4.4. Матеріальне стимулювання праці

Матеріальне стимулювання праці вимагає встановлення і дослідження факторів, які визначають системи матеріальних стимулів.

Трудова і статусна мотивація персоналу.

Велика роль у практиці менеджменту персоналу належить і статусній мотивації. Остання є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов’язаної з прагненням людини посісти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальну роботу, працювати у сфері діяльності (організації), яка вважається престижною, суспільно значущою.

Тарифна система. У її основі — Єдина тарифна сітка (ЄТС), метою якої е запровадження єдиного уніфікованого підходу до оцінювання складності робіт і диференціації умов оплати праці всіх категорій працівників.

В ЄТС тарифні ставки всіх категорій персоналу диференційовані за складністю робіт, кваліфікацією персоналу. А такі чинники класифікації, як умови праці, індивідуальні результати, особисті якості працівника тощо враховуються при преміюванні, доплатах, надбавках.

Премії. Традиційно використовують поточне преміювання всіх працівників (за підсумками місяця, кварталу) та разове преміювання обмеженої кількості працівників за особливий внесок у досягнення кінцевих результатів.

Надбавки є додатковими виплатами працівникам за високу професійну майстерність (робітникам), високі досягнення в праці (службовцям), вислугу років (військовим та працівникам правоохоронних органів), виконання особливо важливої чи особливо термінової роботи, знання й використання в роботі іноземних мов, класність (водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів), роботу в умовах режимних обмежень тощо.

Доплати — кошти, що виплачують понад встановлені тарифні ставки, нормативи, ліміти у зв'язку з виникненням особливих умов чи обставин, їх установлюють за роботу в понаднормовий час, за поєднання професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; роботу у важких та шкідливих умовах, у нічний час; перевезення небезпечних вантажів; роботу у вихідні дні, багатозмінний режим роботи; роз'їзний характер праці тощо.

4.5. Соціальна мотивація робітників

Соціальний пакет компанії включає як мотіватори, потребуючі інвестицій компанії (бенефіти), так і мотіватори, не вимагаючі інвестицій. Залежно від компанії розподіл тих або інших соціальних виплат і пільг здійснюється як адресно, залежно від трудового внеску або рівня посади, так і безадресно, незалежно від внеску та посади.

Бенефіційна система - та система, яка вимагає інвестицій компанії. У ній виділяють мотіватори, які розподіляються, як правило, незалежно від трудового внеску або грейду посади - група А, і залежні від них - група Б.

До групи А входять: організація харчування співробітників за рахунок коштів компанії; медична страховка і медичне обслуговування, оплата соцстрахівських путівок (відповідно до українського законодавства);

Група Б: програми кредитування, субсидій, знижок, гнучких соціальних виплат і пільг;

Крім бенефітов важливу роль виконують нематеріальні мотіватори, які не вимагають інвестицій компанії, але мають величезний вплив на соціально-психологічний клімат у колективі:

Визнання заслуг працівника у вигляді похвали, подяки, оголошених на повний голос.

Поздоровлення зі знаменними датами

Організація урочистої процедури знайомства з компанією і співробітниками, нового прийнятого на роботу працівника.

Вітрина успіхів - вітрина шани, на якій вивішуються результати роботи і прізвища кращих працівників.

Присвоєння внутрішніх звань: «кращий менеджер компанії», «кращий продавець», «кращий бос», «кращий по професії».