Примітки

1. Гальчинський А. С., Єщенко П.С. Економічна теорія: Підручник. - К. : Вища шк.,2007. – С. 474.

2. Невід’ємною складовою світової валютної системи є міжнародний валютний ринок, який є складовою фінансового ринку. Включає в себе і міжнародні ринки капіталів та міжнародні ринки боргових зобов’язань. Валютні ринки – це специфічна сфера економічних відносин, пов’язаних зі здійсненням таких операцій, як купівля, продаж, обмін іноземної валюти та платіжних документів в іноземних валютах (чеки, векселі, телеграфні та поштові перекази, акредитиви тощо. Першим валютним ринком був ринок золота як грошового товару, де воно продавалось на основі ціни, визначеної міжнародним договором. На початок 2000 р. щоденний обсяг угод з валютою у світі становив понад 1трлн 500 млрд дол.

Суб’єкти світового валютного ринку: державні одиниці; фінансові інститути; промислово-торговельні фірми; міжнародні фірми; центральні банки країн; великі транснаціональні комерційні банки; валютні біржі, біржі золота; брокерські організації; фізичні особи тощо.

3. Міжнародний валютний фонд (МВФ) - міжнародна інституція, що займається забезпеченням порядку у міжнародній валютній системі. Почав функціонувати з 1945 р. Україна членом МВФ є з 1992 р.

Світовий банк — міжнародна інституція, створена з метою сприяння загальному економічному розвиткові бідніших країн світу.

Міжнародний банк реконструкції тарозвитку (МББР) — входить до структури Світового банку. Основна мета МББР — сприяння країнам-членам у розвитку їх економік через надання довгострокових позичок і кредитів, націлених на реалізацію програм, що сприяють структурній перебудові країн-позичальниць, а також сприяння розвитку міжнародної торгівлі та підтримці платіжних балансів.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створено у 1990 р. Його метою є сприяння ринковим реформам у країніх Центральної та Східної Європи.

83. Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв’язання

Глобальні проблеми – це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу [1, c.485].

За походженням, характером і способом розв’язання глобальні проблеми класифікуються на декілька видів.

Таблиця

Класифікація глобальних проблем [2, c.512-517]

Види глобальних проблем	Глобальні проблеми
Проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства [3, c.439-440]	Надійне забезпечення людства сировиною, енергією, Продовольством. Раціональне природокористування і збереження навколишнього середовища. Раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору. Утилізація відходів життєдіяльності.
Проблеми у сфері суспільних взаємовідносин [4]	Відвернення світової термоядерної війни і забезпечення Стабільного миру. Подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу. Попередження локальних, регіональних та міжнародних Конфліктів. Ліквідація наслідків світових та локальних криз. Роззброєння і конверсія військового виробництва.
Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього [5]	Пристосування людини до умов природного і соціального Середовища, що змінюється під впливом НТР. Подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних, онкологічних, СНІДу, наркоманії). Культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних Інститутів, нестабільності сім’ї та послаблення зв’язку поколінь. Боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, Тероризмом. Проблеми демократизації та охорони прав людини.

Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони суттєво впливають на структуру і темпи суспільного відтворення, на динаміку економічних процесів, спричиняють пошуки ефективних форм та методів управління.

Необхідність пошуку шляхів розв’язання глобальних проблем людства породжена тими реальними загрозами, які виникли перед світовим співтоваристом.

Шляхи розв’язання глобальних проблем першої групи:

- швидкий розвиток і використання основних видів відновлюваної енергії (сонячної, вітрової, океанічної та гідроенергії річок);

- структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії;

- розробка усіма країнами світу сукупності конкретних заходів дотримання екологічних стандартів (чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності енергетичних систем);

- розширення у країнах, що розвиваються, власного сировинно-переробного виробництва;

- припинення вирубування лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального лісокористування;

- формування екологічного світогляду;

- комплексна розробка законодавства про охорону довкілля, в т.ч. про відходи, проведення науково-дослідних робіт у цій сфері, поширення передового досвіду щодо збереження природного середовища, а також підписання договорів та угод, спрямованих на розв’язання зазначених проблем;

- економія енергетичних та матеріальних ресурсів.

Шляхи розв’язання глобальних проблем другої групи: демілітаризація економіки країн світу (роззброєння і ліквідація військових галузей виробництва); конверсія військово-промислового комплексу; ядерне роззброєння, суттєве зменшення військових витрат, подолання міжнаціональних та внутрішньонаціональних воєнних конфліктів.

Шляхи розв’язання глобальних проблем третьої групи: ліквідація зубожіння, голоду, хвороб, безробіття, неграмотності.

Магістральним шляхом подолання глобальних проблем світового господарства є міжнародне співробітництво між країнами світового співтовариства на основі нових підходів і практичних заходів, які враховували б цілісність світу, в якому розвивається сучасна цивілізація.