Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Лек 7.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
86.43 Кб
Скачать
    1. Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти

Згідно з Берлінським комюніке (2003 р.) міністрів освіти країн-учас- ниць Болонського процесу результати вищої освіти мають бути подані мо­вою компетенцій випускника. На думку експертів мова компетенцій є більш адекватною для опису результатів освіти, компетентнісний підхід розглядається як інструмент посилення соціального діалогу вищої школи зі сферою праці, засобом поглиблення їхньої співпраці. Орієнтація стандар­тів, навчальних планів (освітніх програм) на формування компетенцій в результаті навчання робить кваліфікації порівняльними і прозорими. Цс шлях до забезпечення академічного і професійного визнання, мобільності, поширення сумісності дипломів і кваліфікацій.

Компетентність - цс інтегральна характеристика якостей фахівця, що відображає її здатність і готовність до ефективного виконання профе­сійної діяльності. У загальноєвропейському проекті «Налагодження освіт­ніх структур у Європі» (TUNING) «...поняття «'компетентність» означає знання і розуміння (теоретичне знання відповідної академічної галузі, здатність знати і розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне використання знань у конкретних ситуаціях), знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття та життя з іншими у соціаль­ному контексті)». Таким чином, термін «компетентність» охоплює не тільки когнітивиу та операційно-технологічну складові, але й мотиваційні, етичні та соціальні якості особистості.

Відповідно до пропозицій розробників проекту TUNING компетенції

О

поділяють па загальні та спеціальні.

До загальних компетеицій належать:

  • інструментальні (загальнопаукові) - базові загальні знання у галузі математики і природничих наук, гуманітарних та соціально-економічних наук; базові комп'ютерні та лінгвістичні уміння; уміння добувати й аналізу­вати інформацію із різноманітних джерел; здатність розуміти та використо­вувати нові ідеї; здатність організовувати і планувати роботу тощо;

  • міжособистісні (соціальїю-особистісні) — здатність до критики та самокритики, толерантність, уміння працювати у колективі, загальна куль­тура, прихильність до етичних цінностей;

  • системні - здатність застосовувати отримані знання па практиці, адаптуватися до нових ситуацій, генерувати нові ідеї, знання організа­ційно-правових основ своєї діяльності, організовувати працю, прагнути успіху тощо;

Спеціальні (професійні) компетенції:

  • базові загальпопрофесійиі знання і уміння у певній галузі діяльності;

  • професійно-профільні (спеціалізовані) знання і уміння відповідно до певної спеціальності (спеціалізації).

Відповідно до завдань Болонського процесу в Європі створюється єдина система гарантії якості вищої освіти, у межах якої розроблено низку документів, що містять загальні вимоги до кваліфікацій та компстспцій фахівців з вищою освітою. Випускники програм першого, другого і тре­тього циклів мають володіти компетенціями, які подані у Дублінських де­скрипторах.

Документ «Структура кваліфікацій європейської зони вищої освіти», розроблений на їх підґрунті, було схвалено міністрами освіти країи-учаспиць Болонського процесу на зустрічі у Бергені (травень 2005 p.). У цьому доку­менті вимоги до компетеицій випускників програм першого і другого циклів структуровано за такими п’ятьма розділами: знання, використання знань, прийняття рішень, комунікація, досвід самоосвіти. Цей документ розроб­лено Європейською асоціацією гарантії якості вищої освіти (Еигореап Association for Quality Assurance in Higher Education, ENQA) - організацією, що відповідає y межах Болонського процесу за створення системи гарантії якості вищої освіти в Європі. ENQA також розроблено документ «Стандарти та порадник із забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти» (Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Educa­tion Area), який містить дві основні частини: європейські стандарти і порад­ник для забезпечення якості вищої освіти на рівні вищого навчального закла­ду, європейські стандарти і порадник для зовнішнього оцінювання якості ви­щої освіти відповідними організаціями. За підтримки Європейської комісії 2006 року розроблено проект EUR-ACE (European Acer edited Engineer), ме­тою якого було визначення вимог до компетенцій випускників інженерних програм та створення загальноєвропейської системи гарантії якості інженер­ної освіти згідно зі стандартами ENQA. Вимоги до компетентностей випуск­ників другого циклу підготовки фахівців (магістрів) у галузі інженерії, що розроблені у межах проекту EUR-ACE, наведено в табл. 9.1.

Зміст розділу

Перелік компетенцій

Розділ «Інженерний аналіз» (передбачає, що випускники мають демонструвати здатність розв’язувати інженерні завдання, що відповідають їх рівню знань, а також завдання, які включають знання з галузей, що ви­ходять за межі їх спеціалізації)

Глибокі знання і розуміння принципів у галузі спеціалізації.

Критична обізнаність з новітніх знань і досягнень у галузі спеціалізації

Розділ «Інженерне проектування»

(передбачає участь випускників у виконанні інженерних проектів згід­но з їх рівнем знань, їх уміння пра­цювати як у професійному, так і не­професійному середовищі)

Здатність розв’язувати невідомі, нечітко визначені завдання, що мають суперечливі вихідні дані. Здатність формулювати і розв’язувати завдання (за­дачі) у нових і новітніх галузях своєї спеціалізації. Здатність використовувати отримані знання для кой- центуалізації інженерних моделей, систем і процесів. Здатність використовувати інноваційні методи для вирішення інженерних завдань (задач)

Розділ «Дослідження»

(містить вимоги до умінь випускни­ків проводити дослідження, викори­стовуючи різні методи, що відпові­дають рівню їх знань)

Здатність використовувати знання для розв’язання невідомих завдань (задач), можливо з використанням знань з інших галузей.

Здатність використовувати творчий підхід для розроб­лення нових оригінальних ідей і методів.

Здатність приймати рішення для розв’язання складних інженерних завдань (задач) в умовах технічної неви­значеності та недостатньої інформації



Зміст розділу

Перелік компетенцій

Розділ «Знання і розуміння» (містить вимоги до рівня знань ви­пускників)

Здатність ідентифікувати, знаходити та отримува­ти необхідні дані.

Уміння планувати і проводити аналітичні, іміта­ційні та експериментальні дослідження.

Здатність критично оцінювати дані і робити ви­сновки.

Уміння використовувати новітні технології у до­слідженнях у галузі спеціалізації

Розділ «Інженерна практика» (містить вимоги до умінь випускни­ків використовувати отримані знан­ня в інженерній практиці)

Здатність інтегрувати знання різних галузей і роз­в’язувані складні завдання (задачі).

Усебічне розуміння методик, що використовуються, методів та обмежень їх застосування.

Знання нетехнічних обмежень інженерної діяльності

Розділ «Особисті якості»

(містить вимоги до умінь, які потрібні для інженерної діяльності, що мають широкий спектр використання)

Здатність ефективно працювати як індивідуально, гак і у команді.

Уміння використовувати різні методи для ефективної взаємодії з інженерним товариством і суспільством у цілому.

Розуміння питань охорони здоров’я, безпеки, юридич­них аспектів діяльності.

Відповідальність за інженерну діяльність, розуміння впливу інженерних рішень на соціальний контекст і і іа вко; інші іє середов и ще.

Готовність виконувати кодекс професійної етики і норми інженерної практики.

Обізнаність у галузі проектного менеджменту і здат­ність ефективно діяти як лідер команди, яка може включати фахівців різних напрямів і кваліфікацій. Уміння ефективно взаємодіяти в національному і міжнародному контекстах

На відміну від діючої моделі освітньо-кваліфікаційної характеристики компетентнісиа модель фахівця менш жорстко пов’язана з конкретним об’єктом та предметом праці. Це забезпечує мобільність випускників у мі­нливих умовах ринку праці.

Під компетентнішим підходом до проектування освітньо-кваліфіка­ційних характеристик розуміють метод моделювання результатів вищої освіти як норм її якості. Це означає:

  • системне і цілісне відображення результатів вищої освіти;

  • формування результатів вищої освіти як ознак здатності випускника демонструвати відповідні компетенції;

  • визначення структури цих компетенцій.