5. Малювання:

А. На якому стані знаходиться малювання:

• дозображувальний («каракулі»);

• етап впізнання предмета у випадковому сполученні рисок;

• етап зображення за наміром, але результат випадковий;

• етап підпорядкування рухів руки певному наміру цілеспрямоване досягнення результату;

Б, Бесіда i спостереження:

• дати папір i ол1вець;

• зафіксувати дії дитини та словесне обгрунтування означення свого малюнка (якщо вони е).

В. Бесіда:

• Що ти будеш малювати ?

• Що ти малюєш ?

• Що ти намалював ?

Дитина має підпорядковані рухи руки, і цілеспрямовано досягає результату у малюванні.

6. Специфіка спілкування дитини

1. Що є сигналом до дії? (Слово, жест, міміка, інтонація дорослого). Експериментальні ситуації;

а) попросити: давай ручку, ляльку;

б)супроводити відповідним жестом у ситуаціях, коли предмет на очах у дитини i коли малюк його не бачить;

в) з багатьох вибрати один;

г) між вказівкою i дією е проміжок часу;

д) на очах у дитини "заслонити" предмет i попросити, запропонувати, наприклад: "М'ячик під чашечкою. Дай м'ячик", але руку дитини затримати на 20-30 секунд). Чи виконає дитина завдання.

е) перед дитиною чашка i ложка. Декілька разів пропонувати:

"Дай чашечку", "Дай ложечку", - що візьме малюк після зміни інструкції?

Гальмуюча дія:

а) закрий кришку; зачини двері;

б) реакція на "не можна".

Дитина правильно спокійно реагує на слова жести, міміку інтонацію дорослого.

2. Активність niд час слухання казок, розповідей, віршів

Задоволенням слухає казки задає питання.

3. Як дитина реагує на схвалення, похвалу дорослих, на осудження, покарання, на заборону з боку вихователя, помічника. Як, у якій формі виявляється домагання одержати визнання з боку дорослих, однолітків?

Наприклад: «Дивись, як я прибрав іграшки», або "А я вже все з'їв».

Зміст i характер скарг дитини. Коли вони виникають?

Соціальна ситуація розвитку дитини.

Ставлення дитини до інших дітей групи (тягнеться до дітей, прагне до спілкування з ними, полюбляє їx або навпаки; форми виявлення цього ставлення. Чи охоче йде до дошкільного закладу? Поступається чи агресивний у спілкуванні з дітьми, співчуває, ревнує, симпатизує, радіє, коли іншому погано, тощо. Ставлення дітей групи до дитини.

Дитина адекватно реагує на похвалу і покарання

4. Усвідомлення себе:

а) форма називання самого себе (йменням, "Я");

б)здатність впізнавати своє зображення:

• у дзеркалі (показати i запитати "Хто це?");

• на фотографії;

в) чи є потяг до самостійності - "Я сам!":

- реакція на допомогу дорослого (не ухиляється від дій чи ухиляється);

- поява негативних форм поведінки (упертість, негативізм, своєвілля),

Дитина дуже самостійна не любить коли допомагають дорослі

5. Керування власними діями:

а)виконання дітьми простих, але цікавих завдань; чи bmiє доводити до кінця (наприклад, зібрати кубики у шухляду);

б) чи додержується простих правил у грі.

Гра у схованки. Експериментатор заплющує очі. Дитина ховає іграшку. Ви шукаєте. Чи стримається дитина, не покаже, куди сховала іграшку?

в) чи вміє дитина стримувати безпосередні бажання.

Дати цукерку дитині i попередити, щоб не їла, доки не прийде мама; дати покуштувати, а потім з'їсти самії (самому).

г) поведінка в ситуаціях, що вимагають вибору.

Запропонувати дитині 3-4 нові іграшки, але дозволити обрати лише одну (зафіксувати поведінку дитини). Дати характеристику на підставі спостережень за дитиною та висновків експериментальних ситуацій.

Дитина вірно виконує завдання вчителя, додержується правил у іграх.

6. Особливості характеристики психологічних процесів: сприймання, пам'ять, мислення, уява дитини:

а) сприймання предметів, людей:

- показати малюнки предмета або фотографії людей. Що це? Хто це?

скільки предметів "впізнає" i скільки вірно називає? Характер помилок сприймання:

- орієнтація лише на основну форму, ігнорування відмінностей (гopix-м'ячик, яблуко-кулька);

• орієнтація на випадкову деталь;

• орієнтація на форму неіснуючих деталей;

б) показати сюжетний малюнок та запитати, про що розповідає малюнок?

Правильно сприймає предмети і вірно називає людей, розрізняє правильні форми вміє описати малюнок

Розрішення кольорів:

- запитати про колір предмета, який обрала дитина;

• обрати з багатьох предмета однаково пофарбовані (синій м'яч, синя машина тощо);

• обрати з багатьох предмета однакові за призначенням, але різнопофарбовані (тільки машинки...);

в) мислення дитини: наочно-дійове або наочно-образне:

- характер спроб дітей під час виконання завдання: одягнути ляльку в одяг для прогулянки (запропонувати одяг різного розміру, одяг має бути однаковий за всіма ознаками, крім величини).

г) уява:

• розкажи мені казку про твою ляльку, про ведмедика, про зайчика;

• на що це схоже?

д) пам'ять:

- показати знайому книжку, запропонувати відтворити казку («прочитати» книжку);

- провести експеримент на запам'ятовування предметних картинок i окремих слів (аналогічно змісту):

Наприклад:

1) Я хочу пограти з тобою у картинки. Дивись, які вони красиві, що на них намальовано? (10-12 картинок) А тепер я зберу картинки, сховаю їх у конверт, а ти пригадай, що на них намальоване?

2) Давай пограємося у слова. Слухай скільки я знаю слів (називає). А тепер повтори ці слова.

Зафіксувати, скільки картинок із слів дитина відтворює. Яка пам'ять у неї переважає?

Інструкція: час, протягом якого пред'являються картинки i слова, має бути однаковим.

Розрізняє кольори та деякі їх відтінки, мислення дитини наочно-образне. Багата уява. Дитина запам’ятовує уривки з прочитаної книги.

7. Розвиток мови, недоліки в мові та їх причини:

а) словниковий запас;

б) ситуативне або зв'язне мовлення;

в) функції мови (характер речень).

Висновки спостережень дитини під час гри, у дитячому колективі, вдома. Пропозиції щодо виховної та розвивальної роботи дитиною.

Словниковий запас відповідає віку дитині.

Додаток Г