Тести для самоконтролю

1. Оцінка рівня якості, яка ґрунтується на наслідках аналізу сприймання органами чуттів людини без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів, здійснюється методом:

а) об’єктивним;

б) органолептичним;

в) комплексним;

г) реєстраційним.

2. Національним органом, що проводить і координує роботу із сертифікації продукції в Україні, є:

а) УкрСЕПРО;

б) Державний комітет України з технічного регулювання та споживчої політики;

в) Державна комісія при урядові України зі стандартизації, метрології та сертифікації;

г) Державна палата із сертифікації та стандартизації України;

д) відповіді «а» і «с» правильні.

3. Яка група одиничних показників якості продукції відображає ступінь використання винаходів у проектуванні виробів:

а) показники призначення;

б) економічні показники;

в) ергономічні показники

г) патентно-правові показники?

4. Властивість виробу виконувати свої функції за умови збереження експлуатаційних показників у встановлених межах протягом певного проміжку часу характеризує його:

а) продуктивність;

б) надійність;

в) довговічність;

г) ремонтопридатність.

5. Комплексні показники якості продукції:

а) характеризують будь-яку властивість виробу;

б) відображають кілька властивостей виробу одночасно;

в) оцінюють якість усієї сукупності продукції підприємства;

г) засвідчують технічний рівень виробу.

6. Контроль за якістю продукції, що здійснюється безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу за допомогою спеціальних пристроїв, називається:

а) стаціонарним;

б) активним;

в) вхідним;

г) вихідним;

д) пасивним.

7. Сертифікат продукції — документ, який:

а) дозволяє купувати продукцію;

б) потрібен лише для захисту права власності на продукцію;

в) передається покупцеві під час продажу продукції;

г) засвідчує рівень якості продукції;

д) передбачає реалізацію продукції на біржі через певний час за певною ціною.

8. Контроль за якістю продукції, що здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях шляхом проведення випробувань, аналізів, називається:

а) активним;

б) стаціонарним;

в) вихідним;

г) змінним.

11. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції

У даній темі розглядаються такі питання:

1. Система створення та освоєння нової продукції.

2. Організація науково-технічних досліджень і проектно-конструк­торської підготовки.

3. Технологічна та екологічна підготовка виробництва.

4. Організаційно-економічна підготовка виробництва.

Розроблення та впровадження у виробництво виробів нової моделі означає перетворення знань, нових ідей на готовий продукт. Час, протягом якого знання перетворюються в новий продукт, проходячи стадії розробки, освоєння й виготовлення та зняття з виробництва, називають життєвим циклом.

Існують різні підходи до визначення стадій (фаз), етапів життєвого циклу [2, розд. 13; 8; 9; 11; 12; 18]. Традиційні, з погляду практиків, етапи життєвого циклу виробу: науково-дослідна робота (НДР), дослідно-конструкторська робота (ДКР), конструкторська підготовка виробництва, технологічна підготовка виробництва, організаційна підготовка виробництва, відпрацювання нового виробу у дослідному виробництві, промислове освоєння.

Система комплексної підготовки виробництва нових виробів включає підсистему науково-дослідної підготовки та підсистему технічної підготовки виробництва (дослідно-конструкторські, технологічні, екологічні та організаційно-економічні роботи). У практичній діяльності комплексну підготовку іноді називають науково-технічною підготовкою виробництва.

Основними завданнями науково-дослідної підготовки є розширення, поглиблення, систематизація знань та отримання необхідних результатів для створення нових видів техніки, технологічних процесів і прогресивних методів організації та оперативного управління виробництвом.

Науково-дослідну підготовку звичайно поділяють за рівнями розробок, що виконуються: фундаментальні, пошукові, прикладні та дослідно-конструкторські (проектно-конструкторські).

Науково-дослідна робота здійснюється за певними етапами: технічне завдання; технічна пропозиція; теоретичні та експери­ментальні дослідження; технічний звіт; здавання та прийман­ня НДР.

На основі результатів науково-дослідної стадії здійснюється проектно-конструкторська підготовка виробництва, у процесі якої створюється комплект конструкторської документації, необхідної для виготовлення та експлуатації продукції, забезпечується конструкторська готовність підприємства до випуску нового або модернізованого виробу.

Виконується проектно-конструкторська підготовка з дотриманням вимог ЄСКД (Єдиної системи конструкторської документації); обсяг її залежить від виду виробу, його складності, прогнозного обсягу продажів, термінів випуску, тривалості ЖЦТ (життєвого циклу товару) та інших чинників.

Етапами проектування відповідно до ЄСКД є: технічне завдання; технічна пропозиція; ескізний проект; технічний проект; конструкторська документація; нормоконтроль, патентна й метрологічна експертиза; дослідний зразок; коригування робочого проекту й випуск настановної партії виробів; перевірка, узгод­ження, внесення змін, затвердження та розмноження робочого проекту; передача документації у відділ головного технолога (ВГТ).

Далі необхідно з’ясувати сутність, цілі й завдання технологічної та екологічної підготовки виробництва. Головна мета технологічної підготовки виробництва полягає у проектуванні комплексу технологічних процесів, спрямованих на забезпечення мінімальних інвестицій та поточних витрат на виробництво певного обсягу виробів із високими параметрами якості, а також сталого конкурентоспроможного рівня виготовлення продукції.

Продукція, що виготовляється, а також сама виробнича система будь-якого рівня є потенційним джерелом забруднення навколишнього середовища.

Метою екологічної підготовки виробництва є оцінка й поліпшення екологічних характеристик підприємств та створення умов для надання населенню екологічної інформації, що обумовлює про­ведення щоденного екологічного моніторингу виробів на всіх стадіях життєвого циклу та технологічних процесів їх виготовлення.

Організаційно-економічна підготовка виробництва здійснюється паралельно, взаємозалежно з конструкторською та технологічною підготовкою й виконується майже всіма функціональними підрозділами підприємства — відділами маркетингу, планово-еко­номічним, відділом кадрів, ВМТЗ, виробничо-диспетчерським, збуту, праці й заробітної плати, бухгалтерією, лабораторіями, службами та ін.

На етапі організаційно-економічної підготовки виробництва здійснюється перегляд планово-економічної інформації, форм документації, системи планування, обліку й оцінки діяльності підрозділів тощо, а також проводяться роботи соціально-психо­логічного характеру, що забезпечують готовність працівників підприємства до створення й виробництва нової продукції, сприяють зміцненню колективу та підвищенню ефективності виробництва.