
- •Основні завдання системи та процедури забезпечення якості вищої освіти
- •Склад, призначення та структура стандартів вищої освіти
- •Склад і призначення стандартів вищої освіти
- •Структура і призначення освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми
- •Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти
- •Технологія ліцензування і акредитації освітньої діяльності
- •Ризначення і склад методичного забезпечення
- •Вимоги до навчальних і робочих навчальних планів напрямів підготовки (спеціальностей)
- •Вимоги до програм і робочих програм навчальних дисциплін
Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти
Згідно з Берлінським комюніке (2003 р.) міністрів освіти країн-учас- ниць Болонського процесу результати вищої освіти мають бути подані мовою компетенцій випускника. На думку експертів мова компетенцій є більш адекватною для опису результатів освіти, компетентнісний підхід розглядається як інструмент посилення соціального діалогу вищої школи зі сферою праці, засобом поглиблення їхньої співпраці. Орієнтація стандартів, навчальних планів (освітніх програм) на формування компетенцій в результаті навчання робить кваліфікації порівняльними і прозорими. Цс шлях до забезпечення академічного і професійного визнання, мобільності, поширення сумісності дипломів і кваліфікацій.
Компетентність - цс інтегральна характеристика якостей фахівця, що відображає її здатність і готовність до ефективного виконання професійної діяльності. У загальноєвропейському проекті «Налагодження освітніх структур у Європі» (TUNING) «...поняття «'компетентність» означає знання і розуміння (теоретичне знання відповідної академічної галузі, здатність знати і розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне використання знань у конкретних ситуаціях), знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття та життя з іншими у соціальному контексті)». Таким чином, термін «компетентність» охоплює не тільки когнітивиу та операційно-технологічну складові, але й мотиваційні, етичні та соціальні якості особистості.
Відповідно до пропозицій розробників проекту TUNING компетенції
О
поділяють па загальні та спеціальні.
До загальних компетеицій належать:
інструментальні (загальнопаукові) - базові загальні знання у галузі математики і природничих наук, гуманітарних та соціально-економічних наук; базові комп'ютерні та лінгвістичні уміння; уміння добувати й аналізувати інформацію із різноманітних джерел; здатність розуміти та використовувати нові ідеї; здатність організовувати і планувати роботу тощо;
міжособистісні (соціальїю-особистісні) — здатність до критики та самокритики, толерантність, уміння працювати у колективі, загальна культура, прихильність до етичних цінностей;
системні - здатність застосовувати отримані знання па практиці, адаптуватися до нових ситуацій, генерувати нові ідеї, знання організаційно-правових основ своєї діяльності, організовувати працю, прагнути успіху тощо;
Спеціальні (професійні) компетенції:
базові загальпопрофесійиі знання і уміння у певній галузі діяльності;
професійно-профільні (спеціалізовані) знання і уміння відповідно до певної спеціальності (спеціалізації).
Відповідно до завдань Болонського процесу в Європі створюється єдина система гарантії якості вищої освіти, у межах якої розроблено низку документів, що містять загальні вимоги до кваліфікацій та компстспцій фахівців з вищою освітою. Випускники програм першого, другого і третього циклів мають володіти компетенціями, які подані у Дублінських дескрипторах.
Документ «Структура кваліфікацій європейської зони вищої освіти», розроблений на їх підґрунті, було схвалено міністрами освіти країи-учаспиць Болонського процесу на зустрічі у Бергені (травень 2005 p.). У цьому документі вимоги до компетеицій випускників програм першого і другого циклів структуровано за такими п’ятьма розділами: знання, використання знань, прийняття рішень, комунікація, досвід самоосвіти. Цей документ розроблено Європейською асоціацією гарантії якості вищої освіти (Еигореап Association for Quality Assurance in Higher Education, ENQA) - організацією, що відповідає y межах Болонського процесу за створення системи гарантії якості вищої освіти в Європі. ENQA також розроблено документ «Стандарти та порадник із забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти» (Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area), який містить дві основні частини: європейські стандарти і порадник для забезпечення якості вищої освіти на рівні вищого навчального закладу, європейські стандарти і порадник для зовнішнього оцінювання якості вищої освіти відповідними організаціями. За підтримки Європейської комісії 2006 року розроблено проект EUR-ACE (European Acer edited Engineer), метою якого було визначення вимог до компетенцій випускників інженерних програм та створення загальноєвропейської системи гарантії якості інженерної освіти згідно зі стандартами ENQA. Вимоги до компетентностей випускників другого циклу підготовки фахівців (магістрів) у галузі інженерії, що розроблені у межах проекту EUR-ACE, наведено в табл. 9.1.
Зміст розділу |
Перелік компетенцій |
Розділ «Інженерний аналіз» (передбачає, що випускники мають демонструвати здатність розв’язувати інженерні завдання, що відповідають їх рівню знань, а також завдання, які включають знання з галузей, що виходять за межі їх спеціалізації) |
Глибокі знання і розуміння принципів у галузі спеціалізації. Критична обізнаність з новітніх знань і досягнень у галузі спеціалізації |
Розділ «Інженерне проектування» (передбачає участь випускників у виконанні інженерних проектів згідно з їх рівнем знань, їх уміння працювати як у професійному, так і непрофесійному середовищі) |
Здатність розв’язувати невідомі, нечітко визначені завдання, що мають суперечливі вихідні дані. Здатність формулювати і розв’язувати завдання (задачі) у нових і новітніх галузях своєї спеціалізації. Здатність використовувати отримані знання для кой- центуалізації інженерних моделей, систем і процесів. Здатність використовувати інноваційні методи для вирішення інженерних завдань (задач) |
Розділ «Дослідження» (містить вимоги до умінь випускників проводити дослідження, використовуючи різні методи, що відповідають рівню їх знань) |
Здатність використовувати знання для розв’язання невідомих завдань (задач), можливо з використанням знань з інших галузей. Здатність використовувати творчий підхід для розроблення нових оригінальних ідей і методів. Здатність приймати рішення для розв’язання складних інженерних завдань (задач) в умовах технічної невизначеності та недостатньої інформації |
Зміст розділу |
Перелік компетенцій |
Розділ «Знання і розуміння» (містить вимоги до рівня знань випускників) |
Здатність ідентифікувати, знаходити та отримувати необхідні дані. Уміння планувати і проводити аналітичні, імітаційні та експериментальні дослідження. Здатність критично оцінювати дані і робити висновки. Уміння використовувати новітні технології у дослідженнях у галузі спеціалізації |
Розділ «Інженерна практика» (містить вимоги до умінь випускників використовувати отримані знання в інженерній практиці) |
Здатність інтегрувати знання різних галузей і розв’язувані складні завдання (задачі). Усебічне розуміння методик, що використовуються, методів та обмежень їх застосування. Знання нетехнічних обмежень інженерної діяльності |
Розділ «Особисті якості» (містить вимоги до умінь, які потрібні для інженерної діяльності, що мають широкий спектр використання) |
Здатність ефективно працювати як індивідуально, гак і у команді. Уміння використовувати різні методи для ефективної взаємодії з інженерним товариством і суспільством у цілому. Розуміння питань охорони здоров’я, безпеки, юридичних аспектів діяльності. Відповідальність за інженерну діяльність, розуміння впливу інженерних рішень на соціальний контекст і і іа вко; інші іє середов и ще. Готовність виконувати кодекс професійної етики і норми інженерної практики. Обізнаність у галузі проектного менеджменту і здатність ефективно діяти як лідер команди, яка може включати фахівців різних напрямів і кваліфікацій. Уміння ефективно взаємодіяти в національному і міжнародному контекстах |
На відміну від діючої моделі освітньо-кваліфікаційної характеристики компетентнісиа модель фахівця менш жорстко пов’язана з конкретним об’єктом та предметом праці. Це забезпечує мобільність випускників у мінливих умовах ринку праці.
Під компетентнішим підходом до проектування освітньо-кваліфікаційних характеристик розуміють метод моделювання результатів вищої освіти як норм її якості. Це означає:
системне і цілісне відображення результатів вищої освіти;
формування результатів вищої освіти як ознак здатності випускника демонструвати відповідні компетенції;
визначення структури цих компетенцій.