- •Тема 1. Держава і право Київської Русі.
- •Державні утворення русів у 6-8ст. Формування Київської Русі. Норманська теорія виникнення державності та права у східних слов’ян.
- •Зміна династії Києвичів династією Рюриковичів. Адміністративно-фінансова реформа 10 ст. Та її роль в зміцненні державності. Хрещення Русі, Його значення для подальшого розвитку Києвської Русі.
- •Державний лад Києвської Русі. Двірсько-вотчинна система управління.
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •Етапи розвитку правової системи Київської Русі. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією.
- •Руська правда та її редакції.
- •Правове становище населення за Руською Правдою.
- •Злочин та покарання за Руською Правдою. Види злочинів та покарань.
- •Суд та процес за Руською Правдою.
- •Тема 2.Державність і право після розпаду Київської Русі.
- •Причини розпаду Київської Русі та основні форми суспільно-політичного ладу на її теренах.
- •Державність та право Галицько-волинського князівства, їх особливості.
- •Державність та право Володимирського князівства. Роль великокнязівської влади в зміцненні держави.
- •Республіканський лад на землях Київської Русі.
- •Державний і суспільний лад Новгородської феодальної республіки.
- •Злочин та покарання в нормах Псковської судної грамоти. Види злочинів та покарань.
- •Тема 3. Розвиток державності і права в період утворення Московської держави.
- •Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська Дума.
- •Розвиток феодального права. Форми феодальної власності на землю.
- •Злочин та покарання за судебниками.
- •Суд та процес. Зародження інквізиційного процесу.
- •Тема 4. Розвиток державності і права Московії в період станово-представницької монархії.
- •Державний лад. Земські собори. Реформа системи управління.
- •Розвиток феодального права. Стоглав.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Злочин та покарання за Соборним Уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.
- •Тема 5. Держава і право Росії в період формування абсолютизму та утворення Російської імперії.
- •Передумови формування та особливості абсолютизму в Росії.
- •Державний лад. Зміни в органах влади та управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії.
- •Суспільний лад. Указ про єдиноспадкування 1714 р. Ліквідація холопства.
- •1. Державні - селяни, що належать державі. Церковні -- монастирські селяни.
- •2. Селяни правлячої династії - палацові селяни.
- •Розвиток права. Форми правових актів. Спроби кодифікації право.
- •1. Проти релігіі.В цю групу входили чарування, ідолопоклонство, які каралися стратою (спаленням) за умови, що буде доведено зносини обвинуваченого з дияволом ..
- •2. Государственние.Простой намір вбити або взяти в полон царя карався четвертуванням
- •Громадський право
- •Військовий устав 1716 року. Види злочинів та покарань. Нові види покарань.
- •Тема 6. Держава і право Російської імперії в завершальний період формування абсолютизму.
- •Освічений абсолютизм в Росії. Зміцнення державного ладу.
- •Система судових та прокурорських органів за Установою про губернії 1775 року.
- •Суспільний лад. Жалувана грамота дворянству 1785 року. Жалувана грамота містам 1785 року.
- •Розвиток правової системи. Спроба кодифікації права при Катерині 2
- •Тема 7. Держава і право Російської імперії в період консервативно-охоронного самодержавства.
- •Криза феодально-кріпосного ладу та розвиток буржуазних відносин
- •Реформи державного ладу та управління при Олександрі 1 та Миколі 1.
- •Спроби ліквідації кріпосного права.
- •Розвиток права. Кодифікація м. Сперанського
- •Основні риси права за Зводом законів Російської імперії. Уложення про покарання кримінальні та виправні.
- •Тема 8. Держава і право Російської імперії в період ліквідації кріпосної системи та проведення демократичних реформ.
- •Ліквідація кріпосного права. Правовий зміст селянської реформи. Роль Олександра 2 у проведенні демократичних перетворень.
- •Судова реформа. Характеристика судової системи. Демократичні принципи судочинства та судоустрою.
- •Земська та міська реформи. Органи місцевого самоврядування.
- •Принципи та суть відступу від реформ у 80-90х роках 19 ст.
- •Розвиток права. Види злочинів та покарань за Уложенням про покарання кримінальні та виправні (в редакції 1885 року).
- •Тема 9. Держава і право Росії в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. І першої світової війни.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення. Зміни в структурі органів державної влади.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року, їх конституційний характер.
- •Державна Дума та Державна рада в Росії. Формування партій. Реформи п.А. Столипіна, їх значення для Російської імперії.
- •Перша світова війна і зміни в державному ладі та праві Російської імперії.
- •Тема 10. Буржуазна держава і право в Росії.
- •Лютнева буржуазно-демократична революція. Двовладдя, його суть.
- •Державний лад. Діяльність тимчасового уряду. Юридична нарада. Народна міліція.
- •Судова система буржуазної республіки.
- •Тема 11. Утворення радянської держави і права.
- •Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети радянської влади. Утворення радянського уряду.
- •Ставлення більшовицької влади до національних державних формувань. Декларація прав народів Росії, її демагогічний характер.
- •Розробка та прийняття Конституції рсфср 1918 р., її зміст.
- •Утворення міліції, прокуратури та внк.
- •Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система.
- •Тема 12. Утворення срср та перша Конституція срср 1924 р. Кодифікація права.
- •Передумови утворення єдиної держави. Взаємовідносини радянських республік у 1918-1922 рр.
- •Перший Всесоюзний з’їзд рад. Створення срср, юридичне оформлення.
- •Розробка і прийняття першої Конституції срср.
- •Кодифікація права в 1922-1926 рр, її всеохоплюючий характер.
- •Тема 13. Формування тоталітарної державності і права.
- •Відхід від головних принципів соціалізму. Утворення адміністративно-командної системи влади та управління.
- •Змінення карального апарату. Утворення Особливої наради. Постанова цбк срср від 1 грудня 1934 року «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів».
- •Змова реакційних режимів срср та Німеччини. Поділ сфер впливу. Приєднання до срср Прибалтики, Західної України, Північної Буковини.
Тема 1. Держава і право Київської Русі.
Державні утворення русів у 6-8ст. Формування Київської Русі. Норманська теорія виникнення державності та права у східних слов’ян.
Наприкінці IX–X ст. відбувався процес об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і формування київської ранньофеодальної держави Київська Русь. Щодо утворення Київської Русі існують дві точки зору: • норманська теорія про несамостійний розвиток слов’янської державності, спираючись на «Повість минулих літ», стверджує, що першими керівниками Київської Русі були нормани — князі Рюрик і Олег; • теорія природно-історичного процесу утворення держави у східних слов’ян доводить, що для цього були всі необхідні економічні і політичні умови. Наприкінці VI — на початку VII ст., ще до приходу варягів, у Києві правив перший князь — слов’янин Кий. Останніми представниками заснованої ним династії і першими князями Київської Русі вважають Аскольда та Діра.
Щодо походження назви «Русь» також існують дві теорії:
• норманська (від назви одного з племен норманів-шведів, які завоювали Новгород і заснували там державу); • автохтонна (від назви корінних племен — росоманів та росів, які жили на р. Рось у Подніпров’ї). У ІХ–ХІ ст. відбувається швидке територіальне зростання і поступова консолідація Київської Русі: • Князь Олег (882–912 рр.) захопив Київ і підкорив своїй владі полян, древлян, сіверян, радимичів. • Князь Ігор (912–945 рр.) приєднав територію уличів і тиверців. • Княгиня Ольга (945–957 рр.) врегулювала збирання данини, визначивши її розміри (уроки) і місця для збирання (погости). • Князь Святослав (957–972 рр.) підкорив в’ятичів і розбив ясів (осетинів) та косогів (черкесів), розширив територію Київської держави далеко на схід. • Князь Володимир Великий (978–1015 рр.) остаточно підкорив в’ятичів і радимичів, відвоював у Польщі галицькі та волинські землі, у 988 році запровадив християнство як загальнодержавну релігію. • Князь Ярослав Мудрий (1019–1054 рр.) розширив межі Київської Русі на південь, розгромивши печенігів, остаточно затвердив християнство, запровадив перший писаний збірник законів «Руська Правда». На початку XI ст., коли у межах Київської Русі були об’єднані всі східнослов’янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту. Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичного роздроблення Київської Русі. У 1097 році у Любечі князі домовилися припинити міжусобиці і узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Володимир Мономах (1113–1125 рр.) і Мстислав (1125–1132 рр.) на деякий час відновили і зміцнили великокнязівську владу, однак спинити політичну роздробленість Київської Русі не змогли. Київська Русь відіграла важливу роль в історії східнослов’янських народів, оскільки сприяла їх економічному, політичному й культурному розвитку і дала можливість захистити свої землі від ворогів.