- •Основні моделі організації інформаційно-консультаційної служби План лекції.
- •6. Приватні консультаційні служби
- •1. Методичні підходи до побудови інформаційно – консультаційних служб.
- •2. Консалтингове формування у рамках міністерства і обласних управлінь сільського господарства
- •3. Університетська модель консалтингового формування
- •4. Консалтингове формування на базі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій
- •З іншого боку, такі служби:
- •5. Консультаційні служби в складі комерційних фірм
- •6. Приватні консультаційні служби
- •7. Змішана модель ( на прикладі Запорізької області)
- •Питання для самоперевірки
2. Консалтингове формування у рамках міністерства і обласних управлінь сільського господарства
Така служба має наступні основні переваги:
1. Вона має великі можливості впливати на формування політики держави в аграрному і соціальному секторах економіки, оскільки співробітники служби, будучи одночасно співробітниками відповідних органів управління галуззю, як правило, відповідають за розробку і реалізацію національних (або регіональних) програм розвитку сільського господарства. Таке сполучення професійних, посадових і консультаційних обов'язків відкриває додаткові можливості для використання владних функцій апарату управління з метою розвитку і зміцнення служби, для розширення впливу служби на державну аграрну політику;
2. При формуванні консалтингового формування в органах управління використовується вже існуюча і, як правило, досить потужна матеріально-технічна база, а також кваліфіковані і досвідчені кадри державних адміністративних формувань, що дозволяє створити службу і почати її функціонування в короткі терміни і з мінімальними витратами.
З іншого боку, дана модель не позбавлена і серйозних недоліків:
1. Втручання служби в політику може вступати в протиріччя з одним з основних принципів консалтингового формування, відповідно до якого консультаційну службу не можна використовувати в політичних цілях, оскільки це неминуче приведе до підриву її авторитету у товаровиробників і, отже, до втрати клієнтів і зриву реалізації програм консалтингового формування. У той же час консультаційна служба є одним із головних інструментів аграрної політики. Загальнонаціональні (а часто і регіональні) політичні цілі не завжди збігаються з цілями сільських товаровиробників. Однак управління міністерств і департаментів сільського господарства не завжди усвідомлює, що консалтингове формування може використовуватися в якості інструмента проведення політики тільки в тому випадку, коли ці цілі збігаються. Перед співробітниками служби часто ставлять цілі, що суперечать інтересам товаровиробників. Природно, це утрудняє завоювання і підтримка довіри до співробітників служби з боку клієнтів;
2. Виконання чиновниками функцій консультантів часто наштовхується на перешкоди, пов'язані з відношенням до них клієнтів. Товаровиробник, будь то фермер або керівник (фахівець) великого сільськогосподарського підприємства, як правило, не має особливої довіри до представника влади, підозрює (на основі свого попереднього досвіду), що його наміри продиктовані інтересами адміністрації, а не клієнта, і не бажає переходити до відвертих довірчих відносин, що вкрай необхідно для успішної роботи служби;
3. Зв'язку адміністрації з іншими учасниками процесу консультаційного обслуговування сільських товаровиробників (фахівцями і вченими-консультантами у вузьких областях знань і т.п.) носять вертикальний характер, тобто засновані на відносинах підпорядкованості, що також може позначитися на зниженні мотивації і бажання давати вичерпну інформацію та якісні консультації.
Прикладом моделі організації служби може служити державна консультаційна служба при Міністерстві сільського господарства землі Baden-Wurttemberg Німеччини. У Міністерстві є спеціальний підрозділ, що координує роботу окружним консультаційних бюро з питань консультування, навчання і підвищення кваліфікації.
У структуру служби входять 50 бюро “Консультування і навчання”, що входять до складу окружних управлінь сільського господарства. У них працюють консультанти, що є державними службовцями.
Функції державного консультанта є:
- проведення державної політики в області сільського господарства;
консультування селян по галузевих питаннях;
допомога в оформленні дотацій;
збір статистичної інформації;
контроль за дотриманням екологічних норм і квот на виробництво продукції.1
Фінансування служби здійснюється як державою (із бюджету землі Baden-Wurttemberg), так і спеціалізованими виробничими об'єднаннями в пропорції 1:1.
Консультанти наймаються на конкурсній основі. У окремих окружних управліннях сільського господарства є Центри навчання (на базі сільськогосподарських технікумів). У такі округи консультанти сполучать функції консультування і викладання в Центрі навчання.
