2. Структура і призначення освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми

Структура і пртначення освітньо-кваліфікаційної характеристики

Структуру освітньо-кваліфікаційної характеристики зображено па рис. 9.1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика складається з чоти­рьох розділів.

У першому розДі)іі> зазначається призначення фахівця: кваліфікація випускника, узагальнений'дб>’єкт діяльності фахівця, види економічної дія­льності (згідно з Націопальппкгклііслфікатором видів економічної діяльно­сті ДК 009:2005), первинні посади, які може займати випускник.

У другому розділі згідно з переліком первинних посад визначаються вимоги до якості освіти і професійної підготовки фахівця, кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності випускника, загальні вимоги до власти­востей і якостей випускника як соціальної особистості:

• виробничі функції, типові завдання діяльності;

• структура професійної діяльності (функціональна та предметна), адек­ватна типовим завданням діяльності;

• перелік типових завдань діяльності та компетенцій;

• система умінь, що забезпечує розв’язання типових завдань діяльності та відповідні компетенції;

• належний рівень оволодіння цією діяльністю (рівень сформоваиості умінь);

• система компетенцій, що відображає здатність розв’язання певних проблем і завдань соціальної діяльності.

1. Призначення фахівця

У третьому розділі визначаються вимоги до попереднього освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та до професійного відбору абітурієнтів.

У четвертому розділі визначаються вимоги до державної атестації ви­пускників.

Освітньо-кваліфікаційну характеристику використовують:

а) в органах державного управління освітою для:

• визначення мсти навчання і професійної підготовки;

• обгрунтування переліку напрямів підготовки і спеціальностей вищої освіти;

• визначення первинних посад випускників;

• розроблення і коригування освітньо-професійної програми і засобів діагностики якості вищої освіти;

• державної атестації випускників і сертифікації фахівців;

• визначення змісту навчання в системі післядипломпої освіти;

• акредитації спеціальностей та інспектування вищих навчальних за­кладів;

• прогнозування потреб у фахівцях за певними спеціальностями від­повідних і освітньо-кваліфікаційних рівнів, планування їх підготовки;

• розподілу й аналізу використання випускників вищих навчальних закладів;

• реалізації державної політики в освіті;

б) у вищих навчальних закладах для:

• розроблення навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

• професійної орієнтації абітурієнтів і визначення критеріїв професій­ного відбору;

• професійної мотивації студентів у процесі навчання;

• державної атестації випускників;

• укладання договорів і контрактів па підготовку і підвищення квалі­фікації фахівців;

• працевлаштування випускників;

в) в організаціях - споживачах випускників для:

• визначення посад та умов використання фахівців;

• сертифікації і визначення кваліфікації фахівців;

• прогнозування потреб у фахівцях певних рівнів та спеціальностей, планування їх підготовки;

• обґрунтування переліку напрямів підготовки і спеціальностей вищої освіти;

• впливу па зміст навчання і якість підготовки фахівців.

Структура і призначення освітньо-професійної програми.

Освітньо-професійна програма містить:

• перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;

• програми нормативних навчальних дисциплін;

• нормативний термін навчання.

Освітньо-професійну програму використовують для:

• розроблення відповідних навчальних планів і робочих програм на­вчальних дисциплін;

• створення засобів діагностики якості вищої освіти;

• визначення змісту навчання в системі післядипломної освіти.