3.Соціально-правове регулювання праці жінок

Обмежується застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, за винятком нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню. Забороняється застосування праці жінок на роботах, пов'язаних з підйомом і переміщенням вручну ваг, що перевищують гранично допустимі для них норми.  Переліки виробництв, робіт і посад із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, на яких обмежується застосування праці жінок, і гранично допустимі норми навантажень для жінок при підйомі і переміщенні ваг вручну затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин. (У ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) ТКРФ Ст. № 253.  Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку і за їх заявою знижуються норми виробітку, норми обслуговування або ці жінки переводяться на іншу роботу, що виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.  До надання вагітній жінці іншої роботи, що виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок коштів роботодавця. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)  При проходженні обов'язкового диспансерного обстеження в медичних закладах за вагітними жінками зберігається середній заробіток за місцем роботи.  Жінки, що мають дітей у віці до півтора років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться за їх заявою на іншу роботу з оплатою праці за виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку півтора років. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Ст. № 254.  Жінкам за їх заявою та на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності надаються відпустки по вагітності та пологах тривалістю 70 (у разі багатоплідної вагітності - 84) календарних днів до пологів і 70 (у разі ускладнених пологів - 86, при народженні двох або більше дітей - 110) календарних днів після пологів з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню у встановленому федеральними законами розмірі. (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ).  Відпустка по вагітності та пологах обчислюється сумарно і надається жінці повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних нею до пологів. Ст. № 255.  Відповідно до Федерального закону від 19.05.1995 N 81-ФЗ що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню матері або батьку, опікуну, а також іншим родичам, фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування у відпустці до досягнення дитиною віку півтора років виплачується щомісячна допомога по догляду за дитиною в розмірі 40 відсотків середнього заробітку, а після досягнення дитиною віку півтора років - щомісячна допомога на дитину, розмір, порядок призначення, індексації та виплати якої встановлюється законами та іншими нормативними правовими актами суб'єкта Російської Федерації.  За заявою жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. Порядок і терміни виплати допомоги по державному соціальному страхуванню в період зазначеної відпустки визначаються федеральними законами. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)  Відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом, іншим родичем або опікуном, фактично здійснюють догляд за дитиною.  За заявою жінки або осіб, зазначених у частині другій цієї статті, під час перебування у відпустках по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома із збереженням права на одержання допомоги по державному соціальному страхуванню.  На період відпустки по догляду за дитиною за працівником зберігається місце роботи (посада). Відповідно до раніше діючим законодавством безперервний стаж застосовувався при обчисленні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Федеральним законом від 29.12.2006 N 255-ФЗ, що встановив новий порядок забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, встановлено, що розмір допомоги залежить від страхового стажу, а не від безперервного стажу.  Відпустки для догляду за дитиною зараховуються до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю (за винятком випадків дострокового призначення трудової пенсії за віком). (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Ст. № 256.  Працюючим жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються крім перерви для відпочинку тахарчування додаткові перерви для годування дитини (дітей) не рідше ніж через кожні три години тривалістю не менше 30 хвилин кожен. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)  При наявності у працюючої жінки двох і більше дітей віком до півтора років тривалість перерви для годівлі встановлюється не менше однієї години.  За заявою жінки перерви для годування дитини (дітей) приєднуються до перерви для відпочинку та харчування або в підсумованому вигляді переносяться як на початок, так і на кінець робочого дня (робочої зміни) з відповідним його (її) скороченням.  Перерви для годування дитини (дітей) включаються в робочий час і підлягають оплаті в розмірі середнього заробітку. Ст. № 258  Забороняються направлення у службові відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні вагітних жінок.  Направлення у службові відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні жінок, які мають дітей віком до трьох років, допускаються тільки з їхньої письмової згоди і за умови, що це не заборонено ним відповідно до медичного висновку , виданим у порядку, встановленому федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації. При цьому жінки, які мають дітей віком до трьох років, повинні бути ознайомлені у письмовій формі зі своїм правом відмовитися від напрямку в службове відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні. (У ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Ст. № 259.  Перед відпусткою по вагітності та пологах або безпосередньо після нього або після закінчення відпустки по догляду за дитиною жінці за її бажанням надається щорічна оплачувана відпустка незалежно від стажу роботи у даного роботодавця. (У ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ). Ст. № 260.  Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з вагітними жінками не допускається, за винятком випадків ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем.  У разі закінчення строкового трудового договору в період вагітності жінки роботодавець зобов'язаний за її письмовою заявою і при наданні медичної довідки, що підтверджує стан вагітності, продовжити термін дії трудового договору до закінчення вагітності. Жінка, термін дії трудового договору з якої був продовжений до закінчення вагітності, зобов'язана за запитом роботодавця, але не частіше ніж один раз на три місяці, надавати медичну довідку, що підтверджує стан вагітності. Якщо при цьому жінка фактично продовжує працювати після закінчення вагітності, то роботодавець має право розірвати трудовий договір з нею в зв'язку із закінченням терміну його дії протягом тижня з дня, коли роботодавець дізнався або повинен був дізнатися про факт закінчення вагітності.  Допускається звільнення жінки у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період її вагітності, якщо трудовий договір був укладений на час виконання обов'язків відсутнього працівника і неможливо з письмової згоди жінки перевести її до закінчення вагітності на іншу наявну в роботодавця роботу (як вакантну посаду або роботу, відповідну кваліфікації жінки, так і вакантну нижчу посаду або нижчеоплачувану роботу), яку жінка може виконувати з урахуванням її стану здоров'я. При цьому роботодавець зобов'язаний пропонувати їй всі відповідають зазначеним вимогам вакансії, наявні у нього в даній місцевості. Пропонувати вакансії в інших місцевостях працедавець зобов'язаний, якщо це передбачено колективним договором, угодами, трудовим договором.  Розірвання трудового договору з жінками, що мають дітей віком до трьох років, самотніми матерями, які виховують дитину віком до чотирнадцяти років (дитини-інваліда до вісімнадцяти років), іншими особами, які виховують зазначених дітей без матері, за ініціативою роботодавця не допускається. Ст. № 261. 

Різновиди медоглядів

 

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою: визначення стану здоров'я працівника і реєст рації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше під час роботи на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою: своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань (отруєнь), загальних і виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах впливу конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів; розробки індивідуальних і групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів щодо працівників, яких віднесено за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення оздоровчих заходів. Крім того, відповідно до ст. 21 Закону про інфекції обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством. На виконання цієї норми Постановою № 559 було затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, і Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.

У разі погіршення епідемічної ситуації, за поданням головного державного санітарного лікаря рішеннями органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування для працівників, зазначених у частині першій цієї статті, можуть проводитися позачергові обов'язкові профілактичні медичні огляди. Специфічні умови та галузеві відмінності у проведеннях медичних оглядів візначаються нормативними документами окремо для кожного відомства. Слід також звернути увагу, що Постановою КМУ від 06.11.1997 р. № 1238 було затверджено Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, зразок сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду. Також керівникам підприємств, установ та організацій дозволено допускати осіб, зазначених у переліку професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний огляд, до виконання функціональних обов'язків після надання сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду.

Крім того, Постановою КМУ № 1465 від 27.09.2000 р. було затверджено Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих. Це слід враховувати, приймаючи на роботу працівників окремих спеціальностей на визначені посади. Працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам згідно з наказом МОЗ і МВС України «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» ВІД 05.06.2000 р. № 124/345.

1. З метою охорони здоров'я підслідних та засуджених, запобігання інфекційним та паразитарним захворюванням осіб, які направляються на роботи та працюють на об'єктах харчування, водопостачання, каналізації та очисних споруд, у медичних частинах, лікарнях і будинках дитини проходять обов'язкові попередні та періодичні медичні обстеження (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року за N 45 ( z0136-94 ) "Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій", державний реєстр від 21 червня 1994 року за N 136/345 із змінами від 7 червня 1999 року за N 139 ( z0428-99 ).

Медичні обстеження проводять лікарі-спеціалісти.

2. Обстеження проводяться силами медичних частин установ із залученням, при потребі, лікарів-спеціалістів як з лікувально-профілактичних установ системи Державного департаменту України з питань виконання покарань, так і з установ Міністерства охорони здоров'я на місцях (за домовленістю).

3. Медичні обстеження включають: огляд терапевта, дерматовенеролога, в окремих випадках - стоматолога та отоларинголога; обстеження на туберкульоз, носійство збудників кишкових інфекцій, гельмінтози, венеричні та заразні шкірні захворювання. Кратність та обсяг їх наведений у додатку до цієї Інструкції.

4. При проведенні медичних обстежень:

4.1. Лікар-терапевт повинен: зібрати анамнез, особливу увагу звертати на перенесені інфекційні хвороби; провести обстеження стану внутрішніх органів; видати направлення на загальноклінічні лабораторні аналізи та флюорографічне обстеження. При наявності в анамнезі перенесених кишкових захворювань указати про це в супровідному документі на лабораторне дослідження.

4.2. Лікар дерматовенеролог повинен: ретельно оглянути шкіру, волосяні покрови, нігті, видимі слизові оболонки, у тому числі - внутрішній огляд піхви в дзеркалах; пропальпувати регіональні лімфатичні вузли; зробити забір матеріалу та мазок з уретри (у чоловіків зскрібком), цервікального каналу та задньої частини піхви, а за показаннями - з прямої кишки на наявність гонококу, трихомонади та інших патогенних мікроорганізмів, дослідження крові на сифіліс (мікрореакції), за показаннями - обстеження на наявність грибкових захворювань гладенької шкіри, волосся, нігтів, а також корости.

4.3. Лікар-стоматолог повинен: ретельно оглядати стан червоної смуги губ, порожнини рота, пародонта та наявність карієсу, невидалених коренів, свищевих ходів, парадонтиту та пародонтозу.

4.4. Лікар-отоларинголог повинен: провести риноскопію, фарингоскопію, ларингоскопію, звертаючи особливу увагу на стан слизових оболонок та наявність запальних процесів; для осіб, що працюватимуть або працюють у дитячих, лікувально-профілактичних закладах, а також у спеціально виховних установах видати направлення на бактеріологічне обстеження на носійство дифтерійної палички та стафілококу.

5. Лабораторні дослідження на бактеріоносійство мікробів кишкової групи, дифтерійної палички та стафілококів здійснюються у лабораторіях санітарно-епідеміологічних станцій, а на наявність гельмінтозів - у клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ.

6. Лабораторні дослідження на наявність сифілісу (експрес-метод), гонореї, трихомоніазу та захворювань сечостатевих органів (мазки), на грибкові захворювання, коросту (нативні препарати) проводяться у лабораторіях поліклінік, лікарень.

7. Після закінчення всіх необхідних видів медичного обстеження, включаючи результати проведених лабораторних досліджень, та при відсутності протипоказань лікарі-фахівці вносять дані медичного огляду та роблять висновок про допуск до роботи в амбулаторну картку особи, яка обстежена. Особам, які працюють в установі за вільним наймом, згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 березня 1998 року N 66 ( z0210-98 ), результати медичного огляду, лабораторного обстеження та висновок про допуск до роботи вносяться до особистої медичної книжки (форма 1-ОМК), яка повинна зберігатися у начальника відділу (групи) інтендантського і господарчого забезпечення. У разі діагностування перелічених у п. 8 даної Інструкції захворювань та бактеріоносійства, що заважають праці на об'єктах установ, вони повинні повідомити про це медичний відділ управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях та направити хворого засудженого на лікування у відповідні лікувально-профілактичні установи Департаменту.

Осіб, які працюють за вільним наймом, направляти в заклади територіальних органів охорони здоров'я.

8. Не допускаються до роботи особи, які є бактеріоносіями та мають такі захворювання, як: черевний тиф, паратиф, сальмонельоз, дизентерія; гіменолепідоз, ентеробіоз; туберкульоз (усі форми); дифтерія; сифіліс (усі форми); гонорея (усі форми); лепра; заразні шкірні хвороби: короста, стригучий лишай (трихофітія і мікроспорія волосистої частини голови, гладенької шкіри та нігтів), парша, актиномікоз з виразками або свищами на відкритих частинах тіла.

Питання про допуск до роботи хворих незаразними шкірними хворобами (псоріаз, екзема, алергічні дерматити тощо) вирішує лікар-дерматовенеролог у залежності від стану здоров'я та робочого місця хворого.

Особи, які мають гноячкові захворювання, не допускаються до роботи в стаціонарах хірургічного профілю, відділеннях новонароджених, а також до роботи, пов'язаної з приготуванням та реалізацією харчових продуктів.

9. Адміністрація установи повинна забезпечити своєчасне проходження робітниками обов'язкових періодичних медичних обстежень згідно з планом-графіком, що затверджується керівництвом установи за погодженням з медичним відділом управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях.

10. Особи, які не пройшли медичного обстеження у встановлені строки, до роботи не допускаються. Відповідальність за приймання на роботу та за перебування на роботі осіб, які не проходили медичного обстеження, а також порушували строки та порядок їх проходження, покладається на начальника установи.

11. Після проведення медичних обстежень медична частина установи направляє до медичного відділу управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях списки осіб, які пройшли та які не пройшли медичне обстеження у строки, установлені планом-графіком. Контроль за проведенням медичних обстежень покладається на медичні відділи управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях.