Примітки

1. Засновником класичної політичної економії вважається англійський дослідник Вільям Петті (1623-1687). Його економічні погляди викладені у працях: “Трактат про податки і збори” (1662), “Політична арифметика” (1662), “Дещо про гроші” (1682) та ін. Наукові пошуки привели Петті до розуміння, що багатство створюється працею в матеріальному виробництві, а торгівля тільки розподіляє його. Вперше проголосив джерелом багатства працю і землю, що стало йрічарда кантільйона (ого історичною заслугою. Всьому світу відома його знаменита фраза: “Праця – батько та найактивніший чинник багатства, а земля – його мати”. Досліджуючи матеріальне виробництво, першим у Європі сформулював основні положення трудової теорії вартості. Основним джерелом вартості (багатства) він визнавав працю.

Родоначальником класичної політичної економії у Франції став П’єр Лепезан де Буагільбер (1646-1714).

Великою заслугою Річарда Кантільйона (1680-1734) стало те, що він вперше розглядав суть підприємництва як господарської діяльності, спрямованої на одержання доходу. Підприємець – є головним рушієм економіки.

7. Економічне вчення фізіократів

Фізіократи – невелика група французьких економістів-теоретиків другої половини ХVIII ст., які вперше в історії економічної думки об’єдналися в наукову школу [1]. Засновником школи фізіократів був Ф. Кене (1694 – 1774 рр.) [2].

Економічна школа фізіократів генетично належить до класичної політичної економії. Її роль полягає в наступному: 1) вона піддала ніщівній критиці меркантилізм, принципи якого у Франції мали велике практичне застосування; 2) перенесла центр ваги теоретичних досліджень зі сфери обігу до сфери виробництва; 3) вперше дала аналіз капіталу, чистого продукту і розподілу доходу; 4) поставила проблему продуктивноїі непродуктивної праці; 5) започаткувала теорію відтворення і теорію корисності; 6) економічна таблиця Ф.Кене - перша спро­ба макроекономічного аналізу; відновлення має всі передумови свого здійснення: фермери ма­ють виробничі ресурси, безплідний клас - сировину та продовольс­тво; таблиця Кене репрезентує закономірності міжгалузевого зв’язку і несе відбиток своєї доби; фізіократи показали міжгалузеві зв’язки землеробства та промисловості. Наявність класів у суспільстві - все той же природний поря­док.

Заслуга школи фізіократів у то­му, що вона висвітлила закономірності існування класів, довела, що особистий інтерес виходить з того, що йому найбільш вигідно, але це не суперечить інтересам загальним, що в конкуренції наро­джується рівноважна ціна; запропонувала першу класифікацію до­ходів та законів їх розподілу. В економічну політику ввійшла ви­мога свободи праці, свободи торгівлі загалом і зовнішньої зокрема, було визначено, що роль держави - в обмеженні торгівлі; доведе­но переваги прямих податків перед непрямими.

Примітки

1. Фізіократія (від фр. фізіс – природа, кратос – влада). Фізіократія - це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фі­зіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Сутність порядку така, що особистий інтерес одного ніколи не може бути відокремлений від інтересу всіх (усі - діти Божі), і це може бути реалізоване за пану­вання свободи (люди вільні істоти). Завдан­ня уряду, монарха полягає в тому, щоб усувати штучні перепони, забезпечити охорону власності і свободи, карати тих, хто робить на них замах, і наставляти в законах природного порядку, ви­ховувати, освічувати, формувати потрібні якості в людині. Повага до власності і влади - очевидні засади природного порядку, а це - найважливіший елемент вільної підприємницької діяльності, ринкової економіки.

2. Найбільш значущими працями Ф.Кене є: “Економічна таблиця”, “Загальні принципи економічної політики держави”, “Про торгівлю”, “Аналіз економічної таблиці”, “Зауваження відносно грошового процента”.