27. Суспільний поділ праці

Основою перетворення натурального виробництва на товарне є виникнення суспільного поділу праці та приватної власності на засоби виробництва і продукти праці. Суспільний поділ праці – спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями [1]. Cуспільний поділ праці класифікують за видами і формами [2].

Таблиця

Види і форми суспільного поділу праці

Види суспільного поділу праці
Поділ праці в середині суспільства	Реалізується у таких формах як загальний та частковий поділ праці. Його різновидом є міжнародний поділ праці.
Загальний поділ праці	Поділ суспільного виробництва на його великі галузі: сільське господарство, промисловість, транспорт тощо
Частковий поділ праці	Є поглибленням загального поділу праці: поділом сільського господарства, промисловості, транспорту тощо на їх галузі та підгалузі
Міжнародний поділ праці	Характеризується спеціалізацією окремих країн на виробництві продуктів, для яких вони мають найсприятливіші природні та економічні умови
Поділ праці всередині підприємства	Виступає у формі одиничного поділу праці – спеціалізації виробників на виготовленні окремих складових або на виконанні певних операцій з виробництва кінцевого продукту

У своєму розвитку людство пройшло декілька великих суспільних поділів праці.

Перший суспільний поділ праці. Відбувся у межах первіснообщинного ладу. Впродовж майже 3 млн років існування первіснообщинного ладу суспільний поділ праці був відсутній. Це означало, що кожна доросла первісна людина виконувала всі види робіт: виготовляла прості знаряддя праці (саме від цього часу починається розвиток людини), шила одяг, будувала житло, полювала. Звичайно, певний розподіл робіт мав місце між чоловіком і жінкою. Лише у ІІІ-ІІ тис. до н.е. відбувається відокремлення пастуших племен від землеробських, що поклало початок першому великому суспільному поділу праці та зробило регулярний обмін між общинами.

Внаслідок появи надлишків продукту в спеціалізованих племенах виникає обмін продуктами між племенами і общинами. Займаючись в основному виробництвом продуктів тваринництва (м’яса, молока, шерсті), пастушеські племена потребували продуктів землеробства (зерна, плодів, борошна), а землероби, навпаки, - продуктів тваринництва (м’яса, шкір, шерсті).

Другий суспільний поділ праці. Відбувся у період виникнення рабовласництва та виявився у відокремленні ремісництва від землеробства. Це привело до значного збільшення та урізноманітнення продуктів, які виготовляли безпосередньо для обміну або продажу, стало підгрунтям виникнення товарного виробництва.

Третій суспільний поділ праці. Розвиток обміну зумовив виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торгового капіталу [3].

Четвертий суспільний поділ праці. Після третього поділу праці (приблизно через 65 століть) у ХХ ст. у розвинених країнах світу відбувся четвертий великий поділ праці - відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, в наслідок чого посилилась тенденція до розширення товарного виробництва [4]. Цей поділ праці почався в середині 70-х років ХХ ст. у розвинутих країнах. У цей час відбувається виокремлення інформаційної сфери зі сфер матеріального і нематеріального виробництва.