1. Вимоги до програм і робочих програм навчальних дисциплін

Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою відповідної освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми. Програма варіативної на­вчальної дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча програма навчальної дисципліни - основний методичний до­кумент, що визначає зміст і технологію вивчення певної дисципліни. Робо­чі програми розробляють па підставі відповідних програм навчальних дис­циплін та робочого навчального плану. Робочі програми є нормативними документами вищого навчального закладу.

Програма навчальної дисципліни визначає її місце і значення для підготовки до майбутньої професійної діяльності; основні ознаки твор­чої діяльності, які потрібні для успішної роботи фахівця, а також харак­тер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуван­ню цих о.знак; найважливіші світоглядні ідеї і категорії, що підлягають засвоєнню на конкретній змістовній основі; визначає зміст навчання з дисципліни у вигляді структурованого переліку основних питань; очіку­вані результати навчання, тобто систему компетеицій, знань і умінь, які мають опанувати студенти, а також рівні їх сформованоеті. Зазначені компоненти навчальної програми є конкретним визначенням цілей на­вчання, на досягнення яких мають бути спрямовані зусилля педагога і студентів у процесі навчання.

Розробляючи навчальні програми, потрібно враховувати основні перспек­тивні напрями розвитку відповідної науки, новітні досягнення науки, техніки і технологій; забезпечити наступність і єдність гуманітарної та соціально-еконо­мічної, природничо-наукової і професійно-практичної підготовки студентів; врахувати необхідні міждисциплінарні зв’язки забезпечити мотивацію навчан­ня і формування інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї роботи, почуття відповідальності та ініціативи.

Навчальні програми варіативних навчальних дисциплін та робочі про­грами розробляють відповідні кафедри університету. Відповідальність за їх розроблення покладається на завідувачів кафедр.

Для розроблення навчальної і робочої програми можна рекомендувати таку послідовність етапів.

Перший етап — визначення призначення навчальної дисципліни в підготовці фахівця і цілей її вивчення. Для цього аналізують освітньо- кваліфікаційну характеристику фахівця й установлюються вимоги, що мо­жуть бути задоволені у процесі вивчення дисципліни.

Призначення, навчальної дисципліни, її основні завдання обумовлюють­ся об’єктом вивчення і значенням цього об’єкта для професійної діяльності фахівця. Об’єктом вивчення дисципліни можуть бути: кінцевий результат (мста, продукт) роботи; предмет роботи (матеріал, сировина, об’єкти, на які спрямовано роботу); засоби роботи (машини, механізми, засоби впливу); зміст і засоби діяльності (технологія конструювання чи використання, нор­мування й організація роботи, економіка і планування виробництва, керівни­цтво трудовим колективом, охорона праці і т.ін.); об’єкти науки або їх взає­мозв’язок з різними компонентами роботи.

Другий етап - визначення складу і структури навчальної інформації. Головні системотвірні елементи для формування структури дисципліни - це об’єкт вивчення, його зв’язок з професійною діяльністю фахівця, а та­кож міждисциплінарні зв’язки. Зміст навчальної дисципліни за розділами, темами структурують на підставі виділення інформації, необхідної і доста­тньої для всебічної характеристики об’єктів вивчення з погляду про­фесійної діяльності. Структурування змісту пов’язано з виявленням внут­рішніх зв’язків. Спираючись на взаємозв’язки між темами, систематизу­ють, виявляють недостатній навчальний матеріал, що забезпечує послідов­ність вивчення певних тем. Структура навчальної дисципліни відобража­ ється у змісті навчального матеріалу програми і тематичному плані робо­чої навчальної програми.

Третій етап - визначення вимог до знань і умінь з кожної теми, по­дальша конкретизація освітніх цілей навчальної дисципліни. їх потрібно зазначити таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити рівень засвоєння студентами відповідних знань і сформованість необхідних умінь.

Визначення вимог до знань і умінь з кожної теми є також підставою для наступного планування змісту практичних занять, лабораторних робіт, комп’ютерного практикуму, семестрових індивідуальних завдань і само­стійної роботи студентів.

Четвертий етап - планування практичних занять, лабораторних ро­біт, комп’ютерного практикуму. Визначаючи конкретні види цих занять, потрібно враховувати зазначений в освітньо-кваліфікаційній характерис­тиці рівень сформовапості певних умінь.

П’ятий етап — визначення обсягу та змісту самостійної роботи сту­дентів, що забезпечує формування умінь та здобуття досвіду самостійної роботи. Для забезпечення ефективності самостійної роботи необхідно пе­редбачити її чітке планування, різноманітність видів діяльності, підсилен­ня професійної спрямованості завдань.

Шостий етап - визначення семестрових індивідуальних завдань і витрат часу па їх виконання з урахуванням складності й трудомісткості. (Відповідні рекомендації наведено в підрозд. 8.2.).

Сьомий етап - визначення контрольних заходів, їх розподіл за тема­ми. Необхідно визначити цілі та завдання цих заходів, розробити контро­льні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами відповідних знань і формування умінь, які передбачено програмою дисципліни.

На заключному етапі укладачі навчальної програми на основі дидак­тичних принципів і здобутого досвіду розробляють рекомендації щодо ра­ціонального розподілу навчального часу між темами, визначеними видами аудиторних занять і самостійною роботою для різних форм навчання.

Для забезпечення цілісності навчального матеріалу, професійної спря­мованості змісту навчання, запобігання можливому дублюванню, урахуван­ ня міждисциплінарних зв’язків навчальні програми розглядає методична ко­місія факультету (інституту), для спеціальностей якого розроблено відповід­ну навчальну програму. Після прийняття навчальної програми методичною комісією факультету (інституту) її затверджує декан факультету (замовник).

Навчальні програми загальних університетських дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів, загальних дисциплін програм магістерської підготовки розглядає методична рада університету і затверджує проректор.

Навчальні програми дисциплін природничо-наукового циклу і визначе­них дисциплін циклу професійної та практичної підготовки мають бути зага­льними у межах одного чи декількох напрямів підготовки, а дисциплін гума­нітарного і соціально-економічного циклів - загальними у межах однієї (кіль­кох) галузі знань (інженерії, транспорту, освіти, гуманітарних наук і т. іп.). Необхідні для конкретної спеціальності особливості й доповнення можна вра­ховувати в робочій програмі навчальної дисципліни. Програми навчальних дисциплін з відповідних навчальних планів входять до комплексу навчально- методичної документації зі спеціальності деканату і вигіускової кафедри.

Робоча програма навчальної дисципліни - цс основний методичний документ, що визначає зміст і технологію навчання з певної дисципліни. Робочу програму складають на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану спеціальності певної форми навчання. У ній можуть бути змінені послідовність і ступінь деталізації (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціальності, форми навчання і т.ін.

Робоча навчальна програма містить вимоги до конкретного змісту на­вчальної дисципліни у вигляді структуровапого переліку основних питань з розподілом на окремі навчальні заняття. У пій визначають організаційні форми вивчення (навчальні заняття, індивідуальні семестрові завдання, самостійну роботу), розподіл навчальних годин за видами занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, а також інформаційно-методи­чне забезпечення дисципліни.

Робочі програми тільки тоді успішно реалізують функції, якщо їх зміст буде систематично і з певним випередженням адаптуватися до сучасних вимог відповідної сфери економічної діяльності. У зв’язку з цим такі прог поетичні завдання, як дослідження тенденцій у змінах характеру, об’єктів і засобів роботи фахівців, а також вивчення перспектив розвитку тієї чи ін­шої сфери науки і техніки потрібно розглядати не епізодично, а системати­чно. Результати такого прогнозування потрібно використовувати для опе­ративного коригування змісту навчання в процесі поточного планування навчального процесу. Крім того, за результатами методичної роботи, аналі­зу навчального пронесу і його результативності розробляють пропозиції щодо удосконалення діючих освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми, навчальних планів і програм, що врахову­ють падалі для удосконалення цієї навчальної документації.

Робочі програми навчальних дисциплін щорічно обговорюють на засі­даннях кафедр. У разі потреби робочі навчальні програми узгоджують з методичними комісіями факультетів-замовників. Робочі програми навча­льних дисциплін мають бути затверджені (перезатверджеппі) деканом фа­культету, до складу якого входить кафедра, що розроблювала робочу на­вчальну програму, не пізніше, ніж за два місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

Робочі програми навчальних дисциплін входять до комплексу навча­льно-методичної документації відповідної кафедри.