27. Погрешность, нагрузочная кривая, самоход, схемы включения однофазного и трехфазного счетчиков

Точность регистрации W_a определ. относит. погрешностью:

%

=f(%Р_н;±U_c;±f; гармон.составл.; tC;влажность;вибрация). Для счетчиков эл. эн. нормируется погрешность ,% для следующих условий: Р_ном, U_ном, f_ном, cos_н=0.85 (данные только для 1-й гармоники) – нормальные условия эксплуатации. Типовая кривая счетчика имеет 3 точки:

50

Ход кривой определяется след. физ. факторами: 1) для I-й зоны 20% - погрешность “-”, что определяется довольно сильным влиянием моментов трения; 2) область зоны 50% - характерна смена знака погрешности -  погрешности определ. действием неосновных моментов;  погрешности – определяется правильной пропорциональностью М_вр и М_пр. Кл. точности для счетчиков нормируется по макс. относит. погрешности; 3) точка 100%, в к-рой %=0%; в этой области также выполняется пропорциональность между М_вр и М_пр. Многочисленные статистич. исследования показывают, что за длительные промежутки времени погрешность при потреблении мощности =±10%_max. И установлена закономерность – чем больший период потребления, тем меньше погрешность. В настоящее время счетчики выпускают: - в 1-ф. исполнении марки СО (комм.-быт.), в основном, акт. энергии; - 3-ф. счетчики акт. и реакт. энергии. Например: СА3И (акт. эн., 3-ф., ИТН(ИТТ)). Для экономического стимулирования потребителя исп. многотарифные счетчики (суточные и сезонные). С точки зрения регистрации: механич., импульсные, цифровые, оптические. Столь широкое применение для учета эл. эн. именно этого ИМ обусловлено высокой стабильностью и надежностью в течение всего срока службы (20-40 лет).

51

29. Электронный счетчик электроэнергии.

Розглянемо узагальнену структурну схему електронного лічильника активної електроенергії (рис.2.5), який будується на основі електронного перетворювача потужності з наступним інтегруванням його вихідної величини. На схемі позначені: ППН – перетворювач потужності в напругу.

ПНЧ – перетворювач напруги в частоту, ЛІ – лічильник імпульсів, БЕР – блок електронних реле (оптопари), ЛЗ – лінія зв’язку, Г – генератор двополярних імпульсів, ШІМ – широтно-імпульсний модулятор, АІМ – амплітудно-імпульсний модулятор, БОС – блок осереднення. Робота ППН ґрунтується на методі подвійної модуляції імпульсних сигналів. Застосовується широтно-імпульсна та амплітудно-імпульсна модуляції – метод ШІМ-АІМ.

53

Генератор Г створює прямокутні двополюсні імпульси із сталими амплітудою А та періодом Т₀. Середня напруга на виході генератора дорівнює нулю. В блоці ШІМ під дією струму і змінюється тривалість вхідних імпульсів. Середнє за період Т₀ значення напруги на виході ШІМ буде U_ш=K_ш∙i∙А, де К_ш – коефіцієнт перетворення ШІМ. В блоці АІМ під дією напруги U змінюється амплітуда імпульсів А= К_а∙U, де К_а - коефіцієнт перетворювання АІМ. Середня за період Т₀ напруга на виході АІМ буде U_А=K_ш∙К_а∙i∙U, тобто пропорційною миттєвому значенню вимірюваної потужності. Напруга на виході БОС ,

де Т – період вимірюваних струму і та напруги U.

За допомогою ПНЧ напруга U_вих перетворюється в частоту імпульсів f, яка пропорційна активній потужності P. Вихідні імпульси ПНЧ підраховуються (інтегруються) лічильником імпульсів. Таким чином, покази лічильника пропорційні активній енергії .

54