Заняття з

Мета: осмислення власної системи цінно­стей кожним учасником групи, створення умов для розширення системи цінностей.

Вправа 1. «Не зіштовхнися!»

Вправа допомагає зняти напруження, виро­бити вільне, розкуте спілкування.

Група поділяється на дві команди, обидві підгрупи стають у потилицю один одному, три­маючись за плечі, і під музику починають рух «змійкою», причому одна підгрупа рухається по діагоналі кімнати, а інша — по її периметру. При цьому вони повинні намагатися уникнути зіткнення.

Вправа 2. Читання

Вправа змушує замислитися над проблема­ми життя, що учасники окреслюють у групі, зіставити рівні проблем різних учасників.

Учасникам пропонують згадати книгу, що колись справила на них враження, переказати її та визначити психологічний зміст основних епі­зодів, виявити цінності, що транслює книга, її основні персонажі.

Вправа 3. Духовний розвиток

У вправі учасники групи можуть простежити джерела розвитку своїх духовних цінностей.

Учасникам пропонують сісти зручніше, зро­бити кілька глибоких вдихів, розслабитися і

відновити в пам'яті найважливіші події свого духовного шляху. Звернувшись до історії життя, викликати в пам'яті ті важливі кроки і події, у яких знайшло вираження духовне життя, ви­значити найбільш значущі моменти духовного розвитку.

Це можуть бути як релігійні переживання, так і пов'язані з мистецтвом або іншими сфера­ми життя переживання з приводу деяких мо­ментів спілкування.

По закінченні вправи проводять її обгово­рення.

Вправа 4. Метафора

«Жила собі гусінь. Цілими днями повільно лазила вона по гілках дерева. Але якось зупи­нилася і почала робити кокон. Поступово вона обмотувала себе тонкими шовковими нитка­ми і незабаром сховалася усередині кокона. Там було м'яко, тепло і темно. Гусінь відчува­ла, що з нею щось відбувається. Минув час, і в коконі гусені стало тісно. Вона напружилася, кокон лопнув, і її осяяло яскраве сонячне світло. Навколо був дивовижний світ барв, звуків і відкритого простору. Спочатку ново­му метелику стало страшно — що він тепер робитиме без кокона, який зігрівав і захищав? Метелик поглянув вниз — під нею була вели­чезна галявина з квітами. Чарівне почуття сво­боди сповнило. Він розкрив великі різнобарвні крила і полетів. Так гусінь перетворилася на метелика».

Заняття 4

Мета: трансформація системи ціннісних орієнтації, розвиток духовних ціннісних орієн­тацій.

Вправа 1. Побажання

Вправа сприяє створенню емоційного пози­тивного тла, активізації учасників і налаштуван­ню на роботу.

Вправа 2. Розігрування притчі

Вправа допомагає усвідомити, що здатність жити «тут і тепер» полягає, по-перше, у здат­ності суб'єкта жити «сьогоденням», тобто пере­живати дійсний момент свого життя у всій його повноті, а не просто як фатальний наслідок ми­нулого або підготовку до майбутнього життя, по-друге, у здатності відчувати, сприймати нероз­ривне минуле, сьогодення і майбутнє, тобто ба­чити своє життя цілісної.

Притча «Три мудреці»

Три мудреці посперечалися про те, що важливі­ше для людини: їїминуле, сьогодення чи майбутнє. Один з них сказав: «Моє минуле робить мене тим, ким я є. Я вмію те, чого я навчився в минулому. Я вірю в себе, тому що мені добре давалися ті справи, за які я брався раніше. Мені подоба­ються люди, з якими мені було добре, або схожі на них. Я дивлюся на вас зараз, бачу ваші по­смішки і чекаю ваших заперечень, тому що ми сперечалися не один раз і я вже знаю, що ви не звикли погоджуватися з чимось без заперечень».

«З цим неможливо погодитися, — сказав інший. — Якби ти був правий, — людина, як павук, була б приречена сидіти в павутині своїх звичок. Людина творить майбутнє. Не важливо, що я вмію і знаю, зараз, — я вчитимуся того, що мені буде потрібно в майбутньому. Моє уявлен­ня про те, яким я хочу стати через два роки, ре­альніше, ніж мої спогади про те, яким я був два роки тому, адже мої дії залежать не від того, яким я був, а від того, яким я збираюся стати. Мені подобаються люди, не схожі на тих, кого я знав раніше. А розмовд з вами цікава не тому, що ми вже звикли сперечатися один з одним, а тому що я смакую захопливу боротьбу і несподівані повороти думки».

«Ви не згадали, — втрутився третій, — що минуле і майбутнє існує тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає. І незалежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, ви дієте тільки в сього­денні, бо лише тут можна щось змінювати у своє­му житті — ані минуле, ані майбутнє нам не підвладні. Тільки в сьогоденні можна бути щас­ливим: спогади про минуле щастя смутні, очі­кування майбутнього щастя тривожне! А коли я вступаю в суперечку, я маю враховувати те співвідношення сил і той візерунок аргументів, що склалися в цей момент».

І мудреці ще довго сперечалися...»

Учасникам пропонують розіграти притчу і продовжити суперечку.

Вправа 3. Рефлексія.