55. Підприємництво: сутність, функції, види в ринковій економіці

“Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку” (Господарський кодекс України, стаття 42).

Категорія “підприємництво” у вітчизняній економічній літературі до 1991р. не розглядалася. В економічній теорії Заходу поняття “підприємництво” виникло на початку ХVII ст. Вважають, що вперше цей термін був введений у науковий обіг французьким банкіром Р. Кантільйоном. Є багато концепцій підприємництва [1].

Підприємництво як економічна діяльність має наступні ознаки: самостійність, новаторство, ініціатива, творчість, ризиковість, економічна та соціальна відповідальність, масштабність мислення.

Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт – сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

Принципи підприємницької діяльності: вільний вибір діяльності; залучення на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб, громадян; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції; встановлення цін відповідно до законодавства; вільний найм працівників; залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене законом; комерційний розрахунок та власний ризик; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютного виторгу на свій розсуд.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: приватні особи (організатори одноосібної та великої економічної діяльності); групи юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами); держава в особі відповідних органів.

Види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, фінансова, посередницька, страхова [2].

Сутність підприємництва проявляється у функціях, які воно здійснює (табл.)

Таблиця

Функції підприємництва

Назва функцій	Cутність функцій
Інноваційна	Генерування та реалізація нових ідей (технічних, організаторських, управлінських та ін.), здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів і надання нових послуг
Організаційна	Поєднання чинників виробництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їхнім використанням, направленість зусиль працівників на досягнення поставленої мети
Господарська (ресурсна)	Формування та продуктивне використання власного капіталу, матеріальних, трудових, природних, інформаційних та інших ресурсів
Соціальна	Формування мотиваційного механізму ефективної праці, виробництва тих товарів та послуг, які необхідні для максимального задоволення реальних потреб споживачів

За формами власності та організації виділяють такі основні види підприємництва: 1) одноосібне володіння (приватне, сімейне), товариство (партнерство) – підприємництво, що діє на основі приватної власності громадян-членів однієї сім’ї та їх праці, з можливим застосуванням найманої робочої сили; 2) товариство (партнерство) – підприємництво, що засноване на власності юридичної особи з обмеженою відповідальністю, використанням найманої робочої сили (малі підприємства, кооперативи, товариства); 3) акціонерне товариство (корпорація) – це провідна форма підприємництва, що заснована на власності учасників товариства - акціонерів (фізичні та юридичні особи).

Значення підприємництва: створює інноваційне середовище, є могутнім чинником структурних перетворень у національній економіці; забезпечує здорову конкуренцію; сприяє найефективнішому використанню матеріальних, інвестиційних і нематеріальних ресурсів.