32. Категорія “економічна система”: сутність, зміст, структура

Теорія економічних систем - якісно новий напрям економіч­ної теорії та економічної науки в цілому. Сучасна економічна література характеризується відсут­ністю єдності поглядів на категорію “економічна система” [1]. Найчастіше вона трактується наступним чином:

- сукупність відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

- сукупність людей, об’єднаних спільними економічними інтересами;

- історично визначений спосіб виробництва;

- особливим чином упорядкована система зв’язків між виробни­ками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;

- сукупність усіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо [2].

Спільним при визначенні економічної системи є визнання загальної причини існування економічної системи - так звано­го універсального закону відносної обмеженості (рідкісності) ресурсів. В основі дії закону рідкісності, у свою чергу, лежать дві обставини:

1) постійне якісне і кількісне зростання людських потреб;

2) обмеженість матеріальних благ та послуг, необхідних для їх задоволення. Спільним є також визнання того, що для вирішення цих проблем суспільство може використовувати множинність інституціональних структур і координаційних механізмів. Проте змістовне наповнення категорії “економічна система”, конкретний набір її елементів, взаємодія та взаємовідношення між ними і т. ін. є різними. Наслідком цього є і різні визначення економічної системи.

Типові приклади визначення економічної системи у найвідоміших підручниках з економічної теорії наводять П.М. Леоненко та О.І. Черепніна у навчальному посібнику “Сучасні економічні системи” (2006) [3]. Узагальнення найпоширеніших в економічній теорії визначень поняття “економічна система” дало підстави авторам розглядати економічну систему як комплекс господарських інститутів, що визначають характер системи в конкретних умовах розвитку будь-якої країни й охоплюють єдність правил, норм, звичаїв господарювання, форм і механізмів взаємодії суб’єктів економічного життя, регулювання господарського порядку і господарських процесів з боку держави [3, с.131].

Примітки

1. Кульчицький Б.В. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. - Л.: Афіша, 2004. - С.108-135; 104-107. Львівський учений наводить та аналізує десятки різних визначень економічних систем, сформульованих провідними українськими ученими-економістами - В. Базилевичем, Г. Башняниним, Б. Гаврилишиним, І. Грабинським, С. Дзюбиком, Ю. Пахомовим, С Мочерним, А. Гальчинським, П. Єщенком, Ю. Палкіним, В. Черняком та ін. Паралельно автор роз­глядає також визначення економічної системи у працях найвідоміших сучасних економістів-компаративістів Заходу - П. Грегорі, Р. Стюарта, Ф. Прайора, М. Борнстейна, К. Гайтані, В. Голесовського та ін. Цей аналіз в концентро­ваному вигляді містить розгляд сучасних економічних систем.

2. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - С.69.

3. Професори П.А. Самуельсон, У.Д. Нордхауз, К.Р. Макконелл, С.Л. Брю, К. Еклунд та інші автори під­ручників з “економікс” в основу визначення економічної систе­ми кладуть функціональний підхід, тобто розуміють під нею механізм, за допомогою якого вирішуються основні проблеми економічного життя. До останніх віднесені три фундаментальні взаємопов'язані проблеми, притаманні будь-якій економіці: що слід виробляти і в якій кількості? як слід виробляти? для кого виробляти? Досить часто кількість таких універсальних проблем збільшується за рахунок їх деталізації. Наприклад, де розмі­щувати, як розподіляти й обмінювати, кого і як винагороджу­вати за виробничу діяльність?

Відомі українські вчені професори А. Гальчинський, П. Єщенко та Ю. Палкін визначили економічну систему як “одну з під­систем суспільства, яка інтегрує в собі сукупність усіх компо­нентів (елементів, ланок) економіки (галузі, підприємства, ін­дивідуальні господарства, людей, що стоять за ними), природне середовище і виробничі відносини” (Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін. Ю.І. Основи економічної тео­рії. - К.: Вища шк., 1995. - С 54).

У підручнику київських учених “Економічна теорія: Політекономія” за редакцією професора В.Д. Базилевича знаходимо таке визначення категорії “економічна система” - це “сукупність взаємопов'язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства” (Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базиле­вича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2003. - С. 63).

У підручнику з основ економічної теорії колективу київських учених за редакцією професора Г.Н. Климка до структури економічної системи включають три основні ланки (відсистеми):

1) економічну структуру продуктивних сил суспільства;

2) систему економічних відносин;

3) механізм господарювання.

(Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.- С. 58).

3. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - С.131.