Завдання 3.1.2. Зробіть пояснення до рис. Бюджетне обмеження

Коментар до завдання

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи. На першому етапі необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає (моделі: крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення).

На другому етапі необхідно формалізувати, що може споживач, тобто що він може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага. Доход споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача вводяться наступні обмеження: весь доход споживач витрачає тільки на придбання товарів Х та Y; споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження; споживач не надає та не бере кредити.

У цьому випадку дохід споживача дорівнюватиме всім його витратам. Тоді бюджетне обмеження буде мати вигляд:

Px  X + Py  Y = I,

де Px і Py - ціни відповідних товарів.

Лінія, що її описує це рівняння, називається лінією бюджетного обмеження, або бюджетною лінією.

Бюджетна лінія – геометричне місце точок, які характеризують усі такі набори товарів X та Y, на придбання яких за цінами Px та PY споживач повністю витрачає свій доход. Точки перетину N та M лінії бюджетного обмеження відповідно з осями координат X та Y показують максимальну кількість товарів Xmax та Ymax, які споживач міг би придбати, повністю витративши свій дохід тільки на товар X або тільки на товар Y. Лінія бюджетного обмеження має від’ємний нахил до горизонтальної осі, тому збільшення купівлі одного блага можливе тільки за рахунок зменшення купівлі іншого. Наборам товарів, які доступні споживачеві, відповідають точки на сторонах і всередині трикутника MON, що обмежується осями координат і бюджетною лінією.

Завдання 3.1.3. Зробіть пояснення до рис. Перший закон Госсена

Коментар до завдання

Госсен Г.Г. (1810-1858), німецький учений. У своїй праці “Закони людських відносин” (1854) виклав загальну (не тільки економічну) теорію людської діяльності, сформулював декілька законів, які названі дослідниками першим і другим законами Госсена.

Перший закон Госсена – закон насичення потреб . У ньому сказано: із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність падає, а по мірі збільшення кількості товару його корисність убуває. Перехід до насиченості відбувається зазвичай не зразу, а поступово, ніби по сходинках.

На рисунку відображені спадні ступені корисності. Корисність блага з кожною наступною одиницею спадає. Спадання граничної корисності виражає “сходинку” рівнів корисності. Якщо продовжити спадаючу “сходинку”, можна припустити, що точка насиченості корисності досягатиметься при споживанні десятого блага (на десятій “сходинці”).

Практичне значення першого закону Госсена полягає в тому, що він відбиває зв’язок між зниженням граничної корисності і падінням попиту (зниженням кривої попиту). Крива попиту може бути виведена як похідна від кривої граничної корисності.