53. Інфраструктура ринку: сутність, основні елементи, функції

Розвинутий ринок з його постійним рухом товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили для забезпечення свого стабільного функціонування вимагає і розви­нутої ринкової інфраструктури - комплексу галузей, систем, служб, підприємств, які обслуговують ринок [1].

Інфраструктуру ринку поділяють на загальну і спеціалізовану. Призначення загальної інфраструктури ринку полягає в обслуговуванні всієї структури ринку. До головних компонентів загальної інфраструктури належать грошова, фінансова, податко­ва і кредитна системи.

Грошова система - форма організації грошового обігу, що історично склалася в країні і закріплена законодавством.

Фінансова система - сукупність економічних відносин, які за­безпечують утворення, розподіл і використання фондів грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту та національного доходу. Основа фінансової системи - державний та місцеві бюдже­ти, які, виконуючи функцію перерозподілу доходів, є інструмен­том державного регулювання.

Податкова система - сукупність економічних відно­син, які забезпечують перерозподіл доходів громадян і підпри­ємств шляхом формування дохідної частини державного та місце­вого бюджетів. Їх наповнення значною мірою відбувається через податкову систему.

Кредитна система - сукупність економічних відносин, які за­безпечують безперервність руху грошового капіталу, наданого у позику на умовах прибутковості. Посередником між кредитором і позичальником є банки.

Спеціалізована інфраструктура ринку - обслуговує без­посередньо сферу обігу товарів: біржі, аукціони, яр­марки, торгові доми, торгово-промислові палати, страхові й ауди­торські фірми, підприємства галузей транспорту і зв'язку.

Біржі - організаційні форми ринку, які здійснюють вільну тор­гівлю товарами та послугами, цінними паперами, валютою, най­мання робочої сили і формування ринкових цін на основі фактич­ного співвідношення попиту і пропозиції [2].

Аукціони - форма продажу попередньо виставлених для озна­йомлення товарів у певному місці і в певний час на основі конкур­су покупців. На аукціонах переважно продають товари, що мають підвищений попит.

Ярмарки - торги, які періодично влаштовують в установлено­му місці. Вони бувають всесвітніми, міжнародними, регіональни­ми, національними та місцевими. З розвитком виробництва вели­кі ярмарки перетворилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.

Торгові доми - фірми, які закуповують товари за кордо­ном і перепродують місцевим оптовим і роздрібним торговцям або закуповують товари у місцевих виробників та оптовиків і пере­продують їх за кордон.

Торгово-промислові палати - комерційні організації, створені для сприяння розвитку економічних і торгових зв'язків із зару­біжними партнерами та надання цільових інформаційних послуг.

Страхові фірми - комерційні фінансово-кредитні організації, які забезпечують повне або часткове відшкодування збитків за­страхованим клієнтам, що зазнали їх за непередбачених обставин (стихійне лихо, аварія та ін.). Діяльність страхових компаній спрямована на нейтралізацію економічних ризиків клієнтів.

Аудиторські фірми - спеціалізовані організації, які на замов­лення підприємств і організацій контролюють і аналізують їх фі­нансову діяльність із метою зменшення фінансових ризиків.

Підприємства галузей транспорту і зв'язку вважають окремою ланкою ринкової інфраструктури, яка підпорядкована головній меті функціонування інфраструктури - сприянню вста­новленню господарських стосунків між виробником товару і його споживачем. До них належать транспортні компанії та компанії телекомунікаційної мережі й інших форм зв'язку.

Транспортні компанії - здійснюють доставку товарів, беручи на себе цей вид витрат з реалізації товару.

Компанії телекомунікаційної мережі й інших форм зв'язку полегшують рух товару від виробника до споживача, сприяють інформуванню суб'єктів ринку, прискорюють обіг капіталу і про­цес відтворення.