Необхідно зрозуміти:

1. Процес розбудови…

2. Друга «хвиля»…

3. Диверсифікація…

4. З 80-х рр. минулого століття…

5. Глобалізаційні та інтеграційні процеси, …

Слід запам’ятати:

1. Аналіз національних законодавчих систем країн світу показує, що більшість з них мають космічні галузі. Але їх обсяги і зміст є різними в залежності від активності тієї чи іншої держави в космічній сфері.

2. Специфічною рисою процесу розвитку права в сфері регулювання відносин в сфері комерційної космонавтики є те, що перші правові механізми цих відносин були запроваджені національними правовими інституціями однієї країни – США.

3. Більшість правових актів США в сфері практичного використання космічної техніки набули за своїми наслідками міжнародного характеру.

4. Переважна більшість країн має тільки окремі акти про ратифікацію міжнародних договорів з космосу, і лише кілька країн – розвинуті системи космічного законодавства (США, Велика Британія, РФ, Франція, Україна) або спеціальні закони щодо основних правил національної космічної діяльності (Австралія, Бразилія, ПАР, Швеція та ін.).

Треба вміти:

1. Розрізняти специфіку дії міжнародних і національних правових механізмів космічної діяльності..

2. Пояснити в чому полягає основна відмінність космічних законодавств різних країн.

3. Класифікувати нормативно-правові акти національних законодавств за ефективністю їх правового регулювання відповідних відносин.

4. Показати етапність розбудови національних космічних законодавств та її зв'язок з певними змінами в умовах космічної діяльності, ступенем впливу процесів комерціалізації, приватизації космічної діяльності та глобалізації світової економіки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Доклад Третьей конференции Организации Объединенных Наций по исследованию и использованию космического пространства в мирных целях. Док. ООН A/CONF.184/6. – Нью Йорк: Изд-во ООН, 1999.

2. Бєглий О.В. Правові проблеми регулювання світового космічного ринку // Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції «Авіа-2004». – К.: НАУ, 2004. – Т. 6 «Правові засади державотворення». – С. 85-90.

3. Бєглий О.В. Глобалізація і космічне право // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – Вип. 5. Спецвип. / Гол. ред. О.П.Степанов. – Книжк. вид. НАУ, 2006. – С. 52-62.

4. Бєглий О.В. Космічна галузь в системі права України // Матеріали VIІ Міжнародної науково-технічної конференції «Авіа-2006». – К.: НАУ, 2006. – Т. 2 «Правові засади державотворення». – С.6.14-6.22.

5. Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – К.: Наукова думка. – 1992. – с.7 - 24.

1 Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – К.: Наукова думка. – 1992. – с.16.

2 Більш детально про це див. § ІІ.1.1.1.

3 National Aeronautics and Space Act of 1958. Laws of 85th Cong.-2nd Sess., P.503. На міжнародному рівні загальні норми та принципи космічної діяльності були прийняті ГА ООН тільки у 1966 році.

4 Communications satellite Act of 1962. Laws of 87th Cong.-2nd Sess., P.489‑498. В МКП вперше окремі принципи використання ШСЗ з метою зв’язку було сформульовано в Брюссельській конвенції 1974 р., а звод Принципів використання державами штучних супутників Землі для міжнародного безпосереднього телевізійного мовлення було ухвалено ГА ООН лише у 1982 році.

5 Commercial space Launch Act of 1984. Laws of 98th Cong.-2nd Sess., P.3055‑3064.

6 Land Remote-Sensing Commercialization Act of 1984. Laws of 98th Cong.-2nd Sess., P.435-452. Принципи, що стосуються дистанційного зондування Землі з космічного простору, прийнято ГА ООН у 1986 році.

7 Див. § І.1.1.2.

8 На 1.01.2009 р. тільки Австрія та Нідерланди ратифікували усі п’ять договорів міжнародного космічного права.

9 Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. - К.: Наукова думка. - 1992.- с.16.