Примітки

1. Інфляція в Україні у відкритій формі виникла у 1992 році. За даними Держкомстату України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) протягом 1992-1995 рр. характеризується такою динамікою: у 1992 р. споживчі ціни зросли у 21 раз, у 1993 р. – у 102, у 1994 – у 5, у 1995 р. – у 2,8 рази.

2. Цим методом скористалась Україна в 1996 р., запровадивши в обіг нову грошову одиницю – гривню.

42. Капітал як соціально-економічна категорія

Економічна категорія “капітал” та її різноманітні форми прояву є надзвичайно часто вживаними як в економічній науково-навчальній літературі, так і в повсякденному житті людей [1, с.167].

Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію, еволюція якої відобразила істо­ричний процес розвитку природи, форм руху, динаміки та структури товарного виробництва.

Таблиця 1.

Підходи в економічній теорії до визначення сутності капіталу [2, с. 254-256]

Підходи	Зміст
Предметно-функціональний	Капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призна­ченою для подальшого виробництва або продажу й одер­жання доходу. У рамках цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на резуль­тати підприємницької діяльності і приносить дохід влас­никові
Соціально-економічний	Капітал трактується як економічна категорія – специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов. Капітал розглядається як самозростаюча вартість, що в процесі свого руху приносить додаткову вартість
Грошовий	Капітал досліджуєть­ся як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента
Ототожнення капіталу з часом	Капітал розглядається як особливий економічним ресурс, що визначає дохід підприємців як винагороду за відмову від задоволення поточних потреб заради отримання майбутніх благ
Капітал як певне вкладення	Капітал як певне вкладення, зав­дяки чому забезпечується одержання доходу

У рамках трактування капіталу як певного вкладення виокремлюється категорія “людського капіталу” як міри втіленої у людині здатності приносити дохід. Особистість визначається як суб'єкт і як об'єкт економічної діяльності та інвестицій. Інвестиціями у людський капітал вважаються витра­ти на здобуття освіти, кваліфікації, підготовку та перепідго­товку працівників, підтримку здоров'я, інформаційне забезпе­чення тощо. Величина людського капіталу оцінюється по­тенційним доходом, який він може приносити власнику.

Накопичені трактування капіталу науковою думкою за всю історію розвитку економічної теорії є важливими. Однак слід наголосити на необхідності аналізу сутності капіталу в контексті соціально-економічних та історичних умов його саморозвитку.

Капітал (від лат. capitalis - головний) - самозростаюча авансована вартість; вкладення, які дають змогу отрима­ти дохід [2, с.256].

Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуго­вують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.

Соціально-економічну форму капіталу визначає взає­модіючий рух підприємницької та особистої власності еко­номічних суб'єктів у процесі їх виробничо-господарської, комерційної діяльності та отримання відповідних доходів.

Багатоаспектність категорії “капітал” виявляється у різноманітних конкретних формах його існування [3].