1. Ризначення і склад методичного забезпечення

Вимоги до системи знань, умінь і світогляду, до громадянських і про­фесійних якостей майбутнього фахівця, що формуються в процесі навчан­ня у вищому навчальному закладі, узагальнюються змістом освіти, що обумовлюється цілями і потребами суспільства.

Зміст освіти у процесі його реалізації системою освіти трансфор­мується в зміст навчання. Зміст освіти та зміст навчання - найбільш значущі компоненти процесу підготовки фахівця. Зміст освіти - це ба­жаний результат, мета системи освіти й особистості. Ця мета полягає в опануванні особистістю системи певних знань і умінь, досвіду творчої діяльності, суспільних, світоглядних і професійно значущих особистих якостей. Таким чином, зміст освіти - це мета, яку реалізує система освіти.

Зміст навчання співвідноситься зі змістом освіти як засіб досягнення мети і являє собою склад, зміст і структуру навчальної інформації, яка пропонується студентам для засвоєння. Крім того, зміст навчання містить і комплекс задач, завдань та вправ, що забезпечують формування професій­них і навчальних умінь і павичок, здобуття первинного досвіду професій­ної діяльності.

Зміст освіти відображається в освітньо-кваліфікаційних характеристи­ках фахівців, а зміст навчання - в освітньо-професійних програмах, у на­вчальних планах, програмах навчальних дисциплін, підручниках, посібни­ках, інших дидактичних матеріалах, тобто в структурі інформаційно-мето­дичного забезпечення навчального процесу.

Вимоги до змісту вищої освіти задаються державою і змінюються відповідно до змін цілей та рівня розвитку суспільства.

Найважливіші проблеми формування змісту освіти і навчання:

• установлення необхідних і достатніх компетенцій, знань і умінь для здійснення професійної діяльності;

• установлення оптимального співвідношення теоретичної і практичної підготовки з кожної навчальної дисципліни, оптимального обсягу практик;

• технологічність трансформації змісту освіти у зміст навчання;

• прогностичний характер змісту навчання;

• урахування психологічних закономірностей професійного становлен­ня і розвитку.

Інформаційно-методичне забезпечення - найважливіша умова ефектив­ності навчального процесу. Інформаційно-методичне забезпечення навчаль­ного процесу містить: навчально-методичну документацію за спеціальністю (напрямом підготовки) та з усіх навчальних дисциплін, а також підручники, навчальні посібники, дидактичні та наочні матеріали, комп’ютерні навчаль­ні програми й ін.

Навчально-методична документація зі спеціальності містить:

• освітньо-кваліфікаційну (-наукову) характеристику, освітиьо-професій- ну програму і засоби діагностики - складові стандарту вищої освіти зі спеціаль­ності (напряму) відповідного освітньо-кваліфікаційного (-наукового) рівня;

• навчальні й робочі навчальні плани;

• програми навчальних дисциплін;

• програми практик;

• тематику дипломних проектів і робіт;

• програму державних екзаменів;

• методичні вказівки до проведення практик;

• методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт);

• положення про визначення рейтингу студента (випускника).

Навчально-методична документація з навчальної дисципліни містить:

• програму й робочу програму навчальної дисципліни;

• навчально-методичні матеріали (конкретні методики) до різних видів навчальних занять (семінарських, практичних, лабораторних тощо) та само­стійної роботи студентів;

• методичні матеріали до індивідуальних семестрових завдань (зав­дання до розрахункових і розрахунково-графічиих робіт, курсових прое­ктів і робіт, теми рефератів тощо, а також графіки й методичні вказівки до виконання цих завдань);

• положення про рейтингову систему оцінювання успішності засвоєн­ня навчальної дисципліни;

• засоби діагностики рівня засвоєння навчальної дисципліни та крите­рії оцінювання.

Вимоги до змісту і структури освітньо-кваліфікаційної характеристи­ки та освітньо-професійної програми будуть розглянуті у наступному роз­ділі, а тепер зосередимо увагу на навчальних планах спеціальностей (на­прямів) і програмах навчальних дисциплін.

Зміст навчання висвітлено у навчальних планах підготовки і програмах навчальних дисциплін. Теорія навчальних планів і програм навчальних дисци­плін являє собою особливу науково-педагогічну дисципліну. Розглянемо лише її головний, змістовий аспект. Поза увагою залишимо такі аспекти проблеми, як розподіл навчальних дисциплін за семестрами, їх «питому частку» і т. іи.

Це зумовлено тим, що фундамент теорії навчального плану становить не лише теорія змісту освіти, але й теорія технології навчально-виховного процесу.