4. Технологія ліцензування і акредитації освітньої діяльності

У сфері вищої освіти ліцензуванню підлягають:

• підготовка і підвищення кваліфікації (спеціалізація) фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

• підготовка і підвищення кваліфікації іноземних громадян;

• підготовка абітурієнтів (окремо іноземних громадян) до вступу у вищі навчальні заклади.

Для проведення ліцензування навчальний заклад подає до УЛАМ Мі­ністерства освіти і науки заяву та комплект документів, що підтверджують спроможність навчального закладу проводити навчальну діяльність відпо­відно до вимог стандарту вищої освіти, а саме: відповідність вимогам кад­рового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення певної навчальної діяльності, а також соціальної інфраструктури вищого навчального закладу. Управління ліцензування, акредитації і нострифікації Міністерства освіти і науки розглядає (терміном до 20 днів) матеріали і дає згоду (або умотивовано відмовляє) па проведення ліцензування та протя­гом 15 робочих днів формує експертну комісію для проведення експертизи (до трьох осіб на одну спеціальність зі складу банку експертів, затвердже­ного наказом Міністерства освіти і науки).

За результатами ліцензійної експертизи комісія готує висновок про го­товність (пеготовність) вищого навчального закладу надавати заявлені осві­тні послуги. Цей висновок подається для попереднього розгляду відповід­ним експертним радам ДАК. Експертні ради ДАК формуються за спорід­неними напрямами підготовки.

Рішенням ДАК видається ліцензія або мотивована відмова. Загальний термін прийняття рішення про видачу ліцензії не може перевищувати два місяці. Процедуру ліцензування подано на рис. 9.3.

Ліцензія видається па термін від трьох до 10 років, але не менш, ніж на термін повного циклу навчання за програмою, що додавалася до заяви про ліцензування. Ліцензія встановлює перелік освітніх послуг, ліцензова­ний обсяг вищого навчального закладу і ліцензований обсяг відповідної освітньої послуги.

Ліцензований обсяг навчального закладу - цс максимальна кількість осіб, які можуть одночасно отримати освітні послуги в навчальному закла­ді на його інфраструктурі та матеріально-технічній базі і за умови кадрово­го забезпечення згідно з нормативами.

Акредитація спеціальності (напряму) здійснюється за ініціативи ви­щого навчального закладу, який подає до Міністерства освіти і науки заяву па проведення акредитаційної експертизи, а також акредитаційну справу, яка містить:

• копію ліцензії про надання освітніх послуг за спеціальністю, що ак­редитується;

• копії сертифікатів про акредитацію (у разі повторної акредитації);

звіт про діяльність за напрямом підготовки (спеціальністю) від часу отримання ліцензії або за період, який минув від часу попередньої акреди тації. Звіт має бути схвалений вченою радою вищого навчального закладу і затверджений ректором;

• перелік зауважень контрольних державних органів, претензії юри­дичних і фізичних осіб щодо освітньої діяльності навчального закладу, за­ходи щодо їх усунення та інформація про хід виконання цих заходів;

• висновки за результатами ліцензування (за першою акредитацією) або попередньої акредитації (у разі повторної акредитації);

• звіт (самоаналіз) про діяльність випускової кафедри з підготовки фахів­ців освітньо-кваліфікаційного рівня за цією спеціальністю, схвалений вченою радою вищого навчального закладу і затверджений ректором. У звіті прова­диться аналіз відповідності критеріям акредитації показників діяльності ви­щого навчального закладу з підготовки студентів за спеціальністю (зокрема показників якості підготовки).

Після отримання зазначених матеріалів експерти УЛАН Міністерс­тва науки і освіти України у двадцятиденний термін проводять їх по­передню експертизу. За умови відповідності цих матеріалів установле­ним вимогам УЛАН формує експертну комісію для проведення акреди­таційної експертизи. Експертна комісія безпосередньо у навчальному закладі за термін до п’яти днів аналізує відповідність показників діяль­ності вищого навчального закладу з підготовки фахівців критеріям ак­редитації. Зокрема провадиться контроль якості підготовки студентів з нормативних дисциплін усіх циклів: соціально-гуманітарної і економі­чної підготовки, природничо-наукової підготовки та професійно-прак­тичної підготовки.

Експертний висновок про акредитацію напряму підготовки (спеціаль­ності) за десятиденний термін долучається до акредитаційної справи і по­дається до експертної ради ДАК.

Експертна рада ДАК аналізує зазначені матеріали і подає свої пропозиції на засідання ДАК. Не пізніше ніж за два місяці від дня отримання пропозицій експертної ради ДАК приймає рішення про акредитацію (або відмову в акредитації). Якщо рішення позитивне, Міністерство науки і освіти видає вищому навчальному закладу сертифікат про акредитацію.

. В акредитації спеціальності (напряму) відмовляють у випадках, якщо:

• показники вищого навчального закладу не відповідають вимогам ДАК з акредитації спеціальності на відповідному освітньо-кваліфікацій­ному рівні;

• у діяльності вищого навчального закладу виявлено порушення в орга­нізації чи проведенні навчального процесу, які не усунено за час акредитації;

• у матеріалах, наданих на акредитацію, виявлено інформацію, що не відповідає дійсності.

Повторне проведення акредитації можливе за умови ліквідації недолі­ків, але не раніше, ніж через рік після прийняття негативного рішення.

Вищий навчальний заклад зобов’язаний дотримуватися державних вимог до акредитації, їх порушення є підставою для призупинення на ви­значений термін дії сертифіката про акредитацію або його анулювання.