Зміна індексу цін, %.

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (ІР < 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (Ір > 1), то відбувається дефлювання - коригування номінального ВВП у бік зменшення.

Завдання 3.2.10. Зробіть пояснення до рис. Інфляційна спіраль

Коментар до завдання

В економіці, близькій до повної зайнятості, ріст сукупного попиту(AD1 → AD2) , викликаний збільшенням пропозиції грошей не тільки збільшить на якийсь час обсяг випуску, але за певних обставин може призвести до інфляції попиту, рівень цін підніметься до Р2.

На цьому фоні в умовах майже повного використання наявних ресурсів ціни на них почнуть рости, що збільшить витрати і викличе зниження сукупної пропозиції (зсув кривої AS від AS1 до AS2).

Рух уздовж кривої AD2 від точки B до точки С відбиває інфляцію витрат, рівень цін росте до P3, а рівень випуску повертається до вихідного стану (рух уздовж AD2 означає також падіння розміру сукупного попиту на фоні росту цін).

Повторення спроб монетарного впливу на сукупний попит призведе до аналогічного результату і ще більше підніме рівень цін.

Довгострокова стійка рівновага встановиться на рівні потенціалу Y*.

Завдання 3.2.11. Зробіть пояснення до рис. Схильність до споживання та Схильність до заощадження

Рис. Схильність до споживання

Рис. Схильність до заощадження

Схильність до споживання характери­зує, як відноситься зміна споживання до зміни до­ходу. Поняття вироблено Дж. М. Кейнсом. Споживання складає ту частину доходу, яка призначена для придбання споживчих товарів і по­слуг і в масштабі суспіль­ства являє суму спожи­вання всіх економічних суб'єктів. Для кожного споживача споживання залежить від рівня його доходу, від типу суспільства, в якому він живе, від його життєвих звичок та інших факторів. Але чим вищий дохід, тим більшим може бути споживання.

В загальному вигляді споживання є функція доходу: C = f (Y),

де С - споживання, Y - дохід, f - форма функції. Споживання розглядається як функція тільки доходу. Кожній величині Y на графіку відповідає величина С. Співвідно­шення С:Y знижується:

C1 /Y1 = 100:100 = 1; C2 / Y2 = 175:200 = 0,875;

С3 / Y3 = 245:300 – 0, 816; C4:Y4 = 0,75 і т.п.

Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо дохід зростає, то споживання збільшується, але не в тій самій пропорції, що й дохід. Частина доходу зберігається. Відношення С : Y називається середньою схильністю до споживання (АРС ). На графіку показане відношення приросту споживання до приросту доходу ΔС : ΔY = МРС, яке визначає граничну схильність до споживання МРС. Математично МРС являє собою нахил кривої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в межах 0<MPC< 1.

Схильність до заощад­ження характеризує зміну за­ощадження до зміни доходу.

Заощадження S =Y-С, де S - заощадження, Y - дохід, С - споживання. Оскільки споживання розглядається як функція лише доходу С = f(Y), то S = Y- f(Y). Середня схильність до зао­щадження APS=S :Y. Гранична схильність до зао­щадження MPS=ΔS:ΔY. Математично MPS являє собою нахил кривої заощаджень. Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням до­ходу більш високими темпами. Споживання плюс заощадження до­рівнює доходу: С + S = Y. Середня схильність до споживання АРС плюс середня схильність до заощадження APS рівна одиниці: АРС + APS = 1, чи (C : Y) + (S : Y) =1. Приріст споживання плюс приріст заощадження складає приріст доходу: ΔС + ΔS =ΔY. Гранична схильність до споживання МРС плюс гранична схильність до зао­щадження MPS дорівнює одиниці: MPC + MPS = 1, або ΔC:ΔY + ΔS:ΔY =1