Тема 7. Структура та зміст педагогічного спілкування як форми педагогічної взаємодії (2 год.)

• Проаналізуйте, як творчо працюючий учитель, за діяльністю якого ви спостерігали під час педагогічної практики, використовував прийоми індивідуальної педагогічної взаємодії у спілкуванні з учнями. Наведіть приклади, дайте власну оцінку.

Я перейшла в нову школу посередині навчального року. Це був 10 клас і насправді було досить важко увійти в колектив, оскільки в цьому віці вже сформувалися групи за інтересами. Незважаючи на те, що клас був великим (29 учнів) класний керівник постійно влаштовувала спільні вилазки на природу, ми багато разів їздили на каток. Було завжди весело оскільки вона знала, що хтось любить співати та грає на гітарі, хтось займається спортом, хтось танцями. Вона знає сучасну музику, книги та фільми і використовує це на уроках англійської, щоб було цікавіше. До кожного шкільного свята ми завжди завзято і натхненно готувалися усі разом і вона приймала в цьому участь. Я насправді ще ніколи не бачила стільки активності, життєрадісності та завзятості. Вона вміла дужа вдало розподілити виконання ролей та обов`язків у підготовці виступів та організації. Вона не контролювала кожного з нас, але була в курсі всього, хвилювалася і дзвонила коли хтось не приходив, бігала і домовлялася про досдачі і пересдачі , якщо в цьому була необхідність. Тому я можу сказати, що я ніколи не відчувала себе чужою та зайвою у цьому класі. Я зверталася до неї за порадою щодо проведення своїх занять з дітками і вона завжди мені допомагала. Вона допомогла опублікувати вірші мого однокласника і завжди намагалася підвищити його самооцінку і так можна говорити про кожного з тих, хто навчався у неї. Можливо Наталя Василівна виглядає не зовсім як вчитель у звичайному розумінні (вона зазвичай одягнена в джинси або якісь штани і зручну спортивну кофту чи футболку, завжди в кросівках і з рюкзаком за плечима), у неї кумедні косички і широка відкрита посмішка, але коли заходиш в кабінет - одразу на серці якось радісно від її привітного "О, Катря прийшла!" Вона завжди відкрита до спілкування і завжди допоможе по мірі можливостей, хоча іноді може бути трохи грубою і нетерплячою, що не робить її зрештою людиною, котру менше люблять та поважають.

• Укладіть словник невербальних сигналів, які доречно та неприпустимо використовувати у процесі педагогічної взаємодії.

Вираз обличчя - головний показник почуттів. Найлегше розпізнаються позитивні емоції - щастя, любов, щирість та гордість за успіхи учнів. Страх, гнів, відраза, печаль, роздратованість неприпустимі. Усмішка свідчити про щирість, турботу, відкритість, а не саркастичність, або зверхність. Необхідно знати, що окремі аспекти взаємовідносин виражаються в тому, як люди дивляться один на одного. Наприклад, ми схильні дивитися більше на тих, ким захоплюємося або з ким у нас близькі стосунки. Тому вчитель має охоплювати поглядом всю аудиторію, не ховати очей (це може свідчити про невпевненість або страх), встановлювати короткий зоровий контакт з кожним, і тим самим підтримувати увагу. Тон голосу - особливо цінний ключ до розуміння почуттів співрозмовника. При спілкуванні з учнями тон викладача ні в якому разі не має бути зверхнім. Голос має бути чітким, в міру гучним, спокійним і, на мою думку, лагідним. Швидкість мови також відображає почуття мовця. Люди говорять швидко, коли вони схвильовані або стурбовані чим-небудь. Установку і почуття людини можна визначити за моториці, тобто з того, як він стоїть або сидить, по його жестах і рухам. Активна жестикуляція часто відображає позитивні емоції і сприймається як ознака зацікавленості й дружелюбності, коли вона супроводжується відкритою усмішкою, цікавою та натхненною промовою. Вчитель має слідкувати за своєю жестикуляцією, оскільки надмірна жестикуляція може також бути свідченням роздратованості або сильного хвилювання. Не потрібно мусолити щось в руках, або смикати одяг. Поза має бути невимушеною, але при цьому впевненою. Коли вчитель сидить за столом, він ні в якому разі не повинен, розкачуватися на стільці, або сидіти занадто розслаблено. Іншим важливим чинником у спілкуванні є міжособистісне простір - як близько чи далеко співрозмовники знаходяться по відношенню один до одного. Вчитель ні в якому разі не повинен нависати над сидячим за партою учнем і при цьому наприклад тримати руки схрещеними на грудях з виразом погрожуючим виразом обличчя, оскільки так можна викликати тільки страх та занепокоєння з боку учня. Крім того, чим ближче перебувають люди один до одного, тим менше вони один на одного дивляться як би в знак взаємної поваги. Навпаки, перебуваючи на відстані, вони більше дивляться один на одного і використовують жести для збереження уваги в розмові.

• Підготуйте розповідь для учнів з актуальної проблеми виховання з урахуванням вікових особливостей, продумайте засоби впливу (вербальні, невербальні)

• Складіть правила спілкування педагога з учнями, їх батьками, адміністрацією школи, колегами.

Вчитель - це насамперед надзвичайно вихована, високоморальна людина, що викликає повагу своїми знаннями та бажанням передати ці знання учням. Недостойна поведінка вчителя і так може бути покарана в залежності від ситуації. Але я вважаю, що перш за все поведінка вчителя має спиратися на загальнолюдські норми поведінки, і бути спрямована на виховання тих же норм та культури у наступних поколінь. Отже, при спілкування з учнями, їх батьками, адміністрацією школи, колегами вчитель має володіти такими якостями як

• ввічливість

• охайність та пунктуальність

• привітність

• вміння вислухати

• доброзичливість

• спокійний тембр голосу та вміння володіти собою, стриманість

• винахідливість у вирішенні питань

• вміння зацікавити

• терпеливість

• дружність та привітність

• взаємоповага

• відповідальність

• вміння йти на компроміс

• любов до своєї професії та дітей

• самоповага

• доброта

• почуття гідності

• наполегливість та цілеспрямованість

• індивідуальний підхід

• працьовитість

• досвідченість та ерудиція, різноманітні інтереси

• кмітливість та дотепність