Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мацелюх та ін. Основи економічної науки_Навчаль...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.91 Mб
Скачать

Примітки

1. Природний організм людини є активним чинником формування її сутнісних рис і властивостей. Біологічне в людині - людський організм з його структурами і функціями, специфічною для людини нейрофізіологічною організацією і властивою їй вищою нервовою діяльністю. Біологічні особливості людини передаються від покоління до покоління, записані в генетичній програмі, яку репрезентують молекули ДНК. Біологічно визначаються й певні підструктури особи, зокрема темперамент, окремі риси характеру, статеві та вікові властивості психіки, природні здібності

2. Людина як соціальна істота є частиною суспільства, тобто живе у соціумі, має багатогранні стосунки з іншими людьми (економічні, політичні, національні, сімейні), вико­нує і підкоряється юридичним законам, додержується пев­них моральних норм і правил соціальної поведінки, що прийняті в суспільстві. Людина як соціальна істота є суб’єктом соціальних, економічних, політичних, моральних та інших відносин.

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За заг. ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2004. – 80-85. Успіх виробництва на всіх рівнях визначається насам­перед людьми, зайнятими у виробничому процесі. Усі інші фактори виробництва діють не самі по собі, їх приводить у рух людина. Людині, її праці належить центральне місце у виробництві не тільки як найактивнішому факторові ви­робництва, а й як джерелу, творцю інших факторів вироб­ництва - матеріально-речових, науково-дослідницьких і організаційно-управлінських.

У сучасних умовах головною фігурою господарського життя є не індивідуальний, а сукупний працівник, який за­лучається до суспільного виробничого процесу завдяки кооперації праці. Нині практично будь-який товар є резуль­татом праці не одного, а десятків, сотень і тисяч працівників, зайнятих у різних галузях виробництва. Сукупний праців­ник є новою продуктивною силою кооперованої праці, здат­ної вирішувати завдання, які не під силу сумі відокремле­них індивідуальних працівників.

37. Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва

Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації господарської діяльності людей, функціонування суспільного виробництва. Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знає дві основні форми організації суспільного виробництва: на­туральну і товарну.

Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство - такий тип органі­зації виробництва, при якому люди виробляють про­дукти для задоволення своїх власних потреб, тобто при­значені для власного та внутрішнього господарсько­го споживання безпосередніми виробниками [1].

Натуральне господарство було характерним для докапіталіс­тичних суспільств.

Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво. Це така форма організації господарської діяльності, коли продукти праці виробляються економічно відособленими виробниками не для власного споживання, а для суспільних потреб, що визначаються ринком, тобто для купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими обмінюються відособлені виробники, набувають властивостей товару [2].

Причини виникнення товарного виробництва: суспільний поділ пра­ці породжує дифе­ренціацію (спеціаліза­цію) виробників на виго­товленні певних продук­тів або за певними ви­дами діяльності. Поділ праці є об’єктивною основою необхідності обміну результатами діяльності виробників.

Товарне виробництво еволюціонує разом із розвитком продуктивних сил, суспільним поділом праці та спеціалізацією виробництва. Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і розвинуте [3]. Проста й розвинута форми товарного виробництва ма­ють спільні риси і відмінності.

Спільні ознаки: наявність суспільного поділу праці; приватна власність на засоби праці; ринкова форма зв’язків між виробниками; конкуренція.

Відмінності: просте товарне виробництво: базується на особистій праці виробника; мета – задоволення особистих потреб виробника та членів його сім’ї; виробництво товарів має обмежений характер (стосовно панівного натурального господарства); незначні масштаби виробництва, кустарна техніка, переважно ручна праця; розвинуте товарне виробництво: базується на системі найманої праці; мета – отримання прибутку підприємця; товарне виробництво набуває загального панівного характеру; товаром стає і сама робоча сила; великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця.

У сучасних умовах зростає ступінь загальності товар­ного виробництва як у рамках національних господарств, так і у всесвітньому масштабі, що зумовлено рядом причин [4].

Товарне виробництво є основою ринкової економіки. Ринкова економіка - геніальний винахід людства, що не має альтернати­ви в оглядній історичній перспективі.