12. Серед тенденцій, які визначають його сучасний стан світового господарства, перспективи його розвитку, є наступні:

12.1. - розширення сфери дії принципів ринкової економіки;

12.2. - включення у сферу всесвітніх господарських зв’язків абсолютної більшості країн планети та посилення у розвитку кожної з них зовнішнього фактора;

12.3. - координація дій суб’єктів світового господарства з метою формування єдиної економічної стратегії з урахуванням інтересів країн світового співтовариства;

12.4. - формування нової системи міжнародного поділу праці, характерною ознакою якої є перетворення групи економічно розвинених країн на центр науково-технічного прогресу, творців передових технологій, інновацій тощо;

12.5. - формування регіональних союзів груп країн світу.

13. Для визначення рівня інтернаціоналізації господарського життя використовуються наступні показники:

13.1. - експортна квота;

13.2. - імпортна квота;

13.3. - зовнішньоторговельна квота;

13.4. - вартісний обсяг експорту на душу населення;

13.5. - обсяг нагромаджених зарубіжних капіталовкладень у країні щодо ВВП;

13.6. - частка іноземного капіталу в щорічних інвестиціях країн.

14. Еволюційний процес розвитку системи підприємництва породив наступні типи корпорацій:

14.1. - акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства (S-корпорація), повні товариства;

14.2. - приватні корпорації, державні(публічні) корпорації, комерційні та некомерційні корпорації;

14.3. - корпорації відкритого та закритого типу;

14.4. - дочірні корпорації;

14.5. - холдингові компанії, концерни, конгломерати, картелі, синдикати, консорціуми;

14.6. - національні корпорації, транснаціональні корпорації, міжгалузеві корпорації, диверсифіковані корпорації.

15. Міжнародна економічна інтеграція має наступні рівні:

15.1. - взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення транснаціональних корпорацій);

15.2. - взаємодія на рівні держав, партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

15.3. - інтеграційне угруповання як результат міжнародного об’єднання.

16. До основних форм МЕВ відносять:

16.1. - міжнародну торгівлю товарами і послугами;

16.2. - міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій;

16.3. - міжнародну міграцію робочої сили;

16.4. - науково-технічне співробітництво;

16.5. - валютно-кредитні відносини.

17. Специфічними причинами, що породжують міграцію робочої сили є:

17.1. - відмінності у рівні соціально-економічного розвитку країн, що породжує відмінності в рівнях оплати праці, житлових умовах, розвитку соціальної сфери тощо;

17.2. - дефіцит певних спеціальностей;

17.3. - відмінності між країна в умовах професійного зростання працівників.

18. Глобальні проблеми:

18.1. - мають всезагальний, універсальний характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства;

18.2. - безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав;

18.3. - мають взаємопов’язаний характер і суттєво впливають на всі сфери суспільного життя;

18.3. - відображають поглиблення і ускладнення світогосподарських зв’язків;

18.4. - потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства;

18.5. - можуть бути успішно вирішенні при умові створення адекватної моделі стійкого розвитку людської цивілізації;

18.6. – усі відповіді вірні.

19. Оскільки проблеми навколишнього природного середовища не можуть бути розв’язані в межах національних кордонів, світова спільнота протягом другої половини минулого століття намагалася виробити способи міжнародної співпраці; до таких інструментів можна віднести:

19.1. - сукупність міжнародних екологічних угод;

19.2. - глобальний екологічний фонд;

19.3. - міжнародні екологічні стандарти;

19.4. - міжнародні квоти на викиди парникових газів;

19.5. - міжнародну торгівлю квотами на їх викиди;

19.6. - міжнародні квоти на використання природних ресурсів;

19.7. - інституційні структури, які забезпечують дієвість інструментів міжнародної екологічної політики.

20. Основними викликами фінансового глобалізму для національної економіки є :

20.1. - високий рівень доларизації української економіки;

20.2. - загроза надмірного нагромадження зовнішніх активів і зобов’язань країни;

20.3. - зростання масштабів тіньового відпливу національного капіталу за кордон;

20.4. - експансія глобального спекулятивного капіталу.

21. Глобалізація на макроекономічному рівні означає загальне прагнення країн, регіонів до економічної активності поза межами своїх кордонів; основними ознаками таких прагнень є:

21.1. - лібералізація торгівлі;

21.2. - ліквідація (або обмеження) інвестиційних, митних та інших бар’єрів;

21.3. - створення зон вільного підприємництва;

21.4. - створення єдиної валюти;

21.5. - всі відповіді є вірними.

22. Глобалізація на макроекономічному рівні означає загальне прагнення країн, регіонів до економічної активності поза межами своїх кордонів; основними ознаками таких прагнень є:

22.1. - лібералізація торгівлі;

22.2. - ліквідація (або обмеження) інвестиційних, митних та інших бар’єрів;

22.3. - створення зон вільного підприємництва;

22.4. - ворення єдиної валюти;

22.5. - усі відповіді є вірними.

23. Складовими елементами національних валютних систем є:

23.1. - національна грошова одиниця, валюта; валютний паритет;

23.2. - курс національної валюти та порядок його дії; валютні резерви;

23.3. - умови конвертованості валюти;

23.4. - умови функціонування та система регулювання;

23.5. - форми та методи валютних обмежень;

23.6. - механізм міжнародних розрахунків.

3. Так-ні:

3.1. - “При розширеному відтворенні обсяг виробництва зростає, структура суспільно­го продукту вдосконалюється";

3.2. - “На окремому підприємстві відтворення відбувається як кругообіг капіталу або виробничих фондів”;

3.3. - “У масштабах суспільства відтворення матеріальних благ постає як суспільне відтворення”;

3.4. - “Вартісна структура сукупного суспільного продукту складається з вартості постійного капіталу (с), вартості робочої сили (v) і додаткової вартості (m)”;

3.5. - “Рух суспільного продукту у процесі відтворення, коли він послідовно приходить через сфери виробництва, розподілу, обміну і споживання, називається економічним кругообігом”;

3.6. - “ Зараз майже всі країни світу для обчислення суспільного продукту використовують систему національних рахунків(СНР)”;

3.7. - “Сукупність фрикційного та добровільного безробіття становить так зване природне (або “нормальне”) безробіття”;

3.8. - “Під природним безробіттям розуміють такий рівень (норму) безробіття, який відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці”;

3.9. - “Норма природного безробіття зросла з 2-4 % (кінець 60-х років ХХ ст.) до 6-8 % на сучасному етапі; повна зайнятість за таких умов дорівнюватиме 94-92 % трудових ресурсів”;

3.10. - “До мінімального набору функцій держави відносять ті, які ніхто, крім держави, виконати не може”;

3.11. - “Змішана економіка характеризується єдністю ринкового механізму і державного регулювання”;

3.12. - “ Господарський механізм – це управляюча та регулююча підсистема функціонування та розвитку економічних систем”;

3.13. - “Грошово-кредитне регулювання здійснюється з метою впливу на грошову пропозицію”.

3.14. – “Світове господарство як цілісна система склалося років на рубежі ХІХ-ХХ ст.”;

3.15. – “Основна мета суб’єктів міжнародних економічних відносин – одержати максимальний прибуток”.

3.16. – “Ключовою сучасною тенденцією інтернаціоналізації є транснаціоналізація”;

3.17. – “Транснаціоналізація економічної діяльності передбачає включення в структуру національних відтворювальних комплексів економічну діяльність іноземних корпорацій”;

3.18. – “Головними матеріальними носіями транснаціоналізації економічної діяльності є транснаціональні корпорації (ТНК)”.

3.19. – “Основними формами міжнародного поділу праці є міжнародна спеціалізація і міжнародне кооперування праці”;

3.20. – “Транснаціоналізація економічної діяльності передбачає включення в структуру національних відтворювальних комплексів економічну діяльність іноземних корпорацій”;

3.21. - “Людський капітал є структурним елементом інтелектуального капіталу фірми”;

3.22. - “Інноваційний процес є основою розвитку інформаційної постіндустріальної (нової) економіки;

3.23. - “В інформаційній постіндустріальній економіці вирішальним фактором стає людський капітал, тобто спроможність перетворювати інформацію в знання”.