3.3. Майбутнє рекреаційної галузі туристичної індустрії (на прикладі Закарпаття).

Закарпатська область розташована на крайньому заході України і межує з Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією. Проте Закарпаття – це найунікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Закарпаття має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних регіонів держави (в Україні за туристичною привабливістю і престижністю відпочинку область поступається лише АР Крим). Найважливішою особливістю Закарпаття є те, що це найзахідніша область України й єдина серед областей держави, що межує одразу з чотирма країнами Центральної Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Сумарна протяжність державного кордону України в межах області становить 467,2 км, у тому числі: з Румунією – 203,9 км, Угорщиною – 133,1 км, Словаччиною – 97,6 км та Польщею – 32,6 км. Ця особливість перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних потоків із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту. У Закарпатській області перехрещуються 4 важливі міжнародні автотранспортні магістралі, що сполучають Європейський Союз з Україною, Росією, державами Центральної Азії. Магістралі, що розходяться з обласного центру, з'єднують його з Братіславою, Прагою, Будапештом, Києвом, Москвою.

З урахуванням наявних в Закарпатській області природного потенціалу, а також її історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку Карпатського краю.

Для розвитку Закарпатської області пріоритетним, на мій погляд, є освоєння його туристичного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна привести наступні основні аргументи:

- наявність необхідної природно-ресурсної бази (в області налічується понад 300 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів багато з них - унікальні)

- могутній потенціал для розвитку різних видів туризму (мальовничі ландшафти, рельєф Карпат);

- вигідне географічне положення (Закарпатська область знаходиться в центрі Європи);

- порівняно висока екологічна безпека регіону (порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а це дуже важливо для розвитку відпочинку і туризму);

- соціально-економічна специфіка гір

- економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.

Протягом останніх десяти років, в Закарпатській області сталися якісні позитивні зміни у розвитку об’єктів туристичної інфраструктури, через появу високоякісних готелів, санаторіїв. Інвестори на першому етапі становлення власних підприємств ставлять чітку економічну задачу – отримання максимального прибутку. Органи влади задачу – поповнення бюджетів. Але як показує аналіз, моніторинг економічної політики бажаний результат не досягається.

Але в той же час за останні 5 років ми втратили привабливість регіону в очах туристів з України та країн ближнього зарубіжжя. Львівська, Івано-Франківська області скориставшись потенціалом, через географічне розташування, завоювали вагому довіру туристів. За даними аналітиків ринку, маркетингова політика міста Львів, як туринської дестинації щороку стає надзвичайно привабливою, і туристичний бізнес України продаючи тур продукт Закарпаття розпочинає програму зі Львова тим, самим турист сплачує за одну ніч в готелі, за харчування та сувеніри в середньому 350 грн., на добу.

Природно-ресурсний потенціал Закарпаття створює всі можливості для ефективного розвитку туристично-рекреаційного комплексу, але існують чиннки, що гальмують розвиток туризму, зокрема:

• відсутність довгострокового бачення розвитку індустрії туризму Закарпаття;

• відсутності інтегрованої системи маркетингу території Закарпаття, як привабливого туринського напрямку;

• низький рівень якості інфраструктури, відсутність систем маркування;

• неефективне використання коштів на підтримку галузі туризму: участь у ярмарках, виставках, інформаційні тури організовують для начальників управлінь, а не для цільових продавців (тур операторів) що створюють тур продукт.

Першочерговими заходами для розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Закарпаття є:

• забезпечення загальнодержавної  підтримки туризму, залучення до його розвитку  як  державних,  так  і  підприємств  інших  форм власності, а також окремих громадян;

• формування нових економічних основ належної матеріально-технічної бази і розвинутої інфраструктури;

• децентралізація управління туристичною галуззю, роздержавлення, створення сучасних структур на принципах ринкового господарювання;

• забезпечення пріоритетності вітчизняного внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму на основі використання туристичних ресурсів, надбань національної історії та культури українського народу;

• розроблення державних стандартів основних форм туристичного обслуговування;

• сприяння духовному розвиткові населення,  зміцненню  його здоров'я,  формуванню  у  громадян   загальнолюдських   цінностей, екологічної культури.

Закарпаття через своє унікальне географічне та геополітичне положення і курортний потенціал, може стати лідером у карпатському регіоні. Настав час зробити рішучі кроки для ефективного впровадження туристичного бренду «Закарпаття» у структурі Карпат задля того, аби туристично-рекреаційна галузь нашого краю могла успішно конкурувати з Львівською та Івано-Франківською областями.

Саме ці області дедалі міцніше закріплюються у свідомості українського туриста як «справжні» власники «Карпат», незважаючи на те, що Закарпаттю є що запропонувати — бальнеологічні комплекси та рекреація, туристичні маршрути, унікальні природні та історичні пам’ятки, багатонаціональна культура і гастрономія, якою не можуть похизуватися жодна з сусідніх областей.

Минулими роками, розпорядженням керівника області домовлено про спільне використання бренду гори Говерли з Івано-Франківською областю та Закарпаття. Що на нашу думку неприпустиме, оскільки знижує привабливість Закарпаття.

Усім відоме прислів’я: «Краще один раз побачити ніж сто разів почути». Активна промо-кампанія Закарпаття, за допомогою засобів відео, в повній мірі розкриє переваги та позитивні сторони нашого регіону. Для цього слід виготовити відеопродукцію, яка викличе інтерес у людей поза межами області та матиме соціально-пропагандистську мету: спонукатиме місцеве населення бережніше ставитися до природного та історичного багатства області.

Нажаль, продукція яка виготовлялася до сих пір, не зачепила увагу реципієнтів, а отже не виконала своєї основної функції. Причиною цього, як ми вважаємо, стало використання застарілих методів подачі інформації, відео- та аудіо ряд який не відповідає вимогам сучасного глядача. Зазвичай ці ролики знімають весільні оператори на замовлення різних організацій.

Нажаль, продукція яка виготовлялася до сих пір, не зачепила увагу реципієнтів, а отже не виконала своєї основної функції. Причиною цього, як ми вважаємо, стало використання застарілих методів подачі інформації, відео- та аудіо ряд який не відповідає вимогам сучасного глядача. Зазвичай ці ролики знімають весільні оператори на замовлення різних організацій.

Вважаємо, що є ряд базових принад туристичної галузі, тобто «кити» на яких варто зосередити основну увагу – активний туризм, бальнеологічний туризм, гастрономічний та зелений туризм, подорожі культурними та історичними пам’ятками.

Враховуючи накопичений досвід провадження курортно-рекреаційної галузі в Закарпатському краї та окреслюючи шляхи його розвитку, можемо виокремити позитивні та негативні тенденції.

Позитивні:

- Закарпаття має унікальний природний, бальнеологічний потенціал;

- у напрямі розвитку рекреаційних територій розроблено перспективні науково-обґрунтовані концепції розвитку територій – «Синевирське озеро» та «Боржавські полонини» Міжгірського району; «Синяк» Мукачівського району; розроблена карта розміщення резервних інвестиційно привабливих територій для забудови туристично-рекреаційних комплексів в Ужгородському районі та затверджено генеральний план забудови курортної зони державного значення Шаян у Хустському районі;

- Закарпаття має багаті традиції у галузі раціонального природокористування та охорони природи.

Негативні:

- кризові явища в економіці України, краю, політична і фінансова нестабільність;

- недосконала державна політика в галузі курортної рекреації;

- слабо розвинена туристична інфраструктура;

- відсутність реклами за кордоном закарпатських курортів, природних та історичних пам’яток.

Отже, найближчим часом потрібно звернути увагу не на збільшення курортно-рекреаційних об’єктів і їх потужностей, а на налагодження конкурентноспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації відпочинкової інфраструктури та задоволення потреб населення в бальнеологічному лікуванні.

Висновок

Останніми роками в Україні прийнято низку державних рішень на зміцнення та розширення законодавчої бази з туризму. Туризм визнано одних з пріоритетних напрямків національної культури й економіки. І це повністю погоджується з світовими тенденціями, які свідчать, що туристична сфера буде індустрією ХХІ століття. Саме на структури Держкомтуризму України покладено організаторські та координуючі функції з виконання державних рішень у цій галузі, опрацювання концепцій її розвитку.

В період становлення ринкових відносин в Україні туризм як одна з найбільш перспективних та динамічних галузей світового господарства отримав усі умови для інтенсивного розвитку. Об’єктивним підґрунтям стало, з одного боку, відкриття тривалий час закритих державних кордонів, а з іншого - її величезний туристичний потенціал, що містить у собі неповторний комплекс туристично-рекреаційних ресурсів.

Першочерговим завданням є визначення ролі держави й її адміністративних органів та установ у розвитку туристичної діяльності, просуванні національного туристичного продукту.

Не заперечуючи важливості запровадження таких засобів організаційного регулювання туристичної сфери, як ліцензування та сертифікація, значну увагу яким надано безпосередньо в Законі України “Про туризм”, варто підкреслити, що їх перелік не повинен обмежуватися лише цим.

Самостійно вирішити проблему накопичення достатніх інвестиційних ресурсів окремі підприємства не спроможні, тому провідна роль у цьому процесі, безперечно, має належати державі. Втім очікуваних кроків з її боку практично не спостерігається: пільгових умов оподаткування та залучення іноземних інвестицій не створено, через дефіцит бюджетних коштів пряме фінансування та державне кредитування галузі майже відсутні.

Реальні перспективи залучення інвестицій у фінансування проектів розвитку підприємств української туристичної індустрії відкриває участь у спільних міжнародних програмах, що обіймають широкий комплекс проблем від навчання нетрадиційних видів туризму. Але в Україні необхідної державної підтримки в цьому питанні поки що немає.

Таким чином, значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов’язане із підвищенням його впливу на розвиток міжнародних зв’язків, пожвавлення економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень. За рахунок проведення послідовної економічної та культурної політики між різними народами світу туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення відносин між державами, дійовим фактором посилення престижу країни в світовому співтоваристві, ділових колах. Туризм позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час мандрівки.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання ресурсів. Зарубіжні туристи платять за туристичний продукт, не вивозячи його з України. Історико-культурний, природно-рекреаційний потенціал залишаються на місці.

Отже, соціальне значення туризму полягає в забезпеченні відновлення життєвих сил людини, раціонального використання вільного часу, підвищення освітнього рівня дітей, підлітків, студентів та інших груп населення.