3. Сертифікація систем управління якістю

Щороку до світі стрімко збільшується кількість підприємств, які вдало здійснюють сертифікацію своїх систем якості щодо відповідності стандартамИСО серії 9000. Цьому сприяють внутрішні причини, що прискорюють впровадження і сертифікацію даних систем. До до їх числа можна віднести необхідності покращення якості виконуваних робіт, продукції і на мінімізацію витрат виробництва. Вимоги замовника й необхідність підвищення їх конкурентоздатності своєї продукції тиснуть саме на це з поза. На заході до зовнішніх причин відносять і поширену практику оцінки системи якості у процесі здійснення процедури обов'язкової сертифікації продукції.

У нашій країні сертифікація системи якості щодо відповідності стандартамИСО серії 9000 досі проводилася на добровільній основі. Вітчизняні організації, здійснюють сертифікацію систем якості, не визнані там. Тому російські підприємства, які хочуть мати на відповідний рівень документа сертифікацію своєї системи якості, звертаються до закордонним фірмам, працюють у цій галузі.

Виконання останнього вимоги створить необхідні умови визнання вітчизняних сертифікатів на системи якості там, обумовить можливість входження російських систем сертифікації в міжнародні спілки й угоди, що у своє чергу прискорить процес міжнародної інтеграції у цій галузі.

До складу Системи сертифікації ГОСТ Р включений Регістр систем якості, обслуговуючий як добровільну, і обов'язкову сертифікацію систем якості. ГОСТ Р має статус як національної системи сертифікації, а й визнана там.

Процес проведення сертифікації системи якості (по ГОСТ Р 40.003-96) складається з трьох етапів:

заочна (попередня) оцінка системи якості;

остаточна оцінка та перевірка системи якості;

здійснення інспекційного контролю над сертифікованої системою якості.

Концепція сертифікації систем якості полягає в ідеї узгодження вимог вітчизняних систем із зарубіжними системами сертифікації. Це дозволить виключити необхідність повторних сертифікацій систем якості шляхом взаємного визнання результатів сертифікації.

Сертифікація є складовою загального управління, сприяє розв'язання проблеми безпеки, здійснюючи глобальний контроль та розвитку конкурентного середовища, не допускає реалізацію над ринком небезпечних товарів та послуг.

Економічні оцінки роботи з сертифікації. Сьогодні держава контролює не весь набір показників якості продукції. У його уваги залишилося лише показники безпеки, тобто. саме ті показники, що випали із зони безпосередніх інтересів продавця та часом виявляються не так на місці під час виборів продукції споживачем.

Отже, держава, запровадивши законодавчим шляхом обов'язкову сертифікацію, спробувало виступити на ролі посередника у питаннях забезпечення безпеки і забезпечення якості продукції та послуг.

У забезпеченні якості продукції основні витрати виготовлювача скеровуються в досягнення товарних характеристик. Недоліки забезпечення безпеки продукції виробник прагне скоротити до мінімуму. Споживач у своїй переважну більшість також хоче оплачувати витрати, пов'язані, наприклад, із наступним утилізацією із єдиною метою охорони навколишнього середовища. Тому держава й запровадило тарифи послуги по обов'язкової сертифікації. Такий їхній підхід дозволив знайти компромісне рішення, що задовольнить всіх учасників діяльності з обов'язкової сертифікації.

4.Акридитиція органів сертифікації

Порядок проведення акредитації, здійснюваної Національним органом з акредитації, має передбачати:

подання заявки органом з оцінювання відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери дії;

призначення групи аудиторів з акредитації;

складання робіт з акредитації та інформування про це заявника;

проведення аналізу поданої інформації та документації;

проведення перевірки заявника на місці;

аналіз зібраних матеріалів і складання акту перевірки з рекомендаціями щодо акредитації або про відмову в акредитації.

Акредитація органу із сертифікації є офіційним визнанням його правомірності проводити сертифікацію продукції або систем якості на відповідність вимогам нормативних документів.

При поданні заявки до Національного органу з акредитації організація-заявник додає такі документи:

проект положення про орган із сертифікації продукції (системи якості);

проект положення про порядок сертифікації продукції (системи якості);

керівництво з якості;

копію наказу керівника організації-заявника про створення на її базі органу із сертифікації (за необхідності).

Випробувальна лабораторія до заявки додає такі документи:

проект положення про акредитовану випробувальну лабораторію;

керівництво з якості випробувальної лабораторії;

паспорт випробувальної лабораторії;

заповнену опитувальну анкету;

проект сфери акредитації випробувальної лабораторії.

Національний орган з акредитації реєструє заявку, призначає групу аудиторів з акредитації, яка складає програму робіт й інформує про це заявника. Після цього вона здійснює аналіз поданої інформації і документації та проводить перевірку заявника на місці. Аудитори здійснюють аналіз зібраних матеріалів і складають акт перевірки з рекомендаціями щодо акредитації або про відмову в ній.

Рішення про акредитацію органів із сертифікації чи випробувальної лабораторії приймає керівник Національного органу з акредитації. При позитивному рішенні органу із сертифікації (випробувальній лабораторії) видається атестат про акредитацію встановленого зразка, який має термін дії до трьох років, та надається право використання національного знаку з акредитації. Національний знак з акредитації — знак, який засвідчує, що організація, яка використовує його, акредитована Національним органом з акредитації. Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

У разі відмови в акредитації заявникові надсилається повідомлення в письмовій формі, в якому вказуються підстави такої відмови.

Акредитований орган із сертифікації (випробувальна лабораторія) може розширити сферу своєї акредитації, для чого необхідно подати заявку і всі необхідні відомості про додаткову сферу акредитації.

За 6 місяців до закінчення терміну дії атестата акредитації орган із сертифікації (випробувальна лабораторія), що мають намір продовжити дію акредитації, подають нову заявку. Порядок нової акредитації встановлюється залежно від результатів інспекційного контролю, і вона може проводитися за повною або скороченою програмою.

Національний орган з акредитації періодично здійснює перевірку (інспекційний контроль) акредитованих органів із сертифікації (випробувальних лабораторій). Порядок проведення таких перевірок визначається під час акредитації.

Стосовно випробувальної лабораторії інспекційний контроль здійснюється шляхом:

періодичних перевірок діяльності лабораторій;

присутності в акредитованій лабораторії представників, призначених Національним органом акредитації;

подання лабораторією регулярної інформації щодо якості здійснюваних випробувань, порівняльних випробувань (якщо вони проводяться), результатів періодичних власних внутрішніх перевірок системи забезпечення якості випробувань та щодо претензій клієнтів лабораторії тощо;

збирання та аналізу інформації від організацій, що здійснюють громадський та державний контроль за якістю продукції;

будь-яких інших дій контрольного характеру, які можуть гарантувати, що лабораторія протягом часу дії атестата акредитації постійно забезпечує відповідність вимогам, пред´явленим до неї під час акредитації.

У разі виявлення порушень законодавства у сфері акредитації він приймає рішення про тимчасове зупинення дії або визнання недійсним атестата про акредитацію.

Права акредитованої випробувальної лабораторії:

вказувати в рекламних матеріалах, в різних документах (у т. ч. в тих, які містять результати випробувань), що вона акредитована в системі акредитації;

разом з органом із сертифікації визначати певні терміни проведення випробувань продукції, що сертифікується;

встановлювати форму протоколу випробувань;

укладати з іншими лабораторіями субпідрядні договори на проведення конкретних випробувань за умови, що ці лабораторії акредитовані в системі акредитації на проведення цих самих випробувань.

Обсяг робіт за субпідрядами обумовлюється під час акредитації випробувальної лабораторії і має становити не більше 25 % від загального обсягу її робіт, а в документах, що містять результати випробувань, мають бути чітко виділені результати, отримані субпідрядником, при цьому лабораторія-замовник несе повну юридичну відповідальність за всі роботи, виконані субпідрядником у галузі акредитації.

Обов´язки акредитованої випробувальної лабораторії. Відповідно до статусу акредитації лабораторія зобов´язана:

підтримувати відповідність вимогам акредитації;

забезпечувати достовірність, об´єктивність і точність результатів випробувань, які вимагаються;

приймати на випробування з метою сертифікації тільки ті зразки продукції, які ідентифіковані на відповідність технічної документації на них;

заявляти про акредитацію тільки з тих випробувань, що входять до галузі акредитації;

вести облік усіх претензій за результатами випробувань, які заявляються;

інформувати органи, що доручили лабораторії проведення випробувань продукції, про результати випробувань;

не використовувати права акредитованої лабораторії після закінчення терміну дії атестата акредитації;

своєчасно сплачувати витрати, пов´язані з проведенням інспекційного контролю.

Щодо Національного органу з акредитації акредитована лабораторія зобов´язана:

забезпечити доступ до спостережень за виконанням робіт з випробувань, надавати можливість ознайомлення з результатами внутрішніх перевірок системи забезпечення якості випробувань або перевірок на якість проведення випробувань;

брати участь у проведенні робіт із зарубіжного або міжнародного визнання акредитованих лабораторій;

проводити випробування для перевірки технічної компетентності під час інспекційного контролю;

надавати в разі необхідності та за погодженням із замовником зразки продукції, що випробовуються, для проведення їх порівняльних випробувань в інших лабораторіях;

брати участь, в разі необхідності, у порівняльних випробуваннях;

погоджувати з Національним органом з акредитації зміни у статусі, а також сповіщати його про зміни у структурі, в технічній оснащеності, у стандартах та інших нормативних документах, що можуть вплинути на похибки, об´єктивність та достовірність результатів випробувань або на галузь діяльності лабораторії, що визначена при акредитації;

подавати звіти про власну діяльність.

Щодо заявника акредитована лабораторія зобов´язана:

надавати заявникові можливість спостереження за випробуваннями, що проводяться для нього;

дотримуватися встановлених або погоджених термінів проведення випробувань;

сповіщати заявника щодо наміру доручити проведення частини випробувань іншою акредитованою лабораторією та проводити їх тільки за його згодою;

забезпечувати конфіденційність інформації щодо результатів випробувань продукції.

Акредитація лабораторії може бути достроково зупинена або скасована в разі:

невідповідності лабораторії вимогам, що пред´являються до акредитованої випробувальної лабораторії;

самостійного рішення акредитованої випробувальної лабораторії щодо дострокового закінчення дії акредитації.

Лабораторія може протягом 15 днів опротестувати рішення з будь-яких питань акредитації в комісії з апеляції Національного органу з акредитації.

Особи, винні у порушенні законодавства України у сфері акредитації, несуть відповідальність згідно з законами України.