
- •Основні завдання системи та процедури забезпечення якості вищої освіти
- •Склад, призначення та структура стандартів вищої освіти
- •Склад і призначення стандартів вищої освіти
- •Структура і призначення освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми
- •Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти
- •Технологія ліцензування і акредитації освітньої діяльності
- •Ризначення і склад методичного забезпечення
- •Вимоги до навчальних і робочих навчальних планів напрямів підготовки (спеціальностей)
- •Вимоги до програм і робочих програм навчальних дисциплін
Вимоги до програм і робочих програм навчальних дисциплін
Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою відповідної освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми. Програма варіативної навчальної дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу.
Робоча програма навчальної дисципліни - основний методичний документ, що визначає зміст і технологію вивчення певної дисципліни. Робочі програми розробляють па підставі відповідних програм навчальних дисциплін та робочого навчального плану. Робочі програми є нормативними документами вищого навчального закладу.
Програма навчальної дисципліни визначає її місце і значення для підготовки до майбутньої професійної діяльності; основні ознаки творчої діяльності, які потрібні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих о.знак; найважливіші світоглядні ідеї і категорії, що підлягають засвоєнню на конкретній змістовній основі; визначає зміст навчання з дисципліни у вигляді структурованого переліку основних питань; очікувані результати навчання, тобто систему компетеицій, знань і умінь, які мають опанувати студенти, а також рівні їх сформованоеті. Зазначені компоненти навчальної програми є конкретним визначенням цілей навчання, на досягнення яких мають бути спрямовані зусилля педагога і студентів у процесі навчання.
Розробляючи навчальні програми, потрібно враховувати основні перспективні напрями розвитку відповідної науки, новітні досягнення науки, техніки і технологій; забезпечити наступність і єдність гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової і професійно-практичної підготовки студентів; врахувати необхідні міждисциплінарні зв’язки забезпечити мотивацію навчання і формування інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї роботи, почуття відповідальності та ініціативи.
Навчальні програми варіативних навчальних дисциплін та робочі програми розробляють відповідні кафедри університету. Відповідальність за їх розроблення покладається на завідувачів кафедр.
Для розроблення навчальної і робочої програми можна рекомендувати таку послідовність етапів.
Перший етап — визначення призначення навчальної дисципліни в підготовці фахівця і цілей її вивчення. Для цього аналізують освітньо- кваліфікаційну характеристику фахівця й установлюються вимоги, що можуть бути задоволені у процесі вивчення дисципліни.
Призначення, навчальної дисципліни, її основні завдання обумовлюються об’єктом вивчення і значенням цього об’єкта для професійної діяльності фахівця. Об’єктом вивчення дисципліни можуть бути: кінцевий результат (мста, продукт) роботи; предмет роботи (матеріал, сировина, об’єкти, на які спрямовано роботу); засоби роботи (машини, механізми, засоби впливу); зміст і засоби діяльності (технологія конструювання чи використання, нормування й організація роботи, економіка і планування виробництва, керівництво трудовим колективом, охорона праці і т.ін.); об’єкти науки або їх взаємозв’язок з різними компонентами роботи.
Другий етап - визначення складу і структури навчальної інформації. Головні системотвірні елементи для формування структури дисципліни - це об’єкт вивчення, його зв’язок з професійною діяльністю фахівця, а також міждисциплінарні зв’язки. Зміст навчальної дисципліни за розділами, темами структурують на підставі виділення інформації, необхідної і достатньої для всебічної характеристики об’єктів вивчення з погляду професійної діяльності. Структурування змісту пов’язано з виявленням внутрішніх зв’язків. Спираючись на взаємозв’язки між темами, систематизують, виявляють недостатній навчальний матеріал, що забезпечує послідовність вивчення певних тем. Структура навчальної дисципліни відобража ється у змісті навчального матеріалу програми і тематичному плані робочої навчальної програми.
Третій етап - визначення вимог до знань і умінь з кожної теми, подальша конкретизація освітніх цілей навчальної дисципліни. їх потрібно зазначити таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити рівень засвоєння студентами відповідних знань і сформованість необхідних умінь.
Визначення вимог до знань і умінь з кожної теми є також підставою для наступного планування змісту практичних занять, лабораторних робіт, комп’ютерного практикуму, семестрових індивідуальних завдань і самостійної роботи студентів.
Четвертий етап - планування практичних занять, лабораторних робіт, комп’ютерного практикуму. Визначаючи конкретні види цих занять, потрібно враховувати зазначений в освітньо-кваліфікаційній характеристиці рівень сформовапості певних умінь.
П’ятий етап — визначення обсягу та змісту самостійної роботи студентів, що забезпечує формування умінь та здобуття досвіду самостійної роботи. Для забезпечення ефективності самостійної роботи необхідно передбачити її чітке планування, різноманітність видів діяльності, підсилення професійної спрямованості завдань.
Шостий етап - визначення семестрових індивідуальних завдань і витрат часу па їх виконання з урахуванням складності й трудомісткості. (Відповідні рекомендації наведено в підрозд. 8.2.).
Сьомий етап - визначення контрольних заходів, їх розподіл за темами. Необхідно визначити цілі та завдання цих заходів, розробити контрольні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами відповідних знань і формування умінь, які передбачено програмою дисципліни.
На заключному етапі укладачі навчальної програми на основі дидактичних принципів і здобутого досвіду розробляють рекомендації щодо раціонального розподілу навчального часу між темами, визначеними видами аудиторних занять і самостійною роботою для різних форм навчання.
Для забезпечення цілісності навчального матеріалу, професійної спрямованості змісту навчання, запобігання можливому дублюванню, урахуван ня міждисциплінарних зв’язків навчальні програми розглядає методична комісія факультету (інституту), для спеціальностей якого розроблено відповідну навчальну програму. Після прийняття навчальної програми методичною комісією факультету (інституту) її затверджує декан факультету (замовник).
Навчальні програми загальних університетських дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів, загальних дисциплін програм магістерської підготовки розглядає методична рада університету і затверджує проректор.
Навчальні програми дисциплін природничо-наукового циклу і визначених дисциплін циклу професійної та практичної підготовки мають бути загальними у межах одного чи декількох напрямів підготовки, а дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів - загальними у межах однієї (кількох) галузі знань (інженерії, транспорту, освіти, гуманітарних наук і т. іп.). Необхідні для конкретної спеціальності особливості й доповнення можна враховувати в робочій програмі навчальної дисципліни. Програми навчальних дисциплін з відповідних навчальних планів входять до комплексу навчально- методичної документації зі спеціальності деканату і вигіускової кафедри.
Робоча програма навчальної дисципліни - цс основний методичний документ, що визначає зміст і технологію навчання з певної дисципліни. Робочу програму складають на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану спеціальності певної форми навчання. У ній можуть бути змінені послідовність і ступінь деталізації (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціальності, форми навчання і т.ін.
Робоча навчальна програма містить вимоги до конкретного змісту навчальної дисципліни у вигляді структуровапого переліку основних питань з розподілом на окремі навчальні заняття. У пій визначають організаційні форми вивчення (навчальні заняття, індивідуальні семестрові завдання, самостійну роботу), розподіл навчальних годин за видами занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, а також інформаційно-методичне забезпечення дисципліни.
Робочі програми тільки тоді успішно реалізують функції, якщо їх зміст буде систематично і з певним випередженням адаптуватися до сучасних вимог відповідної сфери економічної діяльності. У зв’язку з цим такі прог поетичні завдання, як дослідження тенденцій у змінах характеру, об’єктів і засобів роботи фахівців, а також вивчення перспектив розвитку тієї чи іншої сфери науки і техніки потрібно розглядати не епізодично, а систематично. Результати такого прогнозування потрібно використовувати для оперативного коригування змісту навчання в процесі поточного планування навчального процесу. Крім того, за результатами методичної роботи, аналізу навчального пронесу і його результативності розробляють пропозиції щодо удосконалення діючих освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми, навчальних планів і програм, що враховують падалі для удосконалення цієї навчальної документації.
Робочі програми навчальних дисциплін щорічно обговорюють на засіданнях кафедр. У разі потреби робочі навчальні програми узгоджують з методичними комісіями факультетів-замовників. Робочі програми навчальних дисциплін мають бути затверджені (перезатверджеппі) деканом факультету, до складу якого входить кафедра, що розроблювала робочу навчальну програму, не пізніше, ніж за два місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.
Робочі програми навчальних дисциплін входять до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.