- •1. «Нема людини, котра була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої» /м.Бердяев/.
- •2. «Філософія —"з точки зору здорового глузду — є «перевернутим світом» /г.Гегель/.
- •5. «Людина є синтез душі і тіла, створений і засвідчений духом» /с.Керкегор/.
- •6. «Людина — природне створіння; вона існує у природі, підкоряється її законам, неспроможна звільнитися від неї» /п.Гольбах/.
- •7. «Людина — сукупність суспільних відносин» /к.Маркс/.
- •9. « Бути підприємцем — значить робити не те, що роблять інші. Роби не так, як роблять інші» /й.Шумпетер/.
- •10. «Живучи — помираємо, помираючи — живемо» /п.Флоренський/.
- •11. «Світогляд породжується умовами життя, життєвим досві¬дом та нашим психічним складом» /в.Дільтей/.
- •12. Світогляд — найбільш змістовна, розвинена форма самосвідомості суб'єкта.
- •13. «Перш ніж почати розглядати світ таким, яким він є, завжди необхідно абстрагуватися від деталей,
- •14. «Здивування е початком філософії» /Платон/. Чому здивування сприяло появі філософії?
- •17. «Пізнай самого себе» /Сократ/.
- •18. «У всьому є частина всього» /Анаксагор/. У чому сенс такої думки?
- •19. «Людина для людини — святиня» /Сенека/. «Коли людина живе за людиною, а не за Богом, вона подібна до сатани» /Августин/.
- •20. «Стосовно часу переважає авторитет, а стосовно суті справи – розум»
- •21. «Пізнання істини подвійне:це або пізнання через природу, або пізнання через благодать.» /ф.Аквінський/
- •22. В одному з розділів «Критики чистого розуму» і.Кант ставить три знамениті запитання:
- •25. «Все, що існує в пізнанні, і самий світ є об'єктом стосовно суб'єкта, тільки для суб'єкта він й існує.
- •26. «Слабкі і невдахи повинні загинути — перша заповідь люди¬нолюбства. І потрібно ще допомагати їм у цьому» /ф.Ніцше/.
- •27. «Ми нащадки Славуни і можемо бути горді і не шкодуємо життя... І краще зникнути, але ніколи не бути в рабстві» /”Велесова книга”/.
- •28. «Світ ловив мене, але не спіймав» /г. Сковорода/.
- •29. «Людина виправляється та вдосконалюється лише при справі. Ставши при ній, людина стоїть на землі.
- •30. «... Сила економічна завжди багато значила: без неї сила моральна, що душа без тіла» /п.Куліш/.
9. « Бути підприємцем — значить робити не те, що роблять інші. Роби не так, як роблять інші» /й.Шумпетер/.
У чому сенс цього судження? Охарактеризуйте витоки власності як умови буття людини.
Існує стільки визначень підприємців, скільки людей займається підприємницькою діяльністю, тому в пошуках еталону звернемося до класичного типу підприємця, досить повно описаного в літературі і відкоригованого практикою бізнесу в найбільш розвинених країнах. Відправною точкою служить ідея М. Вебера, пов'язана з протестантською етикою. За Вебером, справжньому підприємцю так званого європейського типу, чужа показна розкіш і марнотратство, захоплення владою. Його способу життя часто аскетична спрямованість. Багатство дає йому тільки відчуття добре виконаного обов'язку в рамках свого покликання. Згідно з більш пізньої концепції Й. Шумпетера, типовим підприємницьким мотивом виступає задоволення або радість від самого процесу і результатів вільного від бюрократичних пут праці. Незважаючи на різні світоглядні позиції і час, в яке створювалися праці двох авторів, у них багато спільного. Однак на відміну від Вебера, акцентована не стільки підприємництво, скільки капіталізм загалом, Шумпетер на перший план висунув феномен підприємництва. Виробництво розумілося ним у широкому сенсі цього - не стільки як виготовлення продукції, скільки як пошук вільної ніші на ринку
Й. Шумпетер вважав, що роль підприємця відрізняється від ролі капіталіста й робітника. Підприємець спочатку не має капіталу і не продає свою працю, зате має організаторські та лідерські здібності, ініціативою, здатністю йти на ризик. Підприємці утворюють особливий клас тільки в тому сенсі, що дослідник може при класифікації вичленувати в окрему групу. Підприємці є господарюючими суб'єктами особливого і не завжди притаманного одним і тим же індивідуумам виду, - але аж ніяк не в сенсі того соціального явища, яке мають на увазі, коли говорять про формування класів і «класової боротьби». Й. Шумпетер вважає, що своєрідність поведінки підприємця полягає у двох моментах. По-перше, бути підприємцем - означає робити не те, що роблять інші, по-друге, бути підприємцем - означає робити не так, як роблять інші, а це вимагає якісно інших здібностей, ніж здатність просто давати оцінки в рамках звичайного кругообігу. Підприємець виконує особливу функцію в соціальному економічному процесі.
10. «Живучи — помираємо, помираючи — живемо» /п.Флоренський/.
Чи не вбачаєте ви суперечності у такому виразі? Чи має воно сенс і які онтологічні підстави є для цього?
Одне з головних питань філософії є питання про життя і смерть людини. Він займає центральне місце у всій культурі людства. Людина може роздумувати на цю тему. Вона викликає найсильніші емоційні потрясіння, зачіпає глибини внутрішнього світу. Знання про прийдешню смерть впливає на духовний розвиток, загострює питання про сенс і мету життя, визначає «лінію поведінки», вчинки людини, його взаємини зі світом. П. А. Флоренський викладає своє розуміння життя і смерті: «Існування в часі по суті своїй є вмирання, - повільне, але неухильне, наступ Смерті. А Смерть - ніщо інше, як більш напружений, більш ефективний час, більш звертаючий на себе увагу Час. Живучи - помираємо, помираючи - живемо. Вмирання є умова життя. Не буває справжнього без минулого; не буває життя без смерті. Смерть завита в акт народження, і народжуване - тлінне. Народження і смерть - полюс одного ». У цих словах відображення істини і заклик до примирення з неминучим.