Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мацелюх та ін. Основи економічної науки_Навчаль...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.91 Mб
Скачать

Примітки

1. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - С.16.

2. У таблиці подано систему економічних законів (Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.35).

Таблиця

Система економічних законів

Типи економічних

законів

Основні ознаки

Всезагальні

Функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб та ін)

Загальні

Функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови

(закони ринкової економіки)

Специфічні

Функціонують лише у межах однієї економічної системи (так звана ламана крива попиту в умовах олігополії)

Стадійні

Функціонують на окремих стадіях даної економічної системи (становлення, зрілості чи занепаду)

3. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - С.29.

4. Формами пізнання та використання економічних законів є: емпірична, коли люди, не знаючи сутності економічних законів використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності; наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності (Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.36).

5. Використання законів здійснюється на науково-теоретичному: на основі результатів наукового аналізу економічних процесів та явищ відкриваються і формулюються економічні закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки; державно-управлінському: державна влада, спираючись на закони економічної теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми економічного розвитку та форми і засоби виконання їх; господарсько-практичному: використання економічних законів у практиці господарювання економічних суб’єктів.       (Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.37).

24. Економічні потреби: сутність, структура. Ієрархія потреб

Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. Засоби задоволення потреб називаються благами. Економічні потреби - це потреби в економічних благах[1, c.44]. 

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин. „Потреби, - писав Й. Шумпетер, - є одночасно і причиною і спрямовуючим началом економічної поведінки суб’єкта господарювання, являють собою його рушійні сили” [2, с. 69].

Найважливішою ознакою потреб, у тому числі економічних, є їхній динамічний мінливий характер. Загальні властивості усього різноманіття економічних потреб є основою їх класифікації [3, с. 46-47].

Для економічної науки важливим є питання про визначення системи по­треб, тобто такої субординованої їх сукупності, яка являє собою стійку цілісність і гармонійно пов'язана із системою всього суспільного ви­робництва, невід'ємною частиною якого вона є сама.

У підході до питання про визначення системи потреб слід, перш за все, визначитись з методологічними принципами, що мають бути по­кладені в основу такого визначення. Серед таких принципів: 1) системність; 2) необхідність розгляду сукупності потреб з ураху­ванням їх генезису; 3) діалектичний зв'язок потреб з діяльністю людини [4, c. 56-57].

З огляду на означені вище методологічні принципи можна вважати прийнятною таку систему потреб, яка складається з елементів, що відпо­відають основним сферам людської діяльності. Це потреби економічні, соціальні, політичні і духовно-культурні. Кожен елемент цієї системи включає власну підсистему потреб. Скажімо, духовно-культурні потреби включають національні потреби, потреби культурні, ре­лігійні і т.ін. Свою внутрішню будову мають й інші елементи цієї системи потреб. Проте найважливішим елементом цієї загальної системи потреб є економічні потреби. Саме їх задоволення стає передумовою задоволення соціальних, політичних і духовних потреб людини.