку.