Білет № 1

1. Предмет дисципліни "Фінанси зарубіжних корпорацій".

Дисципліна «Фінанси зарубіжних корпорацій» вивчає фінанси акціонерного товариства в країнах з розвиненою ринковою економікою. У широкому значенні цей курс можна назвати також «Корпоративні фінанси».

Предметом дисципліни, яка вивчається, є юридично офор­млені грошові відносини між корпорацією та іншими агентами ринку з приводу формування капіталу корпорації та його розподілу з метою підвищення добробуту акціонерів. Ці відносини формуються в умовах невизначеності та ризику, характерних для ринкової економіки.

найважливіші елементи в цьому визначенні предмета дисципліни:

корпорація (лат. corpus — тіло, пізньолат. corporatio і com­pania — об’єднання, товариство, співтовариство). агент (лат. agens, agentis — діючий, ago — той, що приводить у рух). Агенти — дійові особи в ринковій економіці. невизначеність — неможливість передбачити розвиток ринкових відносин у майбутньому, наприклад, в умовах кон’юнктури, що постійно змінюється. Ризик — це не просто невизначеність, а така невизначеність, яку менеджер мусить брати до уваги в управлінні фінансами, оскільки вона може погіршити фінансовий стан корпорації.

2. Теоретичні засади дивідендної політики.

Дивіденд — це періодичні платежі корпорації її акціонерам. Вони можуть бути в грошовій формі, а також у вигляді акцій. Перші виплачуються з чистого прибутку, другі — з нових емісій акцій. Привілейовані акції є фінансовими інструментами з фіксованим доходом, тому дивіденд не залежить від руху прибутку. Звичайні акції прямо визначаються розмірами чистого прибутку та його розподілом між корпорацією як юридичною особою й акціонерами (фізичними або юридичними особами).

Дивіденди, що виплачуються за звичайними акціями у грошовій формі, можуть бути таких видів:

• регулярні;

• додаткові;

• спеціальні;

• ліквідаційні.

Регулярні дивіденди корпорації США виплачують зазвичай 4 рази на рік, у Великобританії — 2 рази на рік. Дивіденди, які виплачуються наприкінці кожного кварталу або півріччя, до оголошення загальної суми, називаються проміжними (interium dividend). Наприкінці фінансового року виплачуються остаточні дивіденди (final dividend).

Додаткові дивіденди корпорація виплачує нерегулярно, за певних обставин, наприклад, у разі одержання прибутку вище очікуваного.

Спеціальні дивіденди звичайно пов’язані з певними подіями, що відбулись у фінансовому господарстві корпорації.

Ліквідаційні дивіденди пов’язані з реалізацією частини майна корпорації і виплачуються як із прибутку, так і за рахунок оплаченої частини акціонерного капіталу.

Дивідендна політика визначає дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між акціонерами і кор­порацією. Основною проблемою в розподілі прибутку на той, що розподіляється серед акціонерів, і той, що не розподіляється, є можливість його реінвестування за більш високою ставкою. У західній літературі відомий так званий маржинальний принцип нерозподіленого прибутку.

Дивідендна політика, яку розробляють менеджери корпорації, передбачає досягнення певної рівноваги або поєднання інтересів корпорації та її акціонерів, що виражається у визначенні пропорцій між частинами прибутку, який не розподіляється і який розподіляється. Така рівновага може бути досягнута через зростання нерозподіленого прибутку за рахунок зменшення дивідендних виплат, з тим щоб збільшити внутрішні джерела фінансування певного проекту

3. Баланс корпорації. Основна балансова формула. Баланс, або звіт про фін стан корпорації, відображує співвідношення між економічними ресурсами корпорації та вимогами на них. Баланс показує стан справ на конкретну дату. Баланс корпорації склад з 2х розділів: активи і пасиви та оплачений капітал. Основна балансова формула: Активи = Пасиви + Зобов’язання власникам (акціонерам).

4. Дайте визначення фінансовому плануванню.

Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансовогопланування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.

5. Чи може корпорація впливати на зовнішнє фінансове середовище? "Ні" Необхідно зауважити, що корпорація як господарська одиниця не може впливати на фінансове навколишнє середовище, що формується під впливом політичних, економічних і соціальних чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До об’єктивно існуючого навколишнього середовища корпорація мусить пристосуватися

6. За формулою: "приведена вартість очікуємих грошових потоків - необхідні інвестиції" визначається: а) нетто приведена вартість (NPV);

Білет № 2