Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мацелюх та ін. Основи економічної науки_Навчаль...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.91 Mб
Скачать

40. Грошовий обіг і його закони

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві. Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів. Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом пев­ного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'яз­ки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхід­них для обігу, може бути визначена за такою формулою:

КГ = (СЦ – К + П – ВП) : О,

де КГ - кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ - сума цін товарів, реалізованих протягом року; К - сума цін товарів, про­даних у кредит; П - платежі за кредити минулого року; ВП - платежі, які взаємно погашаються; О - швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

В умовах заміни золотомонетного обігу паперовими гро­шима діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу папе­рових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорів­нювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима немину­че призводить до їх знецінення.

Більшість сучасних західних економістів для визначен­ня кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на нео­класичній теорії збалансованості грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

М × V = P × Q,

де М - маса грошей в обігу; V - середня швидкість обігу гро­шей; Р - середній рівень цін на товари та послуги; Q - кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу:

M = (P × Q) / V

Однак у сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей насе­ленням, придбанням комерційних та державних цінних папе­рів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r), то формула кількості грошей набуде такого вигляду:

M = (P × Q) / V + L (r)

Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси.

Грошова маса - це сукупність усіх грошових за­собів у готівковій і безготівковій формах, які забезпе­чують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні пла­тежі у народному господарстві.

Структура грошової маси: готівкові гроші: розмінні монети, банкноти, казначейські білети; безготівкові гроші: чекові внески, депозитні сертифікати, державні цінні папери тощо.

Оскільки грошова маса неоднорідна за своєю структу­рою, то для її характеристики застосовуються різні підхо­ди і показники. Насамперед грошову масу можна поділити на дві части­ни - активні гроші, які постійно використовуються в готів­ковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або “квазі-гроші”), які потенційно можуть бути використані як гроші за певних умов.

Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати Мо, М1, М2, М3, L .

В “Економікс” К. Макконнелла і С. Брю грошові засоби зводяться у три грошові агрегати: гроші агрегату М1 містять готівку + чекові вклади; роші агрегату М2 = М1 + безчекові ощадні рахунки + дрібні (що не перевищують 100 тис. дол.) строкові вклади; гроші агрегату М3 = М2 = (100 тис. дол. і більше) строкові вклади.

У нашій вітчизняній науці визначається, крім цього: грошовий агрегат М0 - готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу; М1 = М0 + поточні рахунки та інші безстрокові депозити (внески) у банках; L = М3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти.

Структура грошової маси відображає структуру і рівень розвитку економіки країни. У розвинутих країнах на готівку припадає лише 5-10 % грошової маси, а в Україні поза банками обертається близько 50 % готівки.

У кожній країні існує своя методика створення грошо­вих агрегатів. Так, у Франції розраховують і використову­ють 2 агрегати, в Німеччині і Швейцарії - 3, США - 4, Англії - 5, Україні - 4 (Мо, М1, М2, М3,).

Високоліквідні фінансові активи – безчекові ощадні рахунки, строкові вклади і корткострокові державні цінні папери, які не функціонують як засіб обігу, але можуть легко без фінансового ризику переводитися в готівку або чекові рахунки, - відзначаються в “Економікс” як майже гроші. Отже, загальний обсяг грошової маси містить у собі всі грошові запаси країни, що знаходяться в обігу на момент певного відрізка часу (кінець місяця, року) і в різноманітних грошових формах. Чим менша частка грошей, що безпосередньо знаходиться у сфері готівкового обігу, тим досконалішою вважається грошова система країни.