Завдання 3.2.16. Зробіть пояснення до рис. Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

Коментар до завдання

Основними причинами існування стійкого рівня безробіття є:

1) виплата допомоги по безробіттю; 2) “жорсткість” заробітної плати.

Встановлення і виплата допомог по безробіттю підвищують природний його рівень, оскільки полегшують долю безробітних. Виплата допомоги по безробіттю дає людині можливість довше підшуковувати собі роботу.

Механізм впливу мінімальної заробітної плати на зайнятість і безробіття зображено на рисунку. Якщо мінімальної заробітної плати не існує, то рівні зайнятості та безробіття визначаються попитом і пропозицією. Рівноважне значення заробітної плати, при якому зайнято No осіб, дорівнює Wo (точка Е, що відповідає природному рівневі безробіття). Нехай потім вводиться мінімальна заробітна плата WMIN. Мінімум перебуває на рівні, який перевищує величину заробітної плати, за умови, коли ринок праці у стані рівноваги. За такого рівня заробітної плати попит на працю становить лише N1 і така ж кількість працівників зайнята. Але за такого рівня міні­мальної заробітної плати бажає працювати N2 осіб. Таким чином, мінімаль­на заробітна плата підвищує безробіття на (N2–N1) осіб. Вона також скоро­чує зайнятість на (N0-N1) працівників.

“Застигання” ринку праці в нерівноважному стані пов'язане із:

1) законодавчим встановленням мінімуму заробітної плати;

2) фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах з проф­спілками;

3) “стимулюючою заробітною платою”, яка встановлюється і підтриму­ється фірмами для залучення кваліфікованої робочої сили, скорочення плинності кадрів та підвищення рівня продуктивності праці.

Завдання 3.2.17. З робіть пояснення до рис. Крива Лоренца Коментар до завдання

Для визначення нерівномірності розподілу доходів ви­користовується крива Лоренца (за ім’ям американського економіста Макса Лоренца (1876—1959 pp.).

Як показано на рисунку, теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходів характеризує бісектриса (лінія ОА). Вона ілюструє ситуацію абсолютної рівності у розподілі доходів, коли 20 % сімей володіють 20 % сукуп­них доходів суспільства, 40 % сімей - 40 % доходів і т. д.

Крива ОСА (лук Лоренца) показує стан фактичного розподілу доходів, тобто реальний пайовий розподіл сімей між сукупними доходами всього суспільства. Чим дужче “натягнутий” лук Лоренца, тим більша ступінь нерівності доходів. Якби фактичний розподіл доходів у суспільстві був абсолютно рівним, то бісектриса та крива Лоренца збіглися б між собою й розрив би зник.

Пряма ОВ відбиває ситуацію абсолютної нерівності у розподілі доходів, коли 1 % сімей отримує 100 % усіх доходів, а решта немає нічого. У цьому випадку крива Лоренца ОСА збігатиметься з осями координат й утворить трикутник із вершиною в точці В. Трикутник, створений бісектрисою та осями координат, характеризує крайній ступінь нерівності в розподілі доходів.

Отже, крива Лоренца дає підстави для висновків про ступінь розриву між фактичним розподілом доходів і станом рівності. Поглиблення нерівномірності в розподілі доходів графічно виражається зміною конфігурації кривої Лоренца у бік збільшення її увігнутості відносно лінії абсолютної рівності (бісектриси ОА).

Завдання 3.2.18.

З робіть пояснення до рис. Класична схема ділового циклу

Коментар до завдання

У сучасній теорії економічних циклів виділяють дво- і чотирифазові моделі економічного циклу.

К. Маркс був одним із перших економістів, який виділив у циклі чотири фази, які послідовно змінюють одна одну: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Таблиця

Ознаки фаз ділового циклу

Назва фаз ділового циклу	Ознаки фаз ділового циклу
Криза	Перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту на них; значне скорочення обсягів виробництва; падіння цін; дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів; біржовий крах і банкрутство підприємців; зростання безробіття; зниження рівня заробітної плати; спад рівня прибутку; масове знищення товарів, устаткування тощо; дезорганізація кредитної системи.
Депресія	Застій виробництва; низький рівень цін; незначний обсяг торгівлі; невисока ставка позичкового відсотка; ліквідація товарного надлишку.
Пожвавлення	Розширення обсягів виробництва до масштабів докри- зового рівня; зростання цін; підвищення прибутку; зростання зайнятості; пожвавлення торгівлі; посилення оптимістичних очікувань (сподівань).
Піднесення	Перевищення максимального обсягу виробництва до- кризового рівня; швидке зростання зайнятості; підвищення заробітної плати й інших видів доходів; кредитна експансія; штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням купити більше товарів за нижчими цінами; розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.