39. Теорії походження та сутності грошей

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Гроші мають багатотисячолітню історію. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів [1].

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави, на думку ряду вчених, є не дуже переконливими [2, c.136].

Еволюційна концепція стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну[3].

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну (Т1-Т2), коли товар Т1 виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т2. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Для того, що отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який задовольнив би партнера обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквіваленнтом.

У різних народів роль загальних еквівалентів виконували різні товари [4]. З розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами – сріблом та золотом, а згодом – тільки за золотом [5]. З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому – особливий товар – гроші, що виконують роль загального еквівалента. Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (Т1-Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1-Г-Т2).

Сучасні західні економісти визначають сутність грошей, виходячи з їх функцій [6].

Отже, найзагальніші ознаки грошей: мають суспільне визнання, є засобом збереження вартості, абсолютно ліквідним засобом обміну, мають властивість загальної обмінюваності, використовуються як посередник обміну товарів і послуг.

Примітки

1. Раціоналістична концепція панувала до кінця ХVІІІ ст. Вона має прихильників і серед деякий сучасних економістів. Так П. Самуельсон визначає гроші як “штучну соціальну умовність”, а Дж. К. Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – “продукт угоди між людьми”.

2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с. Автори припускають, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента, як “декретні гроші”.

3. Вперше еволюційна концепція була сформульована К. Марксом. Спираючись на ідеї А. Сміта та Д. Рікардо, Маркс показав, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку товарообміну та послідовної зміни форм вартості (простої або випадкової, повної або розгорнутої, загальної, грошової.

4. У різних народів товарами, що виконували роль загальних еквівалентів, були: худоба, хутро, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні черепашки, залізо, мідь, бронза та ін.

На території Київської Русі використовувалися металеві гроші. В ІХ-ХІ ст. в обігу були переважно срібні й частково золоті монети, що витіснили хутра куниці, білки та інших тварин, які виконували до цього роль обмінного еквівалента. Однією з перших карбованих монет Київської Русі була гривня – срібний злиток масою в півфунта. В книзі видатного українського історика, першого Президента Української держави М. Грушевського “Історія України-Руси” йдеться про те, що за Візантійською угодою 911 р. греки зобов’язалися виплачувати князеві Олегу данину по 12 гривень, тобто по 6 фунтів срібла на кожного члена своєї дружини і князів, що лишалися в Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах (Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – С.242).

5. Золото стало виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям: рідкісність, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність, можливість тривалого зберігання. Рубель з’явився в ХІV ст. Це срібна монета – частка гривні, або рублена гривня, обрубок гривні. Спочатку новгородський і московський срібні рублі мали різну масу. Перший був удвічі важчим. За Петра І почали карбувати золоті монети.

6. Макконнелл К. Р. , Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ.11-го изд.- К., Хагар-Демос, 1993. – С. 264; Самуельсон П. Економіка: Підручник. – Львів. Світ, 1993. – С. 231; Харрис Л. Денежная теория. М. : Прогресс, 1990. – С. 75. Американські економісти К. Р. Макконнелл і С. Брю вважають, що “гроші – це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші”. П. Самуельсон стверджує, що “… гроші – сучасний засіб обміну і стандартна одиниця, в якій виражені ціни і борги”[8]. Л. Харіс визначає гроші як “… будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості”.