Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zvitnist_u_banku.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
325.63 Кб
Скачать

3. Структура квартальної фінансової звітності.

Вид фінансової звітності

Склад фінансової звітності

Де визначено у інструкції №480

Супровідний лист

Глава 3, пункт 3.3

Баланс

Глава 3,Додаток 2

Звіт про фінансові результати

Примітка «зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках»

Примітка «Рахунки довірчого управління»

Примітка «Окремі показники діяльності банку»

U

Банк складав та подавав квартальну фінансову звітність разом із супровідним листом у складі форми «Баланс» та форми «Звіт про фінансові результати», а також 3 приміток протягом 2009-2011 років.

Банк зазначає у супровідному листі до квартальної звітності виявлені помилки та пов’язані з ними коригування, а також дає пояснення операцій та подій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані протягом змін у фінансовому стані.

Проміжна фінансова звітність банків України.

Банк до складу проміжної фінансової звітності включає:

  1. Звіт про фінансовий стан (баланс)

  2. Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати)

  3. Окремі примітки: Дивіденди, потенційні зобов’язання банку, Окремі показники діяльності банку

Банк має право подавати до НБУ проміжну неконсолідовану фінансову звітність на паперових носіях в обсягах, визначених для річної неконсолідованої фінансової звітності.

У звіті про прибутки, збитки та інший сукупний дохід уведено додаткові колонки для розкриття інформації за відповідний квартал поточного та попереднього років, не наростаючим підсумком.

Основні етапи складання річної фінансової звітності

Назва етапу

Зміст основних процедур

Інвентаризація

Проводиться інвентаризація активів, зобов’язань, резервів, включаючи залишки на позабалансвойи рахунках, під час якох перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Внесення коригувань до даних обліку за підсумками обов’язкової інвентаризації, яка повинна передувати складанню річного звіту

Закриття рахунків 6-го класу доходи і 7-го класу витрати

Визначення чистого фінансового результату діяльності банку за звітний період (заиси на рахунку 5040 , якщо прибутокя або 5041 , якщо збиток

Визначення залишків на рахунках балансу (від 1 до 5-го класу)

Банк розраховує підсмки щза відповідними балансовими рахунками у відповідності до нормативних актів НБУ, МСБО, МСФЗ та облікової політики банку

Складання форм звітності

Спочатку складається баланс, потім звіт про фінансовий результат, потім звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів

Складання приміток

Банк складає 46 приміток до річної фінансової звітності. Більшість з них деталізують статті балансу та звіту про фін результати

Коригування щодо подій після дати балансу

Коригування показників звітності щодо подій після дати балансу

Перевірка узгодженості показників звітності

Перевірка узгодженості показників звітності

Обов’язковий аудит річної звітності банків

Основні вимоги щодо аудиту річної фінансової звітності банків наведено у положенні 389.

Аудит річної фінансової звітності..

Нормативні документи:

Стаття 70 ЗУ « про банки і банківську діяльність»

Положення про порядок подання банками до НБУ звіту аудитора за результатами щорічної перевірки фінансової звітності» від 21.09.2011 №341

Право на проведення аудиторської перевірки банку маються аудиторські фірми, сертифіковані НБУ

Банк та аудиторська фірма зобов’язані надавати НБУ на його вимогу пояснення з питань зовнішнього аудиту банку

НБУ має право вимагати від банку розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами НБУ

Аудиторська фірма зобов’язана повідомити НБУ про виявлені під час проведення аудиторської перевірки викривлення показників фінансової звітності

Аудиторська фірма на вимогу НБУ зобов’язана надати НБУ робочі документи аудиторської фірми з питань аудиту.

Методика коригування фінансової звітності внаслідок впливу інфляції

Нормативні документи:

  1. Глава 6 та пункт 4.1. (терміни) Інструкції №480

  2. Глава 4 розділу ІІІ інструкції №373

Банк коригує внаслідок впливу інфляції річну консолідовану та неконсолідовану фінансову звітність

Показники річної фінансової звітності коригуються за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, включаючи звітний, наближається до 100% або перевищує цей рівень (відповідно до Інструкції №480 становить 90% і більше)

Баланс

  1. Загальна характеристика звіту «баланс»

  2. Порядок визнання та розкриття статей активів та зобов’язань

  3. Особливості відображення у балансі власного капіталу.

Баланс банку – одна з основних форм звітності, яка характеризує фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату.

Звіт баланс дає змогу визначити склад і структуру майна банку, його ліквідність, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості, тощо.

Елементами балансу є активи, зобов’язання та капітал.

Основні правила складання балансу.

  • Даний звіт складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами.

  • Статті активів та пасивів у звіті «баланс» та примітках включають суми переоцінки

  • Банк у звіті «Баланс» до статей активів і зобов’язань та в примітках включає суми нарахованих неотриманих процентних доходів і нарахованих несплачених процентних витрат.

  • Банк має право вносити зміни до статей активів та зобов’язань відповідно до вимог МСФЗ (Пункт 2.7 розділ І інструкції №373)

  • У звіті «баланс» повинна забезпечуватись тотожність підсумку активів суми зобов’язань і власного капіталу

  • Статті звіту «баланс» розміщені в порядку зменшення ліквідності

  • Звіт «баланс» складається банками на кінець звітного періоду(Квартал, рік) за наростаючим підсумком з початку діяльності банку

  • Банк не включає у звіт «баланс» інформацію за технічними рахунками (група 380) та внутрішньосистемними розрахунками (розділ 39, групи 608, 708, 618, 718)

Структура активів банку

Рядок

Найменування статті

Примітки

Зміст статті

1

Грошові кошти та їх еквіваленти

4

1. Готівкові кошти

Кошти в НБУ, в т.ч. Обов’язкові резерви

Кореспондентські рахунки та депозити «овернайт» у банках України та інших країн

Депозити в інших банках зі строком погашення до трьох місяців

2

Торгові цінні папери

5

3

Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах

6

Група 304 «похідні фінансові активи в торговому портфелі банку»

4

Кошти в інших банках

7

Депозити в інших банках зі строком погашення більше ніж 3 місяці

Короткострокові та довгострокові кредити, надані іншим банка

Резерв під знецінення коштів в інших банках

5

Кредити та заборгованість клієнтів

8

Кредити, що надані:

  1. Органам державної влади

  2. Юридичним особам

  3. Фізичним особам

Резерви під знецінення кредитів.

6

Цінні папери в портфелі банку на продаж

9

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

10

Не має пайових цінних паперів

8

Інвестиції в асоційовані компанії

11

Примітка 11 для індивідуального фінансового річної звітності має назву «інвестиції в асоційовані та дочірні компанії». До складу цієї примітки входить таблиця «Інвестиції в асоційовані компанії» та таблиця «Інвестиції в дочірні компанії», яка складається аналогічно до першої.

9

Інвестиційна нерухомість

12

Інвестиційна нерухомість – нерухомість(землі, будівлі), що утримуються власником або лізингоодержувачем з метою отримання лізингових платежів або збільшення вартості капіталу

10

Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток

11

Відстрочений податковий актив

12

Гудвіл

13

13

Основні засоби та нематеріальні активи

14

14

Інші фінансові активи

15

Розкривається інформація щодо дебіторської заборгованості за фінансовими активами:

Групи 280,292,314,355, заборгованість за фінансовим лізингом ЮО (2071), та ФО(2211)

15

Інші активи

16

  1. Розділ 11 «банківські метал»

  2. Дебіторська заборгованість з придбання активів

  3. Передоплата за послуги

  4. Майно, що перейшло у власність банку, як заставодержателя

16

Довгострокові активи, призначені для продажу та активи групи вибуття

17

  1. Група 312,313, рахунок 3408.

Порядок визнання зобов’язань балансу

Зобов’язання – заборгованість банк, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють в собі економічні вигоди.

Структура активів банку

Рядок

Найменування статті

Примітки

Зміст статті

18

Кошти банків

18

Кореспонденські рахунки та депозити овернайт інших банків

Короткострокові та довгострокові депозити інших банків

Короткострокові та довгострокові кредити, отримані від інших банків.

19

Кошти клієнтів

19

Поточні рахунки та строкові кошти (депозити

- Державних та громадських організацій

- юридичних осіб

- Фізичних осіб

20

Боргові цінні папери, емітовані банком

20

Єврооблігації

Депозитні сертифікати

Облігації, випущені на внутрішньому ринку

21

Інші залучені кошти

21

Консорціумні отримані кредити

Кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій

Зобовязання з фінансового лізингу, оренди

22

Зобов’язання щодо поточного податку на прибуток

23

Відстрочені податкові зобов’язання

24

Резерви за зобов’язаннями

22

Група 369 «Банківські резерви на покриття ризиків і витрат

  1. Рах. 3690 «Резерви за виданими зобов’язаннями»

  2. Рах. 3699 «Резерви за іншими операціями»

25

Інші фінансові зобов’язання

23

Розкривається інформація щодо кредиторської заборгованості за фінансовими зобов’язанням

  • Дивіденди до сплати

  • Група 290, кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку.

  • Група 364 кредитосрька заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами

26

Інші зобов’язання

24

Кредитоська заборгованість за:

-податком на прибуток

27

Субординований борг

25

28

Зобов’язання, що пов’язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу (чи групами вибуття)

17

Використовуються дані примітки 17

Характеристика балансового капіталу.

Власний капітал – частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань

Власний капітал визнається в балансі одночасно з визнанням активів чи зобов’язань, які призводять до його зміни. Оцінка власного капіталу визначається оцінкою відповідних активів та зобов’язань.

Структура Капіталу банку

Рядок

Найменування статті

Примітки

Зміст статті

30

Статутний капітал

26

Для розрахунку статті використовуються балансові рахунки:

31

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

32

Резервні та інші фонди банку

27

33

Чисті активи, що належать учасникам банку

34

Частка меншості

Тема: Звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів банку

  1. Загальна характеристика та елементи звітну про фінансові результати

  2. Методика складання звіту про фінансові результати

  3. Методичні основи складання звіту про рух грошових коштів

  4. Прямий метод складання звіту про рух грошових коштів

  5. Непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів

Звіт про фінансові результати – одна з основних форм звітності, яка характеризує фінансові результати діяльності банку )материнського банку) за звітній період

Зрахки форм звіту про фінансові результати та порядок формування статей доходів та витрат наведено у додатках 4 та 5 інструкції №480

Зразки форм звіту про прибутки і збитки та інший скупний дохід та порядок формування статей доходів та витрат наведено у додатках 1 та 3 інструкції №373.

Елементами звіту про фінансовий результат Є прибуток, збиток,доходи, витрати.

Основні правила складання звіту про фінансові результати:

  • Звіт складається зі статей доходів та витрат, які групуються за їх характером та основними видами:

    • Процентні доходи і витрати (60 та 70й розділи плану рахунків)

    • Комісійні доходи і витрати(61 та 71 розділи)

    • Результат від торгівельних операцій (62 розділ)

    • Інші доходи і витрати (63,64,73 розділи)

    • Загальні адміністративні витрати (74 розділ)

    • Відрахування в резерви(77розділ)

    • Податок на прибуток (79 розділ)

  • У звіт включаються дані наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за станом на кінець зіставленого періоду попереднього фінансового року.

  • Банк не включає у звіт інформацію про доходи та витрати за внутрішньосистемними розрахунками (608,708, 618,718, 638,738)

  • Банк, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства, зазначає в річній та консолідованій фінансовій звітності показники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію.

Зміст статей звіту про фінансові результати

Рядок

Найменування статті

Примітки

Зміст статті

1

Чистий процентний дохід

1.1

Процентні доходи

1.2

Процентні витрати

2

Комісійні доходи

3

Комісійні витрати

4

Результати від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку

5

Результат від хеджування

6

Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах

Рахунко 6209,

Рахунок 6203

7

Результат від торгівлі іноземною валютою

7,8

6204

8

Прибуток(збиток). Який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова

18,19

6399

7399

9

Прибуток збиток, який виникає під час первісного визнання фінансових зобов’язань за процентною ставкою, вищою, або нижчою, ніж ринкова

6399

7399

10

Результат від переоцінки об’єктів інвестиційної нерухомості

6394

7394

11

Результат від переоцінки іноземної валюти

6204

12

Резерв під заборгованість за кредитами

7,8

  1. 6710,6711,6712,6715,6717 – повернення списаної заборгованості за кредитами зі знаком +

  2. 7700, 7701, 7702, 7720, 7705 – відрахування у резерви за кредитними операціями зі знаком -

13

Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж.

9

  1. 6713, 6717

  2. 7703, 7720

14

Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж

9

6393

15

Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення

10

  1. 6717, 6714

  2. 7704, 7720

16

Резерви за зобов’язаннями

22,38

  1. 7706

  2. 6715

17

Інші операційні доходи

30

Основні:

  • Дивіденди

  • Дохід від надання в оренду інвестиційної нерухомості

  • Дохід від вибуття основних засобів та нематеріальних активів

  • роялті

18

Доходи/витрати від довгострокового погашення заборгованості

18,19

6399

19

Адміністративні та інші витрати

31

  • витрати на утримання персоналу

  • амортизація основних засобів та нематеріальних активів

  • телекомунікаційні та інші експлуатаційні послуги

  • витрати на маркетинг та рекламу

  • витрати на охорону

  • сплата податків та платежів, крім податку на прибуток.

20

Дохід від участі в капіталі

11

6310, 6311

21

Прибуток/збиток до оподаткування

1+2+3+…+20

22

Витрати на податок на прибуток

32

23

Прибуток/збиток після оподаткування

21+22

24

Чистий прибуток/збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу

33

Різникця між вартістю реалізації та балансовою варітсю

25

Чистий прибуток/збиток

Проаналізувати порядок розрахунку чистого прибутку на одну просту акцію та скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію....

Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела готівкових та безготівкових коштів, а також напрями їх використання у звітному періоді, у розрізі операційної. інвестиційної та фінансової діяльності.

Елементами звіту є грошові кошти.

Грошові кошти - готівкові кошти в касі та міжбанківські депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. (депозити та кредити «Овернайт»)

Грошові потоки (рух коштів) - це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Негрошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів .

Приклади негрошових операцій:

  • формування резерву під наявний актив

  • амортизація необоротних активів

  • Нараховані, але не отримані доходи, та нараховані, але не сплачені витрати

  • Переоцінка фінансових інструментів та активів.

Операційна діяльність - це основна діяльність банку, що акумулює дохід, а також інші види діяльності, що не відносяться до інвестиційної або фінансової.

Зміна грошових коштів внаслідок операційної діяльності розраховується за двома напрямками:

  1. Чистий грошовий прибуток (збиток )

Надходження (відтік) коштів - отримані(сплачені) процентні, комісійні, інші доходи(витрати) Доходи та витрати за негрошовмими операціями не враховуються і т.д.

  1. Зміни в операційних активах та зобов’язаннях

Надходження (відтік) коштів: зниження(приріст) наданих кредитів, приріст(зниження) коштів, залучених від клієнтів і т.д.

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Надходження (відтік) коштів - реалізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж та у портфелі банку до погашення, реалізація(придбання) основних засобів та нематеріальних активів, реалізація (придбання) асоційованих та дочірніх компаній.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу класного і запозиченого капіталу банку.

Надходження коштів - отримання субординованого боргу, емісія акцій і т.д.

Відтік коштів - повернення залучених банком консорціумних кредитів, виплата дивідендів, викуп власних акцій і т.д.

Для складання звіту про рух грошових коштів застосовуються прямий та непрямий методи.

Банк самостійно обирає метод складання звіту.

Прямий метод грунтується на постійному накопиченні даних про надходження та вибуття грошових коштів у розрізі статей звіту, а також узагальненні потрібних показників в аналітичному обліку.

Непрямий метод передбачає коригування чистого прибутку (збитку) на вплив операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень (виплат) грошових коштів від операційної діяльності.

методики складання звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами мають багато спільного:

  • кількість розділів (по чотири)

  • схожий порядок розрахунку чистого припливу (відпливу) грошових коштів та їх еквівалентів.

Тема: Звіт про власний капітал і примітки до річної фінансової звітності банку.

  1. Методика складання звіту про власний капітал

  2. Структура приміток до річної фінансової звітності

  3. Порядок розкриття інформації про фінансові ризики у примітках до річної фінансової звітності.

Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт. який відображає зміни та рух капіталу за звітний та попередній роки.

Даний звіт являє собою таблицю, за колонками якої наведено складові капіталу у розрізі статей, що визначені у балансі: статутний капітал, резерви та інші фонди банку та нерозподілений прибуток.

У рядках звіту зазначаються напрямки, за якими відбувались зміни у капіталі за попередній за звітний роки:

  1. враховується вплив переходу на нові або переглянуті міжнародні стандарти, зміна облікової політики та виправлення помилок.

  2. визначається чистий дохід(збиток), що визнаний у складі капіталу шляхом врахування переоцінки ЦП в портфелі банку, основних засобів, нематеріальних активів, операцій з хеджування. Також враховуються: накопичені курсові різниці, відстрочені податки.

  3. Визначається вплив прибутку(збитку) що отриманий банком за рік.

  4. Розкривається інформація щодо емісії акцій, власних акцій, викуплених в акціонерів та виплат дивідендів.

Примітка - це додаткова інформація для розкриття та уточнення суми, суті та класифікації операції, до якої вона відноситься.

Примітки повинні розкривати користувачам фінансової звітності не тільки суми. але й методи їх розрахунку та оцінки.

Примітки складаються на підставі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку та є невід’ємною складовою фінансової звітності.

У примітках розкривається інформація про склад активів та пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов’язань, операцій з довірчого управління, а також основні принципи і методи облікової політики банку. Також розкривається інша інформація у відповідності до вимог МСФЗ та національних нормативних актів.

Примітка 1 «облікова політика банку» складається з 23 приміток, які деталізують зміст облікової політики

Примітка 2 «економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність» надає опис основних макроекономічних параметрів розвитку економіки України та визначає їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності банку.

Примітка 3. «перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти» розкриває перелік та тлумачення МСФЗ, які застосовуються банком. Визначає вплив зазначених стандартів на облікову політику банку та статті балансу і звіту про фінансові результати.

Примітки 4-27 деталізуються зміст статей річного балансу.

Примітки 28-35 розкривають зміст статей річного звіту про фінансові результати.

28 – процентні доходи та витрати

29 – комісійні доходи та витрати

30 – інші операційні доходи

31 – Адміністративні та інші операційні витрати

32 – Витрати на податок на прибуток

33 – чистий прибуток/збиток від довгострокових активів.

Примітки 36 - 46 розкриваються додаткову інформацію, що не наведена у формах звітності а також надаються кількісну характеристуику ризикам банківської діяльності.

36 – звітні сегменти

37 – Управління фінансовими ризиками (валютний, відсотковий, ліквідності, географічної концентрації)

38 – Управління капіталом

39 – потенційні зобов’язання банку

40 – Облік хеджування

41 – Справедлива вартість фінансових інструментів

42 – Операції з пов’язаними особами

43 – Основні дочірні та асоційовані компанії

44 – Об’єднання компаній

45 – Події після дати балансу

46 – Інформація про аудитора (аудиторську фірму) та висновок проведеного аудиту

Розкриття в примітках інформації про фінансові ризики банку.

Інформація зодо управління фінансовими ризиками банку розкривається у примітці 37 (управління фінансовими ризиками) (інструкція №480)

Примітка 39. Управління фінансовими ризиками (інструкція №373)

У даній примітці банк описує цілі, політику та процеси управління основними фінансовими ризиками: кредитним, валютним, відсотковим, географічним, ліквідності.

Банк розкриває методи, що використані для оцінки зазначених вище ризиків (якісна характеристика), а також фактичні результати проведеної оцінки (кількісна характеристика).

В аспекті аналізу валютного ризику:

        1. У таблиці 37.1 розкривається структура активів та зобов’язань банку у розрізі валют та наводиться їх різниця (валютного ризику)

        2. У таблицях 37.2 та 37ю3 розкривається можлива зміна фінансового результату та власного капіталу внаслідок потенційних змін ринкових обмінних курсів.

В межах аналізу відсоткового ризику:

              1. У таблиці 37.4 активи та зобов’язання відображаються за балансовою вартістю за датами перегляду процентних ставок. Після таблиці наводиться аналіз чутливості банку до відсоткового ризику. Тобто ілюструється, як потенційні зміни ринкових ставок впливатимуть на прибуток банку.

              2. В таблиці 37.5 наводяться дані щодо середньозважених процентних ставок у розрізі основних складових активів та зобов’язань банку.

Для характеристики географічного ризику у таблицях 37.6 та 37.7 банк розкриває струткру своїх активів та зобов’язань у розрізі резидентності контрагентів: Україна, ОЕСР, інші країни.

У таблицях 37.8 та 37.9 розкриваються ризики ліквідності.

Тема: Коригування та консолідація фінансової звітності банків.

        1. Методика коригування фінансової звітності

        2. Звітність за коригуючими проводками

        3. Загальні підходи до складання консолідованої фінансової звітності банків.

Коригування фінансової звітності здійснюється відповідно до глав 5,6,7 розділу ІІІ постанови правління НБУ № 373 від 24.10.2011р.

Банк здійснює коригування статей фінансової звітності після дати балансу для відображення операцій, що належать до звітного періоду, але з певних причин не були визнані в бухгалтерському обліку на дату балансу.

Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Коригуючі проводки – це бухгалтерські проводки, що здійснюються після закінчення звітного періоду між датою балансу і датою затвердження (підписання) керівництвом фінансової звітності, яка підготовлена до оприлюднення.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про умови, що існували на датку балансу, обумовлюють необхідність коригування відповідних статей фінансових звітів, яке здійснюється методом сторнування та(або) додаткових записів в обліку звітного періоду (пункт 5.6 постанови № 373).

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на обставини, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Зазначені події необхідно розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо інформація про них є важливою для користувачів звітності (пункт 5.7 постанови № 373).

Коригуючі проводки здійснюють враховуючи принцип суттєвості.

Банк самостійно визначає критерії суттєвості викривлень статей фінансової звітності у залежності від їх впливу на економічні рішення. Що приймаються на основі фінансових звітів.

Банк обов’язково здійснює коригуючі проводки за суттєвими сумами. Коригування несуттєвих сум здійснюється відповідно до облікової політики банку.

При здійсненні коригуючи проводок банки не можуть використовувати систему електронних платежів НБУ.

2. Звітність за коригуючими проводками.

Інформація за коригуючими проводками банку включає в себе наступні звіти (глава 7 розділу ІІІ постанови НБУ №373 від 24.10.2011).

              1. Файл 02 містить поточні обороти за звітний місяць, та обороти за коригуючими проводками. Які належать до даного звітного місяця. Надсилається департаменту бухгалтерського обліку до 10-го числа після звітного періоду.

              2. Файл 25 містить обороти за проводками із закриття рахунків класів 6 та 7 на рахунок 5040, а також обороти за коригуючими проводками. Які були здійснені після передавання місячного файлу 02. Надсилається департаменту бухгалтерського обліку до 24 січня поточного року.

              3. Файл А4 містить обороти за коригуючими проводками за звітний рік, зокрема за результатом зовнішнього аудиту . Надсилається центральній розрахунковій палаті НБУ до 11 квітня поточного року.

              4. Файл 81 включає обороти за коригуючими проводками із закриття рахунків класів 6 та 7 на балансові рахунки 5040, 5041. Надсилається центральній розрахунковій палаті НБУ до 12 квітня поточного року.

ЦРП надсилає до НБУ зведені та в розрізі банків – юридичних осіб відомості про коригуючі проводки за звітний період, які формуються з файлів 02,25,Ф4,81 за методикою складання форми №10 «оборотно-сальдовий баланс банку».

3. Консолідована фінансова звітність.

Консолідована фінансова звітність – це звітність, що відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів материнського банку та його дочірніх і асоційованих компаній, як єдиної економічної одиниці.

Банківські установи складають консолідовану фінансову звітність відповідно до глави 5, інструкції №480.

Материнський банк включає до консолідованої фінансової звітності:

        1. Загальна інформація про діяльність консолідованої групи

        2. Консолідований баланс (додаток 3)

        3. Консолідований звіт про фінансові результати (додаток 5)

        4. Консолідований звіт про рух грошових коштів (додатки 6,7)

        5. Консолідований звіт про власний капітал (додаток 8)

        6. Примітки до консолідованих фінансових звітів (примітки наведені в інструкції №480, розраховані як на складання окремої фінансової звітності, так і на складання консолідованої фінансової звітності.

Понятійний апарат.

  1. Гудвіл при консолідації - перевищення вартості придбання над часткою материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.

  2. Консолідована група - це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном), учасників групи (асоційовані й дочірні компанії) та суб'єктів господарювання спеціального призначення;

  3. Материнський банк - банк, що здійснює контроль за учасниками консолідованої групи, щодо яких виконуються певні умови, зазначені в додатку 1 до цієї Інструкції;

  4. Пакет консолідації - визначені материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності склад та форми уніфікованих фінансових звітів;

  5. Потенційне право голосу - фінансові інструменти, потенціал яких (у разі їх виконання або конвертації) забезпечить материнському банку додаткове право голосу або зменшить право голосу іншої сторони під час прийняття рішень щодо фінансової та виробничої політики учасника консолідованої групи;

  6. Суб’єкт господарювання спеціального призначення - це суб'єкт господарювання, створений для вузького, чітко окресленого призначення, зокрема з метою розробок або сек'юритизації фінансових активів, а також венчурні фонди, взаємні фонди, трасти тощо;

  7. Уніфіковані звіти - індивідуальна інформація учасників консолідації, що використовується материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності;

  8. Частка меншості в прибутку групи - частина чистого прибутку (збитку), що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії);

  9. Частка меншості в чистих активах - частка в чистих активах на дату придбання плюс частка в акціонерному капіталі дочірньої компанії, що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії);

Материнський банк включає до консолідованої фінансової звітності показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи, відповідно до периметра консолідації.

Винятком є ситуація тимчасового контролю, коли придбані пайові ЦП утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців за дати придбання.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідованої групи. Учасники консолідованої групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, які надані материнському банку.

Консолідовані групи мають різні структури: просту, вертикальну, складну трикутну.

Проста – пряме володіння материнським банком частками в статутних капіталах учасників.

Вертикальна – контроль материнського банку здійснюється опосередковано через дочірні компанії, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію.

Складна трикутна – пряма частка материнського банку в дочірніх компаніях, які в свою чергу мають вкладення одна в одній. Така структура вимагає точного обчислення часток контролю та часток участі консолідованої групи в статутних капіталах цих дочірніх компаній.

Методи консолідації.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом включення до складу своїх фінансових звітів на відповідну дату показників фінансових звітів учасників консолідованої групи з використанням методу повної консолідації або участі в капіталі.

Вибір методу консолідації здійснює материнський банк виходячи з периметра консолідації.

У периметрі консолідації враховується рівень контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника, що розраховується, як сума величин:

А) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності материнського банку

Б) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності інших учасників.

Материнський банк з метою коригування та визначення консолідованих сум здійснює регулювальні записи, які вносить у робочі таблиці (додатки 15 і 16) і журнал регулювальних записів(додаток 17).

Консолідована фінансова звітність за методом повної консолідації складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності учасників консолідованої групи до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.

Материнський банк повністю включає активи зобов’язання та капітал консолідованих компаній до Консолідованого балансу, а також повністю включає доходи та витрати консолідованих компаній до консолідованого звіту про фінансові результати.

Материнський банк здійснює процес повної консолідації, за схемою, що наведена в додатку 18 постанови №480.

Материнський банк для складання консолідованої фінансової звітності методом повної консолідації визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх компаній.

Метод участі в капіталі.

Фінансові звіти асоційованих компаній, крім випадків, де є контроль, включаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі.

Частка меншості за методом участі в капіталі не розраховується.

Процедура складання консолідованої звітності за методом участі в капіталі полягає у заміні вартості акцій консолідованого учасника, що відображена у балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, на вартісну оцінку частки участі консолідованої групи в чистих активах консолідованого учасника.

Материнський банк додатково подає до територіального управління НБУ, що здійснює нагляд за материнським банком, робочі таблиці щодо складання консолідованої звітності та копії річних фінансових звітів учасників консолідованої групи – небанківських установ та іноземних учасників консолідованої групи.

Тема: Основи складання статистичної звітності в НБУ та звітність про обороти і залишки на рахунках.

              1. Значення статистичної звітності, що подається банками до НБУ.

              2. Концептуальні основи складання та подання статистичної звітності.

              3. Порядок складання форм звітності про обороти та залишки на рахунках.

Значення статистичної звітності, що подаються до НБУ:

НБУ виконує свою основну функцію – забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також інші функції, визначені статтею 7 ЗУ про НБУ. (проведення ГУП, організація емісії та обігу нац. валюти, здійснення банківського регулювання та нагляду, складання платіжного балансу держави, здійснення валютного регулювання та ін..) на основі інформації, що переважно отримується із статистичної звітності банківських установ України.

Інформація, що отримана із форм статистичної звітності може використовуватись:

  • На макрорівні (узагальнена в масштабах банківської системи) для розробки і реалізації грошово-кредитної політики та інших видів державної політики, а також складання платіжного балансу;

  • На макрорівні (у розрізі окремих банківських установ) для регулювання діяльності комерційних банків у межах чинного законодавства.

Банки складають НБУ статистичну звітність за наступними основними напрямками:

        1. Обороти і залишки на рахунках

        2. Кредитні та депозитні операції

        3. Операції з іноземною валютою та ЦП

        4. Касові операції

        5. Звітність для складання платіжного балансу.

Складання і подання статистичної звітності банками України регламентується правилами організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затвердженими постановою НЬУ № 124 від 19.03 2003.

Правила визначають перелік, зразки форм статистичної звітності та порядок їх заповнення, терміни та способи подання даних до НБУ.

              1. Розробниками форм статистичної звітності є структурні підрозділи центрального апарату НБУ, які щороку до 1 березня та 1 вересня подають до департаменту статистики та звітності пропозиції про введення нових та зміни до діючих форм статистичної звітності;

              2. Департамент статистики та звітності один раз на півріччя здійснює перегляд переліку форм статистичної звітності;

              3. Суб’єкти, що подають статистичну звітність НБУ:

                1. Територіальні управління і установи (банкнотна фабрика, центральне сховище і т.д. НБУ;

                2. Банки, інші фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку України (Укрпошта), яким надано генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій

                3. Підприємства, що мають рахунки в іноземних банках.

4. Для складання форм статистичної звітності використовуються дані синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку з урахуванням значені параметрів аналітичного обліку, які визначені у додатку 2 постанови № 124.

5. Дані у формах статистичної звітності зазначаються в одиницях, що установлені для кожної форми окремо. Періодичність надання форм також визначається окремо у кожній формі статистичної звітності.

6. Оприлюднення агрегованих статистичних даних здійснюється шляхом їх публікації в офіційних видання НБУ (перш за все, «Бюлетень НБУ») та на офіційному сайті НБУ.

7. У випадку виявлення суттєвих помилок під час заповнення форм статистичної звітності зміни вносяться на підставі відповідного дозволу НБУ не пізніше ніж через три робочих дні (Для щоденних форм звітності 0 не пізніше ніж через чотири години) після встановленого терміну подання форми або файлу.

8. Порогом суттєвості помилок для окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат банку, є величина в 1 відсоток, відповідно до підсумку всіх активів, зобов’язань, капіталу, усіх доходів і всіх витрат банку.

Форма № 1Д «баланс банку»

Щоденний баланс (форма 1д) є оперативною звітністю для поточної роботи.

Дані цієї форми використовуються для проведення оперативного аналізу, вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків та виконання функцій банківського нагляду.

У формі звіту (колонка 1 «рахунки») активні та пасивні рахунки відображаються окремо в чіткій послідовності за балансовими рахунками – у розрізі рахунків четвертого порядку та груп. При формуванні даних враховуються інформація по усім класам рахунків, крім 8-го класу.

Залишки за операціями, що здійснюються в іноземній валюті, відображаються в колонках 4,5,7,8 у гривневому еквіваленті із застосуванням офіційного валютного курсу, встановленого НБУ.

Щоденний баланс (ф. №1Д) надсилається Департаменту бухгалтерського обліку та звітності за файлом 01 «дані про залишки на рахунках» до 16-ї години наступного робочого дня за звітним.

Форма № 10 передбачає надання інформації за оборотами та вихідними залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів і витрат та позабалансовими рахунками за звітний місяць і формування банками зведеної інформації у розрізі кодів валют та кодів країн з урахуванням філій, що розташовані на території України та за її межами.

У колонках 3,4,5,10,11,12 відображаються обороти, у колонках 17-19 – вихідні залишки за операціями з резидентами. Аналогічно – в колонках 6,7,8,3,14,15 відображаються обороти, а в колонках 20-22 – вихідні залишки за операціями з нерезидентами.

Для заповнення колонок використовуються дані аналітичного обліку, які вибрані для рахунків, що мають відповідні параметри валюти та резидентності контрагента.

Оборотно-сальдовий баланс (форма №10) надсилається департаменту бухгалтерського обліку за файлом 02 «дані про обороти і залишки на рахунках» до 10го числа після звітного періоду.

Форма №611 «звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відпритої валютної позиції».

Під час складання форми №611 банки керуються:

  • Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків №368

  • Положенням про порядок встановлення НБУ Лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій формі та контроль за їх виконанням уповноваженими банками №290.

Форма 611 має вигляд таблиці, що складається із 4 рядків, що відображають фактичні значення нормативів або кількість порушень нормативних значень за звітний період