3.3. Аналіз маркетингової діяльності

Відділ маркетингу на підприємстві «Європродакшн» підпорядковується директору з питань маркетингу та збуту продукції, структуру та штат відділу затверджує директор у відповідності з типовими структурами апарату управління та нормативами чисельності. Основними завданнями, які стоять перед відділом маркетингу на підприємстві є:

1. вивчення кон’юнктури ринку ;

2. техніко-економічне прогнозування;

3. вивчення та аналіз споживчого попиту;

4. формування попиту;

5. проведення комплексу рекламних заходів.

Відділ маркетингу вивчає і формує попит на продукцію, пристосовує до нього виробництво, вибирає оптимальний канал поставки продукції споживачам, стимулює збут продукції. Крім цього, проводить вивчення сильних і слабких сторін конкурентів; систематичне вивчення потенціалу ринку та запитів споживачів продукції. При цьому, дякуючи конкретній інформації від споживачів продукції, з врахуванням даних про стан ринку, визначає сильні та слабкі сторони підприємства, аналізує ситуацію для задоволення запитів споживачів краще від конкурентів з більш низькою ціною. Проводиться вдосконалення продукції, покращення якості, її привабливості.

Все це проводиться для того, щоб:

1. Визначити майбутній облік підприємства, визначення цінностей та норм і майбутніх завдань із виробництва панчох, його цілі.

2. Визначення процесів розвитку підприємства, готовності до адаптації в процесі розвитку, культура виробництва, яка сприяє цим процесам, вивчення економічного ризику.

3. Визначення сильних сторін свого підприємства та слабких сторін конкурентів, концентрація уваги на вирішенні проблем, які не можуть вирішити конкуренти або вирішують погано; визначення систем інформації про конкурентів.

4. Визначення проблем споживачів; визначення проблем ринку; які умови ринку підприємство може виконати краще, ніж раніше.

5. Визначення проблем покращення обслуговування споживачів; покращення якості та зовнішнього вигляду виробів; збереження індивідуальності підприємства та його виробів.

6. З метою формування попиту на продукцію відділ маркетингу організовує товарну рекламу, тобто пропаганду споживчих якостей та послуг.

Відділ маркетингу бере участь в управлінні науково-дослідною роботою та виробництвом за допомогою участі в розробці комплексної програми науково-дослідної роботи, складання дослідної партії зразків, аналіз якості виготовлення продукції.

Товарна політика в системі маркетингу охоплює :

-формування товарного ассортименту відповідно до запиту споживачів;

-забезпечення конкурентоспроможності товарів;

-визначення товарних стратегій відповідно до стадії житєвого циклу товарів;

-політику нововведень.

У маркетингу ціна – це оцінка споживчої вартості з погляду того, хто виробляє або обмінює товар.Роль ціни полягає в її функціях, до яких належать: функція збалансування попиту та пропозиції, стимулююча функція, розподільча функція, функція обліку, функція раціоналізації розміщення виробництва .Незважаючи на те, що ціна безпосередньо приносить прибуток, її не можна розглядати як єдиний елемент комплексу маркетингу, який приносить прибутки, затим що тільки в сукупності з іншими елементами маркетингової діяльності ціна формує прибутки. Ціни на продукцію на ТОВ «Європродакшн» встановлюються з врахуваннятаких факторів : ціни на аналогічні послуги конкурентів, попит на поліграфічні послуги та затрати на надання послуг. Кожне видання або група ідентичних видань виконуються за технічним замовленням або за завданням замовника, що дає змогу отримати інформацію про індивідуальну собівартість одиниці продукції. Цінова політика ТОВ «Європродакшн» зорієнтована в першу чергу на купівельну спроможність потенційних клієнтів, ціни конкурентів. Ціну товару визначають додаванням певної надбавки, розрахунок здійснюють, виходячи із собівартості продукції.

Політика розподілу підприємства зосереджена на розподілі власною мережею . Стимулювання збуту створює перевагу для підприємства, позаяк залучає покупців і підтримує прихильність до товару, підприємства. Стимулювання збуту на підприємстві «Європродакшн» спрямовано на вже інформованих про товар споживачів, відбувається шляхом надання знижок постійним клієнтам. Політика просування підприємства зорієнтована на персональному продажі товару та рекламній діяльності в таких виданнях як : «AdMe», «РеклаМастер», «Скона Графикс», та на PR-portal в мережі Інтернет.

3.4 Аналіз використання основних засобів

Аналіз використання основних засобів слід розпочати з аналізу руху і технічного стану основних засобів.Для цього розраховують такі показники:

• Коеф.зносу = Знос ОФ / Первісна вартість ОФ

Коеф.зносу 2010 = 335,2/986, 2 = 0,34

Коеф.зносу 2011 = 426,5/959, 2 = 0,44

Підвищення коефіцієнту зносу у 2011 році характеризує погіршення матеріально-технічної бази підприємства.Пояснюється неувагою до оновлення основних засобів , хоча списання застарілої техніки у 2011 році мало місце.

• Коефіцієнт придатності = 1 – Коеф.зносу

Коефіцієнт придатності 2010 = 1 – 0,34= 0,66

Коефіцієнт придатності 2011 = 1 – 0,44 = 0,56

Показники зносу та придатності основних засобів показують, що за звітний рік технічний стан основних засобів на підприємстві дещо погіршився , засоби не оновлювалися.

Узагальнюючими показниками,що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними засобами виробництва є:

• Фондоозброєність = Середньорічна вартість ОФ/Середньоспискова чисельність працівників

Фондоозброєність 2010 = 986,2/ 23= 42,88 тис.грн

Фондоозброєність 2011 = 959,5/ 20 = 47,98 тис.грн

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами у 2011 році зросла на 5,10 тис.грн,на що вплинуло зменшення середньорічної вартості основних засобів, так як чисельність скорочувалася інтенсивніше, відбулося підвищення фондоозброєності.

Для узагальнюючої характеристики ефетивності й інтенсивності виористання основних засобів застовують показники: фондовіддача, фондомісткість, рентабельність.

Розрахунок фондовіддачі:

Фондовіддача = Обсяг продукції (робіт,послуг)/Середньорічна вартість ОЗ

Фондовіддача 2010 = 4589,6 / 986,2 = 4,65 грн.

Фондовіддача 2011 = 5132,3 / 959,5 = 5,35грн.

Збільшення фондовіддачі у 2011 році в порівнянні з 2010 роком свідчить про більш ефективне використання основних засобів.

Факторний аналіз зміни фондовіддачі під впливом динаміки частки активної частини і фондовіддачі активної частини :

Фондовіддача ОЗ = Частка активної частини * Фондовіддача активної частини

Таблиця 3.4.1.

Аналіз фондовіддачі

Показник	2010	2011	Відхилення
Фондовіддача ОЗ, грн	4,65	5,35	+0,70
Частка активної частини,%	0,854	0,812	-0,042 в.п.
Фондовіддача активної частини, грн.	5,45	6,59	+1,14

З Таблиці 3.4.1. видно, що рівень фондовіддачі збільшився з 4,65грн до 5,35 грн. Розрахунок впливу факторів можна виконати за допомогою способу ланцюгових підстановок (Таблиця 3.4.2 ).

Таблиця 3.4.2.

Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу

	Частка активної частини	Фондовіддача активної частини	Розрахунок
Вплив зміни частки активної частини	-0,042	5,45	-0,042*5,45 = -0,23
Вплив зміни фондовіддачі активної частини	0,812	1,14	0,812*1,14 = 0,93
Усього			0,70

Фондомісткість = Середньорічна вартість ОЗ/ Обсяг продукції (робіт,послуг)

Фондомісткість 2010 986,2 / 4589,6 = 0,21 грн.

Фондомісткість 2011 = 959,5 / 5132,3 = 0,19грн.

У 2010 році вартість ОЗ, що припадала на 1 грн. товарної продукції становила 0,21 грн., у 2011 році цей показник знизився на 0,02 грн.

Рентабельність основних виробничих засобів показує, який прибуток отримують з кожної гривни основних фондів. Розрахуємо показник за формулою:

Рентабельність = Прибуток від звітної діяльності до оподаткування / Середньорічна вартість ОЗ

Рентабельність 2010 = 362,1 / 986,2 = 36,72%

Рентабельність 2011 = 251,7 / 959,5 = 26,23%

У 2011 р. спостерігається зменшення показника на 10,49 в.п., що в цілому є негативно.

Таблиця 3.4.3

Показники ефективності використання основних виробничих засобів

№	Показники	2010	2011	Абсолютний приріст
1	Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	986,2	959,5	- 26,7
2	Фондовіддача, грн.	4,65	5,35	+0,70
3	Фондоємність, грн	0,21	0,19	- 0,02
4	Фондоозброєність, тис. грн.	42,88	47,98	+5,1

Звідси видно, що на одиницю основних засобів у 2011 році обсяг реалізованої продукції збільшився на 0,70грн., а фондоємність в свою чергу зменшилась на 0,02 грн.

А загалом середня вартість основних виробничих засобів у звітному році порівняно з базовим зменшилась на 26,7 тис. грн.

Отже для того, щоб більш детально вивчити зміну фондовіддачі, розглянемо окремо вплив на нього кожного фактору методом ланцюгових підстановок:

Фв = РП/(Ч х Фозбр);

Фв.б. = 4589,6/(23 х 42,88) = 4,65

Фв.зв. = 5132,3/(20 х 47,98) = 5,35

Зміни:

Реаліз. прод-ї:

Δ f р/п = (5132,3/(23 х 42,88)) – 4,65 = 5,20 – 4,65 = 0,55

Основ. фондів:

Δ f р/п = 5,35-(5132,3/(23 х 42,88)) = 5,35 – 5,20 = 0,15

Всього:

0,55 + 0,15 = 0,70

При збільшенні реалізованої продукції на 542,7 тис. грн. фондовіддача збільшилась на 0,55 грн., також при зменшенні основних засобів на 26,7 тис.грн. фондовіддача збільшилася на 0,15 грн.