- •Тема 1. Держава і право Київської Русі.
- •Державні утворення русів у 6-8ст. Формування Київської Русі. Норманська теорія виникнення державності та права у східних слов’ян.
- •Зміна династії Києвичів династією Рюриковичів. Адміністративно-фінансова реформа 10 ст. Та її роль в зміцненні державності. Хрещення Русі, Його значення для подальшого розвитку Києвської Русі.
- •Державний лад Києвської Русі. Двірсько-вотчинна система управління.
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •Етапи розвитку правової системи Київської Русі. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією.
- •Руська правда та її редакції.
- •Правове становище населення за Руською Правдою.
- •Злочин та покарання за Руською Правдою. Види злочинів та покарань.
- •Суд та процес за Руською Правдою.
- •Тема 2.Державність і право після розпаду Київської Русі.
- •Причини розпаду Київської Русі та основні форми суспільно-політичного ладу на її теренах.
- •Державність та право Галицько-волинського князівства, їх особливості.
- •Державність та право Володимирського князівства. Роль великокнязівської влади в зміцненні держави.
- •Республіканський лад на землях Київської Русі.
- •Державний і суспільний лад Новгородської феодальної республіки.
- •Злочин та покарання в нормах Псковської судної грамоти. Види злочинів та покарань.
- •Тема 3. Розвиток державності і права в період утворення Московської держави.
- •Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська Дума.
- •Розвиток феодального права. Форми феодальної власності на землю.
- •Злочин та покарання за судебниками.
- •Суд та процес. Зародження інквізиційного процесу.
- •Тема 4. Розвиток державності і права Московії в період станово-представницької монархії.
- •Державний лад. Земські собори. Реформа системи управління.
- •Розвиток феодального права. Стоглав.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Злочин та покарання за Соборним Уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.
- •Тема 5. Держава і право Росії в період формування абсолютизму та утворення Російської імперії.
- •Передумови формування та особливості абсолютизму в Росії.
- •Державний лад. Зміни в органах влади та управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії.
- •Суспільний лад. Указ про єдиноспадкування 1714 р. Ліквідація холопства.
- •1. Державні - селяни, що належать державі. Церковні -- монастирські селяни.
- •2. Селяни правлячої династії - палацові селяни.
- •Розвиток права. Форми правових актів. Спроби кодифікації право.
- •1. Проти релігіі.В цю групу входили чарування, ідолопоклонство, які каралися стратою (спаленням) за умови, що буде доведено зносини обвинуваченого з дияволом ..
- •2. Государственние.Простой намір вбити або взяти в полон царя карався четвертуванням
- •Громадський право
- •Військовий устав 1716 року. Види злочинів та покарань. Нові види покарань.
- •Тема 6. Держава і право Російської імперії в завершальний період формування абсолютизму.
- •Освічений абсолютизм в Росії. Зміцнення державного ладу.
- •Система судових та прокурорських органів за Установою про губернії 1775 року.
- •Суспільний лад. Жалувана грамота дворянству 1785 року. Жалувана грамота містам 1785 року.
- •Розвиток правової системи. Спроба кодифікації права при Катерині 2
- •Тема 7. Держава і право Російської імперії в період консервативно-охоронного самодержавства.
- •Криза феодально-кріпосного ладу та розвиток буржуазних відносин
- •Реформи державного ладу та управління при Олександрі 1 та Миколі 1.
- •Спроби ліквідації кріпосного права.
- •Розвиток права. Кодифікація м. Сперанського
- •Основні риси права за Зводом законів Російської імперії. Уложення про покарання кримінальні та виправні.
- •Тема 8. Держава і право Російської імперії в період ліквідації кріпосної системи та проведення демократичних реформ.
- •Ліквідація кріпосного права. Правовий зміст селянської реформи. Роль Олександра 2 у проведенні демократичних перетворень.
- •Судова реформа. Характеристика судової системи. Демократичні принципи судочинства та судоустрою.
- •Земська та міська реформи. Органи місцевого самоврядування.
- •Принципи та суть відступу від реформ у 80-90х роках 19 ст.
- •Розвиток права. Види злочинів та покарань за Уложенням про покарання кримінальні та виправні (в редакції 1885 року).
- •Тема 9. Держава і право Росії в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. І першої світової війни.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення. Зміни в структурі органів державної влади.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року, їх конституційний характер.
- •Державна Дума та Державна рада в Росії. Формування партій. Реформи п.А. Столипіна, їх значення для Російської імперії.
- •Перша світова війна і зміни в державному ладі та праві Російської імперії.
- •Тема 10. Буржуазна держава і право в Росії.
- •Лютнева буржуазно-демократична революція. Двовладдя, його суть.
- •Державний лад. Діяльність тимчасового уряду. Юридична нарада. Народна міліція.
- •Судова система буржуазної республіки.
- •Тема 11. Утворення радянської держави і права.
- •Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети радянської влади. Утворення радянського уряду.
- •Ставлення більшовицької влади до національних державних формувань. Декларація прав народів Росії, її демагогічний характер.
- •Розробка та прийняття Конституції рсфср 1918 р., її зміст.
- •Утворення міліції, прокуратури та внк.
- •Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система.
- •Тема 12. Утворення срср та перша Конституція срср 1924 р. Кодифікація права.
- •Передумови утворення єдиної держави. Взаємовідносини радянських республік у 1918-1922 рр.
- •Перший Всесоюзний з’їзд рад. Створення срср, юридичне оформлення.
- •Розробка і прийняття першої Конституції срср.
- •Кодифікація права в 1922-1926 рр, її всеохоплюючий характер.
- •Тема 13. Формування тоталітарної державності і права.
- •Відхід від головних принципів соціалізму. Утворення адміністративно-командної системи влади та управління.
- •Змінення карального апарату. Утворення Особливої наради. Постанова цбк срср від 1 грудня 1934 року «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів».
- •Змова реакційних режимів срср та Німеччини. Поділ сфер впливу. Приєднання до срср Прибалтики, Західної України, Північної Буковини.
Державний лад Києвської Русі. Двірсько-вотчинна система управління.
Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також боярська рада (рада при князі), віче.
Великий князь
Ним міг бути тільки член родини Володимира Великого. За весь час існування Київської Русі був лише один випадок, коли в Галичі на княжий стіл сів не член цього роду, а боярин Владислав Кормильчич. У розумінні населення того часу Україною правив увесь рід князів, і кожен член цього роду мав прав на владу. Ця єдність княжого роду сприяла ідеї єдності, соборності Руської землі. Київська Русь не мала чітко визначеного спадкового права. Спочатку Великий князь правив з допомогою синів, які повністю підкорялися йому. Після Ярослава встановлюється право всіх синів князя на спадщину в Руській землі, але протягом двох століть йшла боротьба двох принципів спадкування: по черзі всіх братів (від старшого до молодшого), а потім по черзі синів старшого брата або тільки по лінії старших синів.
Компетенція та влада князя були необмежені і залежали від його авторитету та реальної сили, на яку він спирався. Перш за все князь був воєначальником, йому належала ініціатива походів і їхня організація. Князь очолював адміністрацію і суд. Він повинен був "володеть и судить". Він мав право приймати нові закони, змінювати старі.
Так, Ярославичі вирішили відмінити кровну помсту, замінивши її штрафом. Князь збирав податки з населення, судові збори та кримінальні штрафи. Князь Київський мав вплив на церковні справи. З літопису видно, що Ярослав та Ізяслав II наказували скликати собор єпископів і обирати митрополита.
Боярська рада
Боярська рада, а спочатку—рада дружини князя, була невід'ємною частиною княжої управи. Радитися з дружиною, а пізніше — з боярами, було моральним обов'язком князя. У своєму "Поученії..." Мономах вказує на наради з боярами як на постійні, щоденні. Незважаючи на це боярські ради не стали державним органом, з чітко окресленим складом, компетенцією, функціями.
Віче
Являло собою орган влади, який зберігся з часів родоплемінного ладу. З посиленням влади князя віча завмирають і лише тоді, коли влада київських князів занепадає, знову прокидаються. У Києві першу звістку про віче подає літопис 1024 року: переможець Ярослава, Мстислав, не сів на київський стіл, бо кияни в особі віча його не побажали.
Здебільшого князі визнавали за вічем право обрання, затвердження або відмови. Обраний населенням князь мусив укласти з вічем "ряд". Зміст таких "рядів" до нас не дійшов. Треба гадати, що то був договір князя з вічем, де вказувалися обов'язки князя перед населенням.
Віче в Київській Русі не набуло таких форм, як у Новгороді чи Пскові. Воно не мало визначеної компетенції, порядку скликання. Іноді віче скликав князь, частіше воно збиралося без його волі. Неясно, як проходили вічові збори, хто на них головував. На вічах голосів не підраховували, перемагала та ідея, яку підтримувала явна більшість. Участь в вічах брали голови родин. Отже, можна зробити висновок, що ні боярська рада, ні віче в Україні не набули парламентських форм, не перетворилися в постійні державні органи.