Примітки

1. Поручник А. М. Національний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі: Монографія. – К. : КНЕУ, 2008. – 352 с.

2. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. / За заг. ред. Д. Г. Лук'яненка, А. М. Поручника. - К.: КНЕУ,2006. - Т. 1. - 816 с; Т. 2. - 592 с.; Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. HAH України В. М. Гейця, акад.HAH України В. IL Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка. — К.: Фенікс, 2007; Економічні проблеми XXI століття: міжнародний та український виміри / За ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельева. - К.: Знання, 2007. - 595 с.

Локомотивом техноглобалізму є США, Японія та Німеччина. Ці країни з максимальною ефективністю змогли поєднати процеси науково-технологічного й економічного розвитку. Їхні ідеологи вважають, що національні інтереси інших країн не відіграють якої-небудь суттєвої ролі у цьому процесі, їх науково-технічна політика має підлаштовуватися під глобальну стратегію формування наднаціональних центрів з розробки, впровадження та застосування результатів НТР. Дана стратегія передбачає наділення кожної держави певною часткою глобальних науково-технічних здобутків, а це загрожує поглибленням технологічного розриву між країнами, котрий уповільнює розвиток тих з них, які не залучені до процесу розробки ключових інновацій та їх комерціалізації, у число яких уже сьогодні потрапила Україна.

Крім того, техноглобалізм використовується як важіль передиспозиції великими монополіями своїх виробництв у світовому економічному просторі. Екологічно чисті і безпечні види промислового виробництва, наукомісткі та інформаційно насичені розміщуються у розвинутих країнах світу, а енергомісткі, екологічно шкідливі та трудомісткі галузі або їх ланки чи навіть окремі підрозділи - переносяться у менш розвинуті країни. Такі галузі, як правило, швидко вичерпують природні ресурси країн базування.

Збільшення технологічного розриву має своїм наслідком також поляризацію доходів населення в різних регіонах світу, що, у свою чергу, є фактором посилення соціальної напруженості і соціальних проблем людства.

Негативним виявом техноглобалізму є дегуманізація суспільства, формування глобального технократичного суспільства, в якому абсолютизується принцип техніцизму, перебільшується роль техніки в житті людини, вихолощується духовний елемент з її життя.

Географічне розширення меж використання сучасних малолюдних технологій призводить до витіснення зі сфери зайнятості численної маси працівників (особливо у слаборозвинутих країнах), які мало пристосовані до прогресу техніки й постійних змін в умовах праці і приречені на безробіття.

Розділ 3

3.1. ЗАВДАННЯ ТА КОМЕНТАР

ДО ГРАФІЧНИХ МІКРОЕКОНОМІЧНИХ

Моделей

3.2. ЗАВДАННЯ ТА КОМЕНТАР

ДО ГРАФІЧНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ

МОДЕЛЕЙ

3.1. Завдання та коментар до графічних мікроекономічних моделей

Завдання 3.1.1.

З робіть пояснення до рис. Крива байдужості

Коментар до завдання

Для моделювання початкового етапу процесу прийняття рішення споживачем необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає. Для цього вводиться поняття корисності (U – utility). Корисність – суб’єктивне ставлення людей до товару, набору споживаних товарів (благ). Відомі два підходи до вимірювання корисності – кількісний та порядковий.

Графічно система переваг споживача зображається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані англійським економістом Ф. Еджуортом у 1881 р. Розробкою кривих байдужості займалося багато вчених: В. Парето, Є. Слуцький, Р. Аллен, Д. Хікс.

Споживач може обирати різні товари в свій кошик (наприклад, Y та X ), але він буде прагнути, щоб їх сукупна корисність була однаковою. Тоді можна уявити різні варіанти його поведінки (див.табл.).

Таблиця.

Кошик	Товар Y (Qy)	Товар X (Qx)
A	4	7
B	5	5
C	6	4
D	8	3

Наприклад, варіант А – 4y і 7x, варіант В – 5y і 5x, варіант С – 6y і 4x, варіант D – 8y i 3x. За такими даними можна побудувати графік, на якому отримаємо криву, що має назву кривої байдужості.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

На кривій байдужості виділено чотири рівнозначні комбінації двох товарів (X і Y)в точках А, В, С, D. Ці комбінації дають споживачу однаковий рівень задоволення.