
- •Тема 1. Держава і право Київської Русі.
- •Державні утворення русів у 6-8ст. Формування Київської Русі. Норманська теорія виникнення державності та права у східних слов’ян.
- •Зміна династії Києвичів династією Рюриковичів. Адміністративно-фінансова реформа 10 ст. Та її роль в зміцненні державності. Хрещення Русі, Його значення для подальшого розвитку Києвської Русі.
- •Державний лад Києвської Русі. Двірсько-вотчинна система управління.
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •Етапи розвитку правової системи Київської Русі. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією.
- •Руська правда та її редакції.
- •Правове становище населення за Руською Правдою.
- •Злочин та покарання за Руською Правдою. Види злочинів та покарань.
- •Суд та процес за Руською Правдою.
- •Тема 2.Державність і право після розпаду Київської Русі.
- •Причини розпаду Київської Русі та основні форми суспільно-політичного ладу на її теренах.
- •Державність та право Галицько-волинського князівства, їх особливості.
- •Державність та право Володимирського князівства. Роль великокнязівської влади в зміцненні держави.
- •Республіканський лад на землях Київської Русі.
- •Державний і суспільний лад Новгородської феодальної республіки.
- •Злочин та покарання в нормах Псковської судної грамоти. Види злочинів та покарань.
- •Тема 3. Розвиток державності і права в період утворення Московської держави.
- •Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська Дума.
- •Розвиток феодального права. Форми феодальної власності на землю.
- •Злочин та покарання за судебниками.
- •Суд та процес. Зародження інквізиційного процесу.
- •Тема 4. Розвиток державності і права Московії в період станово-представницької монархії.
- •Державний лад. Земські собори. Реформа системи управління.
- •Розвиток феодального права. Стоглав.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Злочин та покарання за Соборним Уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.
- •Тема 5. Держава і право Росії в період формування абсолютизму та утворення Російської імперії.
- •Передумови формування та особливості абсолютизму в Росії.
- •Державний лад. Зміни в органах влади та управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії.
- •Суспільний лад. Указ про єдиноспадкування 1714 р. Ліквідація холопства.
- •1. Державні - селяни, що належать державі. Церковні -- монастирські селяни.
- •2. Селяни правлячої династії - палацові селяни.
- •Розвиток права. Форми правових актів. Спроби кодифікації право.
- •1. Проти релігіі.В цю групу входили чарування, ідолопоклонство, які каралися стратою (спаленням) за умови, що буде доведено зносини обвинуваченого з дияволом ..
- •2. Государственние.Простой намір вбити або взяти в полон царя карався четвертуванням
- •Громадський право
- •Військовий устав 1716 року. Види злочинів та покарань. Нові види покарань.
- •Тема 6. Держава і право Російської імперії в завершальний період формування абсолютизму.
- •Освічений абсолютизм в Росії. Зміцнення державного ладу.
- •Система судових та прокурорських органів за Установою про губернії 1775 року.
- •Суспільний лад. Жалувана грамота дворянству 1785 року. Жалувана грамота містам 1785 року.
- •Розвиток правової системи. Спроба кодифікації права при Катерині 2
- •Тема 7. Держава і право Російської імперії в період консервативно-охоронного самодержавства.
- •Криза феодально-кріпосного ладу та розвиток буржуазних відносин
- •Реформи державного ладу та управління при Олександрі 1 та Миколі 1.
- •Спроби ліквідації кріпосного права.
- •Розвиток права. Кодифікація м. Сперанського
- •Основні риси права за Зводом законів Російської імперії. Уложення про покарання кримінальні та виправні.
- •Тема 8. Держава і право Російської імперії в період ліквідації кріпосної системи та проведення демократичних реформ.
- •Ліквідація кріпосного права. Правовий зміст селянської реформи. Роль Олександра 2 у проведенні демократичних перетворень.
- •Судова реформа. Характеристика судової системи. Демократичні принципи судочинства та судоустрою.
- •Земська та міська реформи. Органи місцевого самоврядування.
- •Принципи та суть відступу від реформ у 80-90х роках 19 ст.
- •Розвиток права. Види злочинів та покарань за Уложенням про покарання кримінальні та виправні (в редакції 1885 року).
- •Тема 9. Держава і право Росії в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. І першої світової війни.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення. Зміни в структурі органів державної влади.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року, їх конституційний характер.
- •Державна Дума та Державна рада в Росії. Формування партій. Реформи п.А. Столипіна, їх значення для Російської імперії.
- •Перша світова війна і зміни в державному ладі та праві Російської імперії.
- •Тема 10. Буржуазна держава і право в Росії.
- •Лютнева буржуазно-демократична революція. Двовладдя, його суть.
- •Державний лад. Діяльність тимчасового уряду. Юридична нарада. Народна міліція.
- •Судова система буржуазної республіки.
- •Тема 11. Утворення радянської держави і права.
- •Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети радянської влади. Утворення радянського уряду.
- •Ставлення більшовицької влади до національних державних формувань. Декларація прав народів Росії, її демагогічний характер.
- •Розробка та прийняття Конституції рсфср 1918 р., її зміст.
- •Утворення міліції, прокуратури та внк.
- •Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система.
- •Тема 12. Утворення срср та перша Конституція срср 1924 р. Кодифікація права.
- •Передумови утворення єдиної держави. Взаємовідносини радянських республік у 1918-1922 рр.
- •Перший Всесоюзний з’їзд рад. Створення срср, юридичне оформлення.
- •Розробка і прийняття першої Конституції срср.
- •Кодифікація права в 1922-1926 рр, її всеохоплюючий характер.
- •Тема 13. Формування тоталітарної державності і права.
- •Відхід від головних принципів соціалізму. Утворення адміністративно-командної системи влади та управління.
- •Змінення карального апарату. Утворення Особливої наради. Постанова цбк срср від 1 грудня 1934 року «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів».
- •Змова реакційних режимів срср та Німеччини. Поділ сфер впливу. Приєднання до срср Прибалтики, Західної України, Північної Буковини.
Суд та процес. Зародження інквізиційного процесу.
Як і в попередній період, суд здійснювався царем, Боярської Думою, наказами та місцевими органами управління. Поряд здержавними судовими органами існував церковний суд. Діялатакож вотчина юстиція.
З виникненням централізованої держави змінюються і формисудового процесу. Отримує розвиток розшукової або інквізиційний процес,який спочатку застосовується лише у найважливіших справах, що зачіпають інтересифеодальної держави. Поява розшукового процесу було нерозривнопов'язане зі зміною поняття злочину. За посягання напанівний правопорядок переслідує вже не потерпілий, а держава. Увідміну від змагального в пошуковому процесі з боку суб'єктівпроцесу перетворюються в об'єкти дослідження для суду. Суд розслідує справу,сам видобуває докази, катує обвинуваченого, обумовлених, часом навітьсвідків, влаштовує очні ставки, виробляє повальні обшуки і т.д.
У пошуковому порядку справа починалося з ініціативи суду. Навіть якщонадходила заява - «чолобитною» - потерпілого, то переслідувалозлочинця держава. Закриття справи примиренням сторін недопускалося. Злочинець заарештовували «недельщіком», «приставом» (посадовою особою при суді) і доставлявся до суду, де суддя «катував» і «Розпитував» обвинуваченого. Якщо обвинувачений обумовлював після катування когосьнебудь, то обумовленого теж доставляли до суду, ставили на очну ставку зобвинуваченим і піддавали тортурам. Власне визнання обвинуваченого булоголовним доказом, і тому воно вимагали за допомогою найжорстокішихкоштів.
Іншим доказом були свідчення свідків. Свідком міг бутибудь-який очевидець події. Не могли бути свідками холопи портів своїхпанів, дружина проти чоловіка і діти проти батьків. Перевага виявлялосязнатним свідетелям.Большое значення надавалося очній ставці. Важливу рольграв «ізвет» - донос, особливо у справах політичним. Доносітелей, якправило, теж затримували, допитували, ставили на очну ставку, а нерідкоі катували. «Ізвет», підтверджений тортурами, був вирішальним доказом. Вінвважався обов'язком підданих, так як за недоносительство у справахполітичним і про розбоях належало покарання.
Застосовувався також «повальний обшук», тобто поголовний опитування жителівданій місцевості про підозрюваного або підсудного.
Крім того, суд мав письмовими доказами, середяких особливе значення мали документи, завірені в наказах, у воєвод іу майданних піддячих.
У пошуковому порядку розбиралися лише найважливіші справи: зрада,шпигунство, вбивство, підпали, кваліфікована крадіжка (татьба), розбій, суперечкипро холопів, про маєтках, про втечі селян, «ведених лихих людей».
Решта справи розбиралися в колишньому змагальності процесу, якийхарактеризувався тим, що ініціатива в ньому цілком належала сторонам. Справа починалося тільки за заявою позивача. Сторони мали право виставляти всуді замість себе своїх представників і наймитів. За «чолобитною» приставдоставляв до суду відповідача або брав його на поруки. При неявці відповідачвизнавався винним без розгляду справи.
Види докази допускалися такі: 1) власне визнання; 2)показання свідків; 3) письмові докази; 4) «поле»; 5) присяга; 6) жереб. Потрібно тольо відзначити, що якщо свідок не був (по Укладення - Після 3-й неявки) або давав неправдиві свідчення, то з нього стягуваласясума позову, судові мита та збитки.
Велике значення надавалося таким формам доказів, як «посиланняв послушестве ». «Посилання з винних» - вказівка на певних свідківіз зобов'язанням підкоритися рішенню суду, якщо вони покажуть протищо послався. «Загальна посилання» - посилання обох сторін на одних і тих самихсвідків. «Посилання у сел лушестве» - відведення свідків з мотивів їхзалежності і дружби з протилежною стороною.