2. Бібліографічний опис
Бібліографічний опис – це записана за певними правилами множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ.
Бібліографічні дані є конкретними відомостями про назву, автора твору, місце і рік видання та багато інших. Таким чином БО дає уявлення про зміст, вид читацьке призначення, актуальність документа, а також дає змогу його ідентифікувати – зіставити з іншими, відрізнити від інших.
Бібліографічний опис виконує певні функції:
Ідентифікаційна. Суть – опис дає змогу виявляти тотожність кількох копій документа, не маючи їх перед очима, відрізняти видання одне від одного.
Пошукова (евристична) – Суть – БО дає можливість розшукати потрібний документ.
Функція вибору. Суть – сукупність відомостей, наведений в БО, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати із запропонованих той, що відповідає потребам користувача.
Інформаційна. Суть – узагальнено знайомить з твором (у широкому розумінні), з його формальними ознаками, читацьким призначенням тощо.
Сигнальна. Суть – повідомляє про появу нового видання, про надходження книги до бібліотеки, книготорговельної мережі тощо.
Обліково-реєстраційна. Суть – БО дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і рівні тієї чи іншої установи.
Організаційна. Суть – формальні ознаки документів, наведені в БО, – основа для групування записів у конкретному пошуковому масиві.
Окремі БО можуть виконувати окремі функції або сукупність функцій, що залежить від поданих характеристик документа.
Вимоги до БО. БО повинен бути:
точним;
повним;
однотипним (стандартизованим);
стислим;
однозначним;
зрозумілим, чітким.
3. Індекс
Індекс – система умовних позначень (буквених, цифрових), які інформують про тематику документа, його належності до галузі знання.
Процес надання документам індексу – індексування. Суть – передавання змісту документів, а в разі потреби й деякі формальні ознаки короткими закодованими повідомленнями 9т.зв. пошуковими образами документів). Основа індексування інформаційно-пошукова мова.
Інформаційно-пошукова мова – це спеціалізована штучна мова, призначена для передавання змісту і формальних ознак документів, а також інформаційних запитів пошуку потрібних документів. ІПМ має абетку 9систему графічних знаків для запису слів і виразів), лексику (сукупність слів, якими користується мова), граматику (засоби і правила, якими користуються для побудови і поєднання слів).
Індекси є систематизації, предметизації, координатного індексування (далі з Бібліографознавства)
4. Аналітичний огляд
НАО – документ, який містить отриману шляхом аналізування, систематизації (потрібно систематизування – студенти повинні самі виправити) й узагальнення відомостей з першоджерел концентровану інформацію про попередній і сучасний стан чи тенденції розвитку проблеми, предмета.
Визначальною ознакою НАО є логічне узагальнення фактографічного змісту публікацій, теоретичних досліджень, концептуальних підходів вчених до розгляду відповідних питань і проблем шляхом аналізування первинної документної інформації, а також нове знання.
Науково-аналітичні огляди літератури – найскладніший, синтетичний вид інформації в галузі суспільних наук. Їх мета – узагальнити основні тенденції розвитку наукової думки в суспільних науках (стан дослідження корінних проблем тієї чи іншої галузі знань, наукові школи і теорії, погляди провідних представників суспільно-наукової думки і т.д.)
В АО кожне узагальнення, кожний висновок повинні бути обґрунтовані, а цього можна досягнути шляхом (в результаті) глибокої, серйозної аналітичної роботи упорядника, його творчого підходу до розгляду вихідних даних, які взяті з багатьох першоджерел.
АО – це не звичайна сума знань. Осмислюючи результати великої кількості досліджень і розробок, упорядник (укладач) огляду виконує творчу роботу. Тому якість огляду зумовлюється не тільки цінністю й корисністю узагальнених відомостей, але й глибиною їх опрацювання на основі точного логічного аналізу.
Оскільки в АО розглядаються документні джерела з багатьох публікацій, такий аналіз не може не бути порівняльним, зіставним.
Більше того, порівняння фактографічних даних, концептуальних підходів, теоретичних формулювань і конкретних оцінок, які формулюються авторами публікацій, які аналізуються, з певних питань і сюжетом об’єкта дослідження, повинен бути обов’язково. Таким чином, порівняльний аналіз – важливий засіб чи спосіб, на основі якого або з допомогою якого можна зробити адекватне узагальнення.
Під час підготовки оглядів слід дотримуватися таких основних положень:
В огляді мають відображатися всі погляди на питання, що аналізуються незалежно від власної концепції автора;
Особливу увагу слід приділяти аналізу нової інформації, нових даних, нових проблем і шляхам вирішення їх;
Недопустимим є використання застарілих відомостей, або тих, що викликають сумніви;
Суперечливі відомості, що містяться в первинних документах, мають виділятися і спеціально обговорюватися;
Усі порівняльні характеристики мають зіставлятися за допомогою табличної чи графічної форми надання даних.
Критичний аналітичний огляд – документ, в якому подається систематизована, критично, науково, технічно, економічно оцінена і узагальнена автором огляду, інформація про стан питання, що розглядається.
Його основна мета – оцінити стан, основні тенденції і перспективні шляхи розвитку питання (проблеми, теми), що розглядається, а також синтезувати нове наукове знання.
Обов’язковими є зіставлення й авторська оцінка новизни, наукової і практичної значущості питання. Критичний огляд може містити висновки про невирішені проблеми, нову інтерпретацію відомих положень, нові ідеї, концепції та інші форми наукового знання. Особливу роль – в ухваленні виважених управлінських рішень.
Прогнозний огляд – документ, що містить аналіз інформації, яка відображає характер змін стану досліджуваного об’єкта (його структури, найважливіших показників і чинників, що визначають його розвиток), з метою виявлення закономірностей розвитку об’єкта, необхідних для проведення робіт з прогнозування.
Цей огляд базується на аналізі первинних документів глибокої ретроспективи.
Прогнозний огляд складають для інформування про перспективи розвитку об’єкта на 5-10 років уперед і передбачають аналіз:
підстави для створення вторинного документа;
стану і структури об’єкта прогнозування, сукупності параметрів, які визначають науковий (технічний) рівень і перспективність його розвитку;
вивчення опублікованих і неопублікованих вітчизняних та зарубіжних прогнозів й оцінок авторитетних учених та організацій, проблем, тенденцій і перспектив розвитку певної галузі;
розвитку фундаментальних і прикладних досліджень, результати яких можуть вплинути на усунення причин, що стримують вирішення проблеми;
підготовленості сфери використання нових наукових ідей, принципів, матерівалів, процесів і т.ін.
Структура: вступ (підстави для складання огляду), аналітична частина (стан об’єкта, тенденції і прогноз розвитку), висновки, пропозиції.