2. Вимоги до навчальних і робочих навчальних планів напрямів підготовки (спеціальностей)

У педагогічній літературі й практиці навчальний план - обов’язко­вий для виконання навчальним закладом документ, що визначає систе­му навчальних дисциплін і практик, час, що відводиться па них з роз­поділом за семестрами навчання, а також систему контрольних заходів. Для загального уявлення про зміст навчання така характеристика на­вчального плану цілком достатня. Але, коли йдеться про поглиблене професійне обговорення питання, поняття навчального плану необхідно розширити й уточнити.

Перше й основне уточнення стосується самої суті навчального плану, йо­го місця в системі вищої освіти. Назва цього документа «навчальний план», що склалася історично, свідчить про те, що в ньому відображено лише види навчальної діяльності, спрямованої в її програмній частині на здобування знань, формування умінь. Проте, ставлячи за мету всебічний розвиток людини, планувати діяльність студентів варто комплексно. Таке планування має охоп­ лювати всі три складові освіти: навчання, виховання й розвиток. Компенсують цей недолік навчального плану у двох напрямах.

1. Із самого початку запровадження навчальний план не міг бути лише навчальним, оскільки до нього поряд з природничо-науковими та фахови­ми навчальними дисциплінами включаються й такі, що мають виховну та розвивальну спрямованість. Поступово таких включень стає в навчальному плані дедалі більше — навчальні дисципліни за вибором студентів, навча­льне проектування, науково-дослідна робота; індивідуальні навчальні пла­ни студентів тощо.

2. Паралельно з навчальними планами у навчальних закладах почали створювати програми виховання студентів. Імовірно надалі з набуттям до­свіду планування виховання і розвитку ці основні документи (план навча­льної роботи, плани виховання і розвитку) «зіллються» остаточно, пере­творившись з навчального плану в комплексний плай освіти особистості.

Натепер доводиться констатувати наявність кількох трактувань навча­льного плану: у вузькому розумінні — саме як плану навчальної роботи, а в широкому - як документа, що системно охоплює всі основні види діяльнос­ті студентів, які забезпечують їхню всебічну освіту (розвиток особистості). У цьому разі розглянутий документ, що є планом освіти особистості, нази­вають індивідуальним навчальним планом.

Компоненти змісту освіти правомірно можна класифікувати за різни­ми ознаками. Більшість з цих класифікацій прямо стосуються і навчально­го плану. Це такі складові навчального процесу (і змісту навчання):

• розподіл на теоретичну і практичну підготовку;

• розподіл на природничо-наукову, соціально-гуманітарну та економі­чну підготовку і, нарешті, професійно-практичну підготовку;

• розподіл навчальних дисциплін на обов’язкові (нормативні) за вибо­ром вищого навчального закладу та за вільним вибором студентів;

• виокремлення занять творчого плану (навчальне проектування, нау­ково-дослідна й навчально-дослідницька робота студентів);

• розподіл навчальних дисциплін за семестрами.

Навчальний і робочий навчальні плани згідно зі статтею 13 Закону України «Про вищу освіту» є нормативними документами вищого навча льиого закладу і затверджуються його керівником. Навчальний план ви­значає зміст навчання і регламентує організацію навчального процесу за спеціальністю (напрямом). Його складають на підставі відповідної освіт­ньо-професійної (освітньо-наукової) програми і графіка навчального про­цесу окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного (наукового) рівня і за кожною формою навчання (у тому числі навчання зі скороченим чи продо­вженим, порівняно з нормативним, терміном навчання).

Навчальний план визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовінсть їх вивчення, розподіл навчальних го­дин відповідно до видів занять у семестрах, види семестрового контролю з навчальних дисциплін та вид державної атестації випускників. Крім того, у навчальному плані необхідно показати у годинах (кредитах) тижневе нава­нтаження у семестрах, а також тривалість: практик, виконання дипломного проекту (роботи), канікул.

Традиційно навчальні плани надаються у вигляді таблиць, що робить їх наочними і зручними для повсякденного використання. Проте подання планів у формі таблиць пов’язано зі значними труднощами що зумовлено великою кількістю розділів навчально-виховного процесу, що перетина­ються. Труднощів складання навчальних планів можна уникнути, подавити не однією, а кількома таблицями.

У вигляді окремих таблиць у навчальних планах подають найчастіше:

Графік навчального процесу. У ньому для кожного року навчання за допомогою системи умовних позначок розподіляють тижні теоретичного навчання, екзаменаційні сесії, практики і канікули, а також дипломне про­ектування і державну атестацію;

План навчального процесу. У цьому розділі навчального плану наводять всі навчальні дисципліни, і для кожної з них зазначають: загальну кількість навчальних годин (кредитів); годин, що відводяться на лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття й самостійну роботу студентів; види контро­льних заходів (залік, екзамен) і курсові проекти (роботи), а також кількість аудиторних академічних годин на тиждень протягом кожного семестру.

Крім цих двох таблиць, у навчальних планах окремо зазначають види практик, їх тривалість і термін проведення, вид державної атестації, а у ра­ зі комплексного державного екзамену - перелік навчальних дисциплін, що входять до нього.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навча­льний рік складають робочий навчальний план.

Розроблення навчальних і робочих навчальних^планів є одним з най­більш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацько­го складу. Основою складання навчальиих планів є відповідні освітньо- професійні програми та структурно-логічні схеми. Крім того мають бути враховані гігієнічні вимоги до організації навчального процесу - нормуван­ня розумових і фізичних навантажень, раціональна організація занять, чер­гування видів навчальної роботи протягом тижня, навчального року тощо.

Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускових кафедр із залученням представників зацікавлених кафедр. Пер­сональний склад груп визначає, як правило, декан факультету. Робочі гру­пи працюють під безпосереднім керівництвом завідувачів відповідних ви­пускових кафедр, а координує їх діяльність і контролює виконання вимог до навчальних планів заступник декана з навчально-методичної роботи.

Навчальні і робочі навчальні плани складаються на спеціальних блан­ках. У навчальному і робочому навчальному плані дисципліни групуються за циклами:

• гуманітарної і соціально-економічної підготовки;

• природничо-наукової підготовки (фундаментальні дисципліни);

• професійної і практичної підготовки;

• дисциплін вільного вибору студентів.

У кожному циклі (крім дисциплін за вільним вибором студентів) спочат­ку розміщують нормативні дисципліни, а далі - дисципліни варіативної час­тини освітньо-професійної програми (за вибором вищого навчального закла­ду). Наприкінці кожного циклу підбивають підсумок навчальних годин.

Для кожної дисципліни зазначають загальна кількість годин і креди­тів, що відводяться для вивчення дисципліни. Далі загальний час розподі­ляють на аудиторні в цілому і на різні види аудиторних занять: лекції, ла­бораторні заняття і комп’ютерний практикум, практичні і семінарські за­няття, а також на самостійну роботу студентів.

Варто мати на увазі рекомендований розподіл навчального часу з кож­ної навчальної дисципліні, зокрема для бакалаврської підготовки: аудиторій заняття - 50 % (±5 %), самостійна робота студентів - 50 % (±5 %); для магі­стерської підготовки відповідно 34 та 66 %.

Рекомендується також поступове зниження щотижневого аудиторно­го навантаження студентів від 28 годин на І - II курсах до 24-18 годин на

4. - V курсах.

У графі «Розподіл аудиторних годин за семестрами» указують серед- ньотижпсвий аудиторний час для кожного кредитного модуля (дисциплі­ни). У кінці таблиці зазначають загальну кількість годин аудиторних за­нять па тиждень у кожному семестрі, а також кількість курсових проектів (робіт), екзаменів, заліків та ін.

У графі «Розподіл за семестрами» наводять розподіл семестрових ек­заменів і заліків, курсових проектів і робіт. Плануючи семестровий конт­роль, необхідно враховувати, що в одному семестрі може бути до п’яти екзаменів і шести заліків (за кредитно-модульної організації навчального процесу - три екзамени, два диференційовані заліки та до п’яти заліків). Залік (диференційований залік) у семестрі планують лише у разі, якщо не­має екзамену з дисципліни в цьому семестрі. На екзамен доцільно виноси­ти дисципліну із семестровим обсягом не менше ніж чотири кредити (144 годин). З мстою стимулювання самостійної роботи студентів рекоменду­ється планувати одну модульну контрольну роботу на перші два кредити дисципліни, і одну - на кожні наступні три кредити.

Під час планування індивідуальних завдань потрібно враховувати їх особливості й обмеження кількості у семестрі.

Курсовий проект з навчальної дисципліни - це індивідуальне завдан­ня підвищеної складності, що передбачає створення комплекту документів (розрахунково-пояснювальної записки, креслень, що відповідають вимогам стандартів тощо) і являє собою кінцевий результат розроблення нового продукту (пристрою, устаткування, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів або їх окремих частин). Курсовий проект має бути творчою роботою, виконуватися студентом самостійно під керів­ництвом викладача протягом установленого терміну в одному семестрі відповідно до технічного завдання на проект на засадах здобутих знань і умінь зі суміжних дисциплін та матеріалів промислових підприємств і нау- ково-дослідних установ, патентів тощо. На виконання курсового проекту необхідно виділити з бюджету навчальної дисципліни не менше 1,5 креди­ту самостійної роботи студента.

Курсова робота з навчальної дисципліни - це індивідуальне завдання, що передбачає створення комплекту документів (розрахунково-пояснюва­льної записки, у разі потреби - графічного матеріалу тощо) і являє собою творче або репродуктивне вирішення конкретного завдання, яке спрямова­но на об’єкти діяльності фахівця (пристрої, устаткування, технологічні процеси, механізми, апаратні і програмні засоби або їх окремі частини), виконане студентом самостійно під керівництвом викладача протягом установленого терміну в одному семестрі відповідно до завдання на роботу на засадах здобутих знань і умінь з певної і суміжних дисциплін. На вико­нання курсової роботи необхідно виділити з бюджету дисципліни не мен­ше одного кредиту самостійної роботи студента.

У семестрі планують не більше двох курсових робіт, або один курсо­вий проект і одну роботу.

Загальний обсяг дисциплін вільного вибору студентів має становить близько 10 % від загального обсягу програми підготовки. Вивчення дисцип­лін вільного вибору студентами доцільно планувати переважно методом са­мостійної роботи, а на аудиторні заняття виділяти 1/3 від загальної кількості годин дисципліни. Форма семестрової атестації з цих дисциплін - залік.

Розробляючи навчальні плани для заочної форми навчання, необхідно мати на увазі, що перелік, загальний обсяг навчальних годин і послідов­ність вивчення дисциплін, загалом такий, як і в навчальному плані денної форми навчання. Обсяг аудиторних занять при заочному навчанні обмежу­ється тривалістю настановних сесій з розрахунку вісім годин навчальних занять кожного дня сесії (із врахуванням годин на складання заліків, екза­менів і консультацій). На навчальну групу рекомендується планувати: на екзамени - вісім годин, на залік та захист курсових проектів (робіт) - чо­тири. Години лекційних занять з навчальних дисциплін рекомендується розподіляти пропорційно до їх кількості у навчальному плаці денної фор­ ми навчання. Обсяг та перелік лабораторних робіт і комп’ютерних практи­кумів має бути достатнім для формування умінь, передбачених програмою відповідної навчальної дисципліни.

Для удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навча­льного процесу, вчасного внесення змін відповідно до наказів і розпоря­джень Міністерства освіти і науки України, рішень методичних і вчених рад університету, регіональних потреб і вимог замовників щорічно до по­чатку наступного навчального року (у квітні) складають (коригують) робо­чі навчальні плани на новий навчальний рік.

Робочі навчальні плани -- це нормативні документи вищого навчального закладу, що визначають зміст навчання і регламентують організацію навча­льного процесу за спеціальністю. Вони є основою для закріплення дисциплін за певними кафедрами та розрахунків частки щодо участі кафедр у навчаль­ному процесі з підготовки відповідних фахівців і складання штатів кафедр, а також педагогічного навантаження викладачів.

У робочому навчальному плані з урахуванням специфіки навчального року деталізують усі види навчального процесу, зокрема, визначають:

• кредитні модулі (навчальні дисципліни) і практики з розподілом за роками навчання і семестрами із зазначенням навчального часу;

• найменування кафедр, що забезпечують заняття з певних навчаль­них дисциплін;

• перелік кредитних модулів па вибір студентів із зазначенням часу;

• графік навчального процесу за роками навчання, у якому зазначаю­ться усі види навчальної діяльності, а також терміни канікул та ін.

Робочі навчальні плани розглядають на засіданнях учених рад інсти­тутів, факультетів і затверджуються першим проректором не пізніше ніж за три місяці до початку навчального року.

У графі «Розподіл за семестрами» наводяться розподіл семестрових ек­заменів і заліків, контрольних (модульних) робіт і індивідуальних завдань з дисциплін: курсових проектів і робіт, розрахунково-графічних, розрахунко­вих, графічних, контрольних робіт, що викопуються у часи самостійної робо­ти (домашні контрольні роботи) та реферативних робіт, а також аналітичних оглядів, перекладів тощо.

Розрахунково-графічна робота - індивідуальне завдання, що перед­бачає розв’язання конкретного практичного навчального завдання з вико­ристанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного ма­теріалу. Значну частину такої роботи становить графічний матеріал, що виконують вручну, або з використанням засобів комп’ютерної графіки з дотриманням вимог стандартів.

Розрахункові роботи — індивідуальні завдання, що передбачають розв’язання конкретного практичного навчального завдання з використан­ням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину роботи становлять розрахунки та різні ілюстрації — графі­ки, епюри, векторні діаграми тощо.

Графічні роботи - це роботи, що потребують виконання різних креслень відповідно до вимог стандартів. Для виконання розрахункових, розрахунково- графічних та графічних робіт потрібно виділити з бюджету дисципліни не ме­нше 15-20 годин самостійної роботи студента. Загальна кількість розрахунко­вих, розрахунково-графічних та графічних робіт у семестрі не має бути більше трьох.

Домашні контрольні роботи - це індивідуальні завдання з дисциплі­ни, що передбачають самостійне виконання студентом деякої практичної роботи (наприклад, розв’язування задач). Домашні контрольні роботи, як і розрахункові, мають містити певний ілюстративний матеріал: графіки, ве­кторні діаграми, гістограми й іи.

На виконання домашньої контрольної роботи необхідно виділити з бюджету дисципліни не менше 10-15 годин. В одному семестрі їх кількість для денної форми навчання - до трьох, для заочної - не більше шести.

Реферати, аналітичні огляди та інші роботи - цс індивідуальні за­вдання, що сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань сту­дентів за окремими темами дисципліни, що розвивають досвід самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного й соціально-економічного циклів. В одному семестрі таких завдань має бу­ти не більше як з двох дисциплін. Час на виконання рефератів становить 10-15 годин.

У графі «Розподіл аудиторпих годин за семестрами» поряд з номером курсу додатково вказують шифри відповідних навчальних груп і кількість студентів з розподілом на тих, хто навчається за державним замовленням, і тих, хто навчається за контактом. Ця інформація потрібна для розрахунку пе­дагогічного навантаження викладачів з індивідуальних видів навчальної робо­ти (перевірка індивідуальних завдань, прийом екзаменів тощо).

В окремих таблицях наведено потрібну інформацію з практик, державної атестації та розподіл годин педагогічного навантаження з державної атестації.