
- •Передмова
- •1. Організаційні основи виробництва
- •Тести для самоконтролю
- •2. Виробничі системи
- •Тести для самоконтролю
- •3. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •Тести для самоконтролю
- •4. Організація виробничого процесу у просторі
- •Тести для самоконтролю
- •5. Методи організації виробництва
- •Тести для самоконтролю
- •6. Організація виробничого процесу в часі
- •Тести для самоконтролю
- •7. Організація діяльності допоміжних виробництв
- •Тести для самоконтролю
- •8. Організація діяльності обслуговуючих господарств
- •Тести для самоконтролю
- •9. Організація трудових процесів і робочих місць
- •Тести для самоконтролю
- •10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •Тести для самоконтролю
- •11. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •Тести для самоконтролю
- •1. Мета й завдання контрольної роботи
- •2. Загальні вимоги до контрольної роботи
- •Обсяг контрольної роботи повинен скласти 10-12 сторінок зошиту. Обов’язково вказується перелік використаної літератури.
- •3.Вибір варіанта контрольної роботи
- •Перелік теоретичних питань до контрольної роботи
- •Задачі до контрольної роботи
- •Методичні рекомендації до виконання практичної частини контрольної роботи Тема: “Основні параметри поточної лінії”
- •Тема: “Види руху предметів праці”
- •Тема: “Організація діяльності ремонтного господарства”
- •Тема: «Організація діяльності складського господарства»
- •Тема: «Організація діяльності транспортного господарства»
- •І спосіб:
- •Іі спосіб:
- •Тема: «Організація діяльності енергетичного господарства»
Тести для самоконтролю
1. Які вирізняють методи організації виробництва:
а) масовий;
б) потоковий;
в) серійний;
г) непотоковий?
2. Організація непотокового виробництва передбачає, що:
а) робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу;
б) за групою робочих місць закріплюється оброблення одного найменування конструктивно та технологічно подібних предметів;
в) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією та технологією виготовлення предмети праці;
г) робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій;
д) предмети праці переміщуються у процесі обробки складними маршрутами.
3. Партія деталей — це:
а) кількість виробів, що запускаються та обробляються одночасно;
б) кількість виробів, що запускаються та обробляються послідовно;
в) кількість виробів, що запускаються та обробляються одночасно або послідовно, але безперервно;
г) кількість конструктивно однорідних виробів, що запускаються та обробляються одночасно або послідовно, але безперервно.
4. Інтервал часу, за який із потокової лінії сходять вироби, що йдуть один за одним, називають:
а) ритмом потокової лінії;
б) тактом потокової лінії;
в) швидкістю потокової лінії;
г) виробничим часом.
5. Такт потокової лінії — це проміжок часу між:
а) запуском двох сусідніх окремих виробів;
б) випусками партій виробів;
в) випусками окремих виробів;
г) запусками партій виробів.
6. Такт потокової лінії обчислюється в одиницях:
а) об’єму;
б) часу;
в) довжини;
г) швидкості.
7. За якою класифікаційною ознакою потокові лінії поділяються на конвеєри з безперервним та пульсуючим рухом:
а) за способом підтримування ритму;
б) за способом переміщення;
в) залежно від місця виконання операцій;
г) за ступенем безперервності процесу?
8. Чи залежить довжина робочої частини конвеєра від розташування робочих місць на операціях відносно конвеєра:
а) ні;
б) так;
в) так, але тільки в разі розташування робочих місць з одного боку конвеєра;
г) так, але тільки в разі розташування робочих місць із двох боків конвеєра;
д) ні, у разі розташування робочих місць у шаховому порядку з двох боків конвеєра?
9. На скільки скорочується довжина робочої частини конвеєра, якщо робочі місця розташовано з двох боків одне навпроти іншого:
а) це залежить від кількості дублюючих робочих місць на операціях, але не більше, ніж наполовину;
б) це залежить від розміру операційної партії та кількості дублюючих робочих місць на операціях, але не більше, ніж на половину;
в) скорочується вдвічі;
г) зовсім не скорочується?
10. За якою класифікаційною ознакою потокові лінії поділяються на лінії з робочим конвеєром і конвеєром зі зняттям предметів для їх оброблення:
а) за способом переміщення;
б) залежно від місця виконання операцій;
в) за способом підтримування ритму;
г) за ступенем безперервності процесу?
6. Організація виробничого процесу в часі
У даній темі розглядаються такі питання:
1. Виробничий цикл.
2. Розрахунок виробничого циклу.
Для того щоб функціонування просторово розташованих елементів системи (підрозділів підприємства) забезпечувало виготовлення кінцевого продукту в заздалегідь визначені терміни, необхідно враховувати їхні часові зв’язки як відрізки (моменти) часу здійснення окремих стадій сукупного чи часткового процесу або як його проміжні чи кінцеві результати. Таким чином, часові відношення між елементами процесу пов’язані з просторовими.
Однією з найважливіших вимог до раціональної організації є забезпечення найменшої тривалості виробничого процесу, тобто циклу виготовлення продукції.
Виробничий цикл як відрізок часу починається з моменту початку виробничого процесу та закінчується моментом виходу готового виробу або партії деталей, складальної одиниці.
Тривалість виробничого циклу розраховується в одиницях календарного часу (годинах, днях, місяцях).
Важливими складовими виробничого циклу є технологічний та операційний цикли, кожний із яких має свої особливості [2, розд. 7; 8; 9; 11].
Виробничий цикл є основою організації виробничого процесу в часі й використовується під час: розроблення виробничих програм підприємства та його підрозділів; визначення нормальних розмірів незавершеного виробництва; побудови графіків матеріального забезпечення виробництва; оперативної підготовки виробництва; установлення термінів запуску деталей у виробництво, виходячи з термінів випуску готової продукції; випередження в роботі цехів (дільниць), а також для здійснення контролю за діяльністю виробничих підрозділів.
Тривалість виробничого циклу залежить від: трудомісткості виготовлення готового виробу, що визначається технічно обґрунтованими нормами часу; часу виконання допоміжних операцій; часу природничих процесів; тривалості перерв у виробничому процесі; кількості предметів праці, які одночасно запускаються у виробництво (розміру партії); виду руху оброблюваного предмета по операціях виробничого процесу.
Далі слід розглянути структуру виробничого циклу, яка складається з часу виробництва й часу перерв [2, розд. 7; 8; 9; 11].
Час виробництва включає тривалість виконання технологічних, допоміжних (підготовчо-завершальних, транспортно-складських, контрольних) та природних операцій.
Час перерв поділяється на перерви в робочий час і неробочий час, так звані регламентовані перерви (між змінами, на обід, святкові та вихідні дні). Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності, міжопераційного, міжцехового та міжзмінного очікування.
Перерви партіонності розраховуються разом із тривалістю технологічних операцій і складають операційний цикл.
Структура виробничого циклу, тобто склад і співвідношення його елементів, залежить від особливостей продукції, технологічних процесів її виготовлення, типу виробництва, рівня організації виробничого процесу та інших чинників.
Студентам слід акцентувати увагу на скороченні виробничого циклу, яке забезпечує економічні інтереси продуцентів. Зменшення тривалості виробничого циклу збільшує вихід продукції в одиницю часу за інших рівних умов.
Напрямами скорочення тривалості виробничого циклу є: зменшення часу робочого періоду (трудових процесів); скорочення часу природних процесів; усунення та зведення до мінімуму різних перерв.
Існують два основні шляхи скорочення циклу: удосконалювання техніки й технології; підвищення рівня організації виробництва.
На тривалість виробничого циклу істотно впливають розмір партій деталей і вид руху предметів праці в процесі їх обробки.
Існує кілька методів визначення розмірів партії. Найпростіший і найпоширеніший — метод визначення розміру партії деталей за співвідношенням підготовчо-завершального на партію часу до штучного часу найтрудомісткішої операції.
Починаючи розгляд другого блоку питань, слід підкреслити, що основу виробничого циклу становить технологічний цикл, який складається з операційних циклів. Операційний цикл — це тривалість закінченої частини технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.
Тривалість операційного циклу для партії деталей, що обробляються на кількох операціях, залежить не тільки від зазначених величин, а й від способу передавання деталей з операції на операцію: поштучно, усією партією або її частинами. Під час виготовлення партії однакових предметів праці може використовуватися один із видів руху предметів праці по операціях технологічного процесу (три види сполучення операцій): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.
За послідовного виду руху, що застосовується в одиничному та дрібносерійному виробництвах, вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією, після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв.
Сутність паралельного виду руху полягає в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях.
Паралельний рух застосовується в серійному та масово-поточному виробництвах під час виконання операцій рівної або кратної тривалості.
Особливість паралельно-послідовного виду руху характеризується тим, що на кожному робочому місці робота ведеться без перерв, як під час послідовного руху, але разом з тим має місце паралельна обробка однієї і тієї самої партії деталей на суміжних операціях.
Правила побудови графіків видів руху та формули для розрахунку операційних та виробничих циклів подано в навчальних посібниках [2, розд. 7; 8].
У виготовленні складної продукції застосовуються сітьові методи планування, а тривалість виробничого циклу визначається довжиною критичного шляху.