Завдання 3.2.4. Зробіть пояснення до рис. Модель кругообігу для відкритої економіки

Коментар до завдання

Відкрита економіка - це економічна система, яка пов'язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій. До моделі введено сектор закордон (усі іноземні господарюючі суб’єкти і державні інститути, які взаємодіють з господарюючими суб’єктами даної країни через обмін товарами, послугами, національними валютами і т.п.). В моделі зображено тільки грошові потоки (а не реальні).

Експорт (X) як потік грошових платежів, а не товарів і послуг, зображено стрілкою, що направлена всередину системи, на внутрішні ринки продуктів. Платежі по імпорту (М) зображено стрілкою, що направлена із внутрішньої національної економіки за кордон. Імпортні товари і послуги купуються як домогосподарствами, так і фірмами та об'єктами державного сектора економіки. Проте з метою спрощення на рисунку зображено лише одну, найбільшу за обсягом категорію імпорту - імпорт споживчих товарів.

Різниця між величиною грошових надходжень від експорту і величиною грошових платежів по імпорту називається чистим експортом (NX)

NX = X - M.

Якщо експорт не покриває імпорту (Х<М, NX<0), то різниця має бути оплачена або шляхом позички в іноземних фінансових посередників, або шляхом продажу реальних і фінансових активів іноземцям. Такі операції, що призводять до чистого притоку капіталу, на рисунку зображено як потік, спрямований до внутрішніх фінансових ринків. Цей потік у підручниках, навчальних посібниках ще називають притоком фінансових ресурсів, оскільки мова йде про грошові потоки, а не потоки капітального обладнання. Проте загальноприйнятим є термін “притік капіталу”.

Якщо ж експорт перевищує імпорт (Х>М, NX>0), то є відтік капіталу - ситуація, коли економічна система надає позички іноземцям або купує іноземні фінансові та реальні активи.

Завдання 3.2.5. Зробіть пояснення до рис. Крива сукупного попиту

Коментар до завдання

Сукупний попит “Aggregate demand” (AD) - це загаль­ний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економіч­ні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін.

Сукупний попит є сумою запланованих витрат еко­номічних агентів:

- витрат домогосподарств на споживання (С);

- видатків підприємницького сектора на інвестиції (І);

- видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

- перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і по­ слуги (експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) - чистого експорту країни (NX):

AD = C + I + G + NX.

Сукупний попит домогосподарств, фірм та уряду країни складається з попиту на вітчизняні й імпортні товари та по­слуги для задоволення власних потреб. Зовнішній попит на вітчизняні товари й послуги з боку іноземців (X) можна уя­вити як додатковий внутрішній попит на товари вітчизня­ного виробництва, але не для задоволення власних потреб, а з метою продажу іноземцям. Отже, сукупний попит на това­ри та послуги є сумою внутрішнього та зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Він дорівнює сукупному до­ходу економічних агентів країни і може бути представлений як сума запланованих ними видатків на вітчизняні товари та послуги для забезпечення власних потреб та експорту.

Оскільки сукупний попит має грошову форму, тому зв'язок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обу­мовлений, насамперед, загальними умовами грошового обігу.

Чим більше грошей знаходиться в розпорядженні еконо­мічних агентів, тим більше товарів та послуг можуть вони купувати один в одного при кожному можливому рівні цін. Відповідно, чим більше угод протягом періоду здійснюється за допомогою грошей, тим нижча швидкість обігу грошей і більший сукупний попит при кожному можливому рівні цін. Звичайно в кількісній теорії грошей швидкість обігу грошей вважається постійною. Крива сукупного попиту будується для даного обсягу пропозиції грошей в економіці, який вважається незмінним.

При незмінній пропозиції і постійній швидкості обер­тання грошей величина сукупного попиту змінюється обер­нено рівню цін. При вищому рівні цін фірми та домогосподарства можуть придбати менше товарів і послуг, оскільки їхній номінальний сукупний доход залишатиметься постій­ним. На графіку сукупного попиту зміна рівня цін проявляється у переході економіки до нової точки рівнова­ги на кривій сукупного попиту. Вищому рівню цін Р, відповідає менший обсяг сукупного попиту Y1 внаслідок чого рівноважні умови сукупного попиту на кривій AD пе­ресуваються з точки А в точку В.

В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукуп­ного попиту пояснюється впливом так званих цінових фак­торів: а) ефектом процентної ставки; б) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства); в) ефектом імпорт­них закупівель.

Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимага­ють більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процент­них ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.

Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксовани­ми доходами (наприклад, облігацій). Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спро­можність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних гро­шових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатст­во, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає. Усвідомивши, що їхнє багатство зменши­лось, люди починають більше заощаджувати і менше ви­трачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.

Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутріш­ніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній по­пит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит, таким чи­ном, скорочуються.